5. Розкрзв’язкорпораторг культ та оргструктуправл.

Під структурою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. Елементами структури є окремі робітники, служби та інші ланки апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні.

"Структура управління організацією", чи "організаційна структура управління" - рамках цієї структури протікає весь управлінський процес (рух потоків інформації і прийняття управлінських рішень), у якому приймають участь менеджери всіх рівнів, категорій та професіональної спеціалізації.

Організаційна культура - специфічне поєднання цінностей, відносин, норм, звичок, традицій, форм поведінки і ритуалів, які існують в організації. В межах теорії менеджменту, організаційна культура розглядається як потужнийстратегічнийінструмент, щодаєзмогуорієнтувативсіпідрозділиорганізації і окремихосіб на спільніцілі; мобілізуватиініціативуспівробітників, виховувативідданістьорганізаціїполіпшуватипроцескомунікації, поведінку.

До організаційноїкультуривідносятьсятакож стиль та процедуриуправління, концепціїтехнологічного і соціальногорозвитку. Організаційна культура визначаємежі, в якихможливевиваженеприйняттярішень на будь-якомуієрархічномурівні, можливостівикористанняресурсіворганізації в цілому, відповідальність, напрямки розвитку, регламентуєуправлінськудіяльність, сприяєідентифікаціїчленів з організацією.

Крімформуванняцихзагальнихпоглядів, культура організаціїзабезпечуєгармонізаціюколективних та індивідуальнихінтересівпрацівників. У рамках організаційноїкультурикоженпрацівникпідприємстваусвідомлює свою роль у загальнійсистеміуправління, те, щовідньогочекають і як щонайкращевін на цеможевідповісти конкретною працею. У свою чергу, кожензнає,щовінможеотримативідпідприємства, якщо буде плідновиконуватисвоїобов'язки. Нарешті, коженвідчуває,що коли він порушить "писані" або "неписані" нормипідприємства, то буде покараний і що, ця кара можейти не обов'язкововідвищогокерівництва, а й відколег, співробітників. У такийспосіб сформована організаційна культура, а конкретніше корпоративна мобілізуєенергіюйогочленів і спрямовуєЇх на досягненнястратегічнихцілей, подальшийрозвитокорганізації.

6. Охарактеризорганызтеорыю «Система-4»

Найбільшчіткоповедінковийпідхід в теоріїорганізаціїбувсформульований у працяхпрофесораМічіганськогоуніверситетуР.Лайкерта. Вивчаючирезультатидіяльностібагатьох великих комерційнихорганізацій з метою з’ясуванняпитань, щоробитьїх роботу більшефективною, віндійшоввисновку, щоорганізації, якіорієнтувалися на бюрократичну модель булименшефективнимипротиорганізацій, якіприділялибільшеувагиствореннюробочихгруп, поведінковим та соціальним аспектам діяльностіорганізацій. Базиснубюрократичну форму організаціїР.Лайкерт назвав "Система 1".Іншоюкрайньою формою є "Система 4". Лайкертвважав, що до "системи 4" як найбільшефективної з точки зоруорганізаційнихпараметрівмаютьпрагнутивсіорганізації.  Таким чином, поведінковийпідхід (так само як і бюрократичний) є уіверсальноорієнтованим, тобто з позиційцихдвохпідходівіснуєлише один найкращийваріанторганізаційногорішення. В цьому і полягаєосновнийнедолік як класичної,так і поведінковоїтеорійорганізації.

Лайкерт запропонував характеризувати організації за допомогою таких 8 ключових характеристик: процеси лідирування; процеси мотивації; процеси комунікацій; процеси взаємодії; процеси прийняття рішень; процеси встановлення цілей; процеси контролю; процеси досягнення цілей. Система 1 (експлуататорсько-авторитарна): керівникиавтократичні, не довіряютьпідлеглим, мотивуютьпрацівниківпогрозоюпокарання, застосовуютьзаохочення, інформаціюдопускаютьтількизверху вниз, обмежуютьприйняттярішеньтількивищоюланкою.

Система 2 ( прихильно-авторитарна): керівники поблажливо впевнені і собі і вірять у підлеглих, мотивують їх заохоченнями та в якійсь мірі страхом і покаранням, допускають деяку інформацію знизу, отримують ідеї від підлеглих, дозволяють приймати рішення з деяких питань, але під суворим контролем.

Система 3 (консультативно-демократична): керівникинадаютьзначну, але не повнудовірупідлеглим, прагнуть конструктивно використатиїхідеї і точки зору, вико-ристовують для мотиваціїзаохочення з рідкимпокаранням, організовуютьпотікінформації в обохнапрямках, консультуються з підлеглими.

Система 4 (партисипативно-демократична): керівники виявляють повну довіру до підлеглих з усіх питань, завжди вислуховують їх думки та конструктивно їх використовують, заохочують підлеглих, залучають їх до постанов ки цілей і оцінки роботи по їх досягненню, органі зовують широкий обмін інформацією, діють як рівні у складі груп.

7. Здійснити порівняння технократичної та гуманістичної систем цінностей.

Технократична однобокість свідомості і діяльності виступала як повне відкидання релігійної, ідеалістичної, сутнісної та ірраціональної складової духовної культури людства.

Системи цінностей

(Порівняння)

1Технократична 2Гуманістична

1.Природа — джерело необмежених ресурсів

2.Природні ресурси обмежені

1.Перевага над природою 2.Гармонія з природою

1.Природа ворожа 2.Природа дружня

1.Навколишнє середовище потрібно змінювати

2.Навколишнє середовище перебуває у тендітній рівновазі

1.Технологічний розвиток суспільств 2.Соціокультурний розвиток суспільства

1.Ризик і виграш 2.Гарантія безпеки

1.Розумність коштів 2.Розумність цілей

1.Запамятовування інформації 2.Розуміння інформації

1. Освіта

2. Культура

1. Розумність засобів

2. Розумність цілей

1. Ринкові відносини

2. Суспільні інтереси

1. Індивідуальне самозабезпечення

2. Колективістська організація

8. Охарактеризувосновн метод досл внутр. серед організ.

Аналітичний метод - це загальний термін, що означає сукупність приватних методів вивчення економіки, включаючи аналіз і синтез, абстрагування, допущення "при інших рівних умовах", індукцію і дедукцію, єдність логічного та історичного, математичні та статистичні методи.

Експертні методи - комплекс логічних і математичних процедур, спрямований на одержання від фахівців інформації, її аналіз і узагальнення з метою підготовки і вибору раціональних рішень. Суть методу складається в проведенні експертами аналізу проблеми з якісною чи кількісною оцінкою суджень і формальною обробкою результатів індивідуальних думок.

Лінійне програмування полягає в пошуку оптимального рішення для лінійної цільової функції при лінійних обмеженнях і обмеженнях на позитивність змінних.

У термінах лінійного програмування може формулюватися широке коло завдань планування виробництва, фінансової діяльності, техніко-економічного планування.

Особливість лінійного програмування полягає в тому, що з його допомогою можна не тільки отримати оптимальне рішення, але й успішно досліджувати чутливість отриманого рішення до змін вихідних даних. Результати аналізу на чутливість мають чітку економічну інтерпретацію.

Динамічне програмування в теорії управління і теорії обчислювальних систем - спосіб вирішення складних завдань шляхом розбиття їх на більш прості підзадачі. Він застосовний до завдань з оптимальною підструктурою (англ.), виглядаючим як набір перекриваються підзадач, складність яких трохи менше вихідної. У цьому випадку час обчислень, в порівнянні з «наївними» методами, можна значно скоротити.

Діагностика виробничої діяльності підприємства, або ситуаційний аналіз, - перший вид аналізу, що визначає ситуації, в яких знаходиться підприємство, тобто виявляє обставини, що впливають на весь хід його виробничої, господарської і фінансової діяльності.

Цілі діагностики - виявити місце, яке займає підприємство в загальному економічному просторі, його поточні виробничі можливості, споживані трудові, матеріально-технічні та фінансові ресурси.

Завдання діагностики - відображення основних факторів, що визначають стратегію підприємства, тобто шляхів досягнення поставленої мети.

Моніторинг - система збору / реєстрації, зберігання та аналізу невеликої кількості ключових (явних чи непрямих) ознак / параметрів опису даного об'єкта для винесення судження про поведінку / стан даного об'єкта в цілому. Тобто для винесення судження про об'єкт в цілому на підставі аналізу невеликої кількості характеризують його ознак.