18. Охарактеризувати теорію Богданова

Богданов - основоположник організаційної теорії. У своїй основній роботі «Тектологія (Загальна організаційна наука. Вихідним пунктом його теоретичних поглядів є необхідність підходу до вивчення будь-яких природних і суспільних явищ з організаційної точки зору: «не може і не повинно бути іншої точки зору на світ крім - організаційної. Природа - великий організатор і сама людина лише одне з її творів. Будь-яка людська діяльність об'єктивно є організуючою або дезорганізуючої. Організувати - значить згрупувати людей для якої-небудь мети, координувати і регулювати їх дії в дусі доцільної єдності ».

Основна ідея Тектології полягає в тотожності організації систем різних рівнів - від мікросвіту до біологічних і соціальних. Це передбачає єдність організаційних методів в них: «будь-який продукт духовної творчості, наукова теорія, поетичний твір, системи правових або моральних норм, свідома організація людей, мають свою архітектуру, представляють розчленовану сукупність частин, що виконують різні функції, взаємодоповнюючи один одного.

Богданов одним з перших у світі ввів поняття системності, вказавши, що організація є ціле, яке більше суми своїх частин. «Прийняти організаційну точку зору - значить вивчити будь-яку систему з точки зору, як відносини всіх і частин, так і відносини її як цілого із середовищем, тобто з усіма зовнішніми матеріалами. Ним була розроблена ідея про структурної стійкості системи та її умовах. Основу організаційного механізму, який формує яку організаційну систему складають організаційні дії - з'єднання (кон'югація) та роз'єднання елементів і комплексів. Формування будь-якої організації - це об'єднання елементів у єдине ціле, але результати при цьому можуть бути різні. Результат залежить від властивостей з'єднувальних елементів, їх відповідності та співвідносності. Будь-який елемент по відношенню до інших або до системи володіє певними активністю і опором. Опір - це та ж активність, але узята з іншої точки зору, як протиставлена ​​іншій активності.

21. Розкрити зв’язок систем цінностей та організаційної культури

Сьогодні питання цінностей організаційної культуpи, і особливо цінностей у великих оpганізаціях, усе більше привертає увагу теоpетиків і практиків. Зростання конкуренції спонукає бізнес шукати різноманітні шляхи задля втримання персоналу заради збільшення прибутків. Інвестиції у розробку нових продуктів, оновлення виробництва – дрібниці, у порівнянні з тим скільки компанії витрачають на утримання персоналу. У сучасній теорії управління найбільш актуальною стає концепція організаційної культури. Однак, маловивченими, залишаються питання, пов’язані зі специфікою цінностей організації, які за кордоном вже активно працюють на благо не лише організації, але й суспільства загалом. Сучасний менеджмент визначає цілі організації вторинними по відношенню до певної системи цінностей організаційної культури, за якою і визначається конкретна мета організації. Акцент управління при цьому переноситься із спонукання на мотивацію, від якої залежить формування свідомості, своєї визначальної особливості і навіть певної соціальної місії. Розглянемо, як приклад, компанії «L’Oréal» та «The Body Shop», котрі мають доволі продумані сформовані цінності. В умовах невизначеності і складного вибору і людині, і бізнесу, потрібні чіткі орієнтири – цінності. Компанія в таких умовах відчуває потребу у змінах. Кінцевою метою змін стає створення такої організаційної культури на основі нових цінностей, яка забезпечувала б компанії лідируюче положення на ринку. Цінності компанії «L’Oréal» є більш широкоаспектними та продуманими, спрямовані на задоволення інтересів цільової аудиторії – споживачів, потенційних споживачів, працівників компанії, партнерів по бізнесу. У цінностях компанії «L’Oréal» чітко прослідковується орієнтація на прогресивне майбутнє, ніж у цінностях компанії «The Body Shop». У цінностях компанії «The Body Shop» не акцентується увага на вигоді від бізнесу, проте особливої уваги заслуговує своєрідне ставлення до споживачів та бачення компанією поняття краси. Краса відображається у простому вмінні бути природнім, бути самим собою.