- •Порівнянорганічн і проблемн моделі організ.
- •Охарактерезувати теорію ноосфери Вернадського.
- •Розкрзв’язкорпораторг культ та оргструктуправл.
- •Охарактеризорганызтеорыю «Система-4»
- •Розкр сутність та охарактериз механізм збалансованості організ
- •Типи динамічної стійкості:
- •Охарактеризувати часткові закони організації
- •Значущими для українців є такі цінності:
- •Охарактериз методи управління
- •Реалізація закону в організаціївимагаєобов'язковоговикористання набору принципів:
- •Розкрити сутність та процес формув сучасн. Укр. Організац культури.
- •Механізм зворотного зв’язку має дві петлі:
- •Розкрити еволюцію організаційних теорій.
- •18. Охарактеризувати теорію Богданова
- •21. Розкрити зв’язок систем цінностей та організаційної культури
- •22. Охарактеризувати зовнішнє середовище організації
- •24. Охарактеризувати традиційну концепцію організації
- •25. Розкрити зв’язок типів організації та відповідних організаційних структур
- •28.Розкрити сутність системного підходу.
- •30.Специфічні закони організації.
- •31.Звязок громадської та організаційної культури та організаційних структур управління.
Механізм зворотного зв’язку має дві петлі:
Перша забезпечує корегування поведінки системи при відхиленні її від плану, за умовою відсутностісуперечності плану меті
Друга спрямована на зміну плану, якщо він у процесі функціонування організації буде суперечить її меті
Механізм зворотного зв’язку сприяє синергетичним тенденціям в організації, орієнтуючи її на саморозвиток.
Метод здебільше притаманний організаціям органічного типу. Він складний в реалізації, інформаційно ємний та припускає існування нестандартних організаційних структур.
За цим методом механізм зворотного зв’язку має три петлі. Тому, можливі зміни: поведінки системи; плану; мети
Визначальним чинником є система цінностей. Вона є підгрунтям визначення мети і глобальним критерієм. Цей метод містить два попередніх: відбувається якісний розвиток: детермінований метод—► програмно-цільовий метод —► ціннісно-орієнтований метод
Логіка розвитку грунтується на розвитку механізму зворотного зв’язку і на можливості зміни критеріїв: план —► мета —► система цінностей.
Розкрити еволюцію організаційних теорій.
Перший етап в теоріїорганізаціїохоплюєперіод з 1900 по 1930 р. Йогоможнавизначити як еру "закритих систем і раціональногоіндивіда". Головнимипредставникамитеоріїорганізаціїцього часу були Макс Вебер, АнріФайоль і Фредерік Тейлор. Розроблений ними підхідорієнтований на організаційні і технічніудосконаленнясистеми шляхом підвищенняефективностівнутрішніхфункційорганізації.
Другийетап (1930—1960) є ерою "закритих систем і соціальногоіндивіда". Групатеоретиків — Елтон Мейо, Дуглас Макгрегор, Честер Барнард — розроблялапитанняуправліннязакритими системами, спираючись на внутрішнівідносини і неекономічнумотиваціюпрацівників.
Третійетап (1960—1975) — цеперіод "відкритих систем і раціональногоіндивіда". Теоріяорганізаціїробитькрок вперед, розглядаючиорганізацію як складовучастинусистемивищогорівня, і одночасно — крок назад, оскількиповертається до механістичнихуявлень про людину. Основнийвнесок у розвитоктеоріїорганізації до цьогоперіодузробили Альфред Чандлер, Поль Лоуренс, ДжейЛорш.
І, нарешті, четвертийетап, щопочавсяблизько 1975 р., можнавизначити як період "відкритих систем і соціальногоіндивіда". На цьомуетапівідбуваєтьсяповернення до "соціальногомислення", але вже в межах відкритих систем. Лідеромсучасноїтеоріїорганізації є Джеймс Марч.
Розкрити еволюцію організаційних теорій. (варіант 2)
16. Розкрити сутність поняття організація
Термін “організація” застосовується досить широко в усіх сферах повсякденного життя кожної людини. Для більшості індивідів, безперечно, слово “організація” асоціюється перш за все з певною групою людей, об’єднаних між собою для виконання певних завдань. Також загальновідомо, що в межах кожної організації, незалежно від напрямків її діяльності та соціального складу, діють свої певні принципи роботи та правила поведінки її учасників.
Організація – це функціонально-цільова сукупність людей, з притаманною їй соціальною структурою, каналами комунікацій, орієнтації, координації, управління і контролю, яка формується на основі розподілу праці, спеціалізацій функцій та ієрархизованої системи взаємодії між індивідами, групами й структурними підрозділами для задоволення соціальних потреб індивідів та суспільства. Якщо говорити простіше, то організація – це свідомо координоване соціальне утворення з визначеними границями, що функціонує на відносно постійній основі для досягнення спільної для всіх її членів мети. В вузькому розумінні організація – це процес означення найсуттєвіших зв’язків серед людей, задач і видів діяльності з метою інтеграції та координації організаційних ресурсів для ефективного виконання поставлених цілей. Організаційні процеси відрізняються соціальною сутністю, а взаємодія членів організації через організаційні процеси для досягнення єдиної спільної мети має бути чітко збалансованою.
Організації створюються й існують внаслідок того, що задана ціль не може бути досягнута однією людиною або навіть групою людьми, які працюватимуть незалежно та не координовано. Завдання організації випливає Із Завдання виробництва, Що полягає у пропонуванні Певної товарів и услуг. Очікуваних результатів виробництва досягають на Основі розподілу праці.
