53. Визначте роль медіа середовища та інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості.

Розвиток української культури на сучасному етапі знаходиться в великій залежності від Заходу та Росії. Інтегруючись після розпаду Радян­­ського Союзу у світову міжнародну систему, постсоціалістична Украї­на швидко відчула на собі результат глобалізації світового інфор­ма­ційного простору – інформаційно-культурний дисбаланс. Інфор­маційно-культурний дисбаланс не що інше, як значне інфор­маційне домінування розвинутих країн порівняно з країнами, що розви­ваються, монопольний контроль над частинами інформаційної системи з боку розвинутих країн, відсталість у технічному й техно­логічному забезпе­чен­ні інформацією в країнах, що розвиваються, і так званий ″культурний імперіалізм″, коли представники одних культур активно споживають культурно-інформаційний продукт інших. У ситуації світового інфор­маційно-культурного дисбалансу інформаційний потік має одно­направлений рух, і країни, що розвиваються, та країни СНД, потрап­ляють в інформаційну залежність від Західної цивілізації.

Особливістю української ″інформаційної залежності″ є тe, що поряд з властивим всьому світові впливом американської культури во­на відчуває сильний історично сформований інформаційно-культур­ний пресинг з боку Росії.

З одного боку, інформаційний дисбаланс є негативним явищем, пов’язаним з культурною уніфікацією та втратою місцевих культурних особ­­ливостей та можливостей інформаційного збагачення від потерпаю­чих від дисбалансу культур, зокрема України. З іншого боку, новий сві­то­­­вий інформаційний порядок тісно пов’язаний з концепціями ″віль­них інфор­маційних потоків″, ″вільної преси″, ″свободи вираження та кому­ніка­ції″, як невід’ємного права нації та індивіду ″шукати, отриму­вати та розповсюджувати інформацію″.

54. Дайте характеристику культури мережевого спілкування.

з появою та активним соціальним використанням різних форммережевого спілкування виникають питання, пов’язані з філо-софсько-культурним розумінням та баченням проблем сприйняття та передачі інформації у загальному комунікативному процесі, що й визначає актуальність статті. Метою є аналіз і систематизація філософсько-культурних фундаментальних ідей мережевих кому-нікацій. Відповідно сформовані такі завдання: проаналізувати погляди на розуміння питань культури в мережевих комунікаціях; з’ясувати філософсько-культурні аспекти залучення мас до мере-жевого спілкування. Сучасне бачення медіапростору пов’язане з багатьма чинника- ми, у першу чергу асоційованими з соціальною дійсністю і філосо- фією сприйняття соціуму. Нові види ЗМІ, які використовують новітні технології отримання і передачі різних типів інформаційно- го контенту, адаптуються до середовища суспільного світогляду. У цьому середовищі з’являються види культурної взаємодії людини з людиною через технічні засоби зв’язку, коли матеріальною формою зберігання текстової та іншої інформації є комп’ютери та інші інформаційно-комунікативні прилади. Для мережевих комунікацій є властивою філософія екзистен- ціалізму та персоналізму, для яких комунікація – це спілкування між окремими особами, що характеризується взаєморозумінням, довірою, дружніми дискусіями. У процесі комунікації одна «саміт- на душа відкриває себе іншій, між людьми встановлюється інтим- ний духовний зв’язок, внаслідок якого кожна зі сторін усвідомлює себе, досягає справжнього буття і самостійності» [11, 297]. Однією з властивостей інформаційної революції є простота, з якою артефакти й нові види інформації стають звичайним явищем повсяк- дення. Незважаючи на соціальні та культурні розбіжності, які галь- мують поширення нових технологій всередині суспільства, всі, хто послуговується цими засобами, отримують природні навики їх вико- ристання, оскільки ці технології екстерналізують когнітивні функції й можуть самі розв’язувати питання, недоступні для користувачів. мережева комунікація якнайкраще вписується в модель інформаційного чи технотронного суспільства, оскільки в соціумі спостерігаються тенденції усвідомлення провідної ролі інформації в процесах еволюції й життя загалом, визнання інфор- мації однією з головних категорій створення світу. Інтернет та інші види й форми мережевої комунікації краще за традиційні медіа сумісні з культурою нової епохи – культурою моменту, оскільки мають дискретну природу.

Інтернет за своєю суттю є полікультурним середовищем, яке забезпечує реалізацію найрізноманітніших потреб і вимог особисто- сті. Не виходячи з власної домівки, людина може відвідати більшість світових галерей чи музеїв, переглянути експонати, про які раніше могла прочитати лише в книжках. Причому завдяки відеоряду, а також новим методам взаємодії технологій, таким як техніки 3D, відчуття власної присутності на експозиціях не суттєво відрізняється від перебування безпосередньо у виставковому залі. Світові скарбни- ці знань – від найбільшої й найдавнішої до найменшої й найновішої віртуальної бібліотеки – відкривають свої сховища для всіх зацікав- лених осіб, надаючи доступ до зразків примірників або безкоштовно, або за мінімальну плату. Архіви відео та аудіо дають можливість доторкнутися до світової музичної спадщини. Таким чином, у мере- жі створено всі умови для культурного удосконалення особистості. І це лише одна з небагатьох переваг мережевої інфраструктури.

Спілкування як найвища форма досягнення гармонізації індиві- да сприяє налагодженню міжконтинентальних контактів, які раніше були практично недоступними. Люди сьогодні спілкуються, не задумуючись про державні кордони, часто обминаючи бар’єри, складені віками й традицією. Мережева комунікація гарантує сво- боду висловлювання думок, свободу вибору й реалізації культурних цінностей.