- •1. Теоретичні основи управління
- •1.1. Розвиток науки управління
- •1.2. Суть управління виробництвом
- •1.3. Рівні та ієрархічна будова систем управління
- •1.3.1. Рівні управління
- •1.3.2. Ієрархічна система управління виробництвом
- •1.3.3. Ієрархічна структура систем управління водним
- •1.4. Ділення складних систем водного господарства
- •1.5. Відносини управління
- •1.6. Меліоративна система і місце управління на ній
- •2. Об’єктивні закони і принципи управління
- •2.1. Закони управління виробництвом
- •2.2. Принципи управління
- •2.3. Основні загальносистемні принципи управління і форми їх реалізації
- •3. Методи управління виробництвом
- •3.1. Класифікація методів управління
- •3.2. Важелі методів управління
- •3.3. Економічні методи керування
- •3.4. Організаційно-розпорядчі методи керування
- •3.4.1. Організаційне регламентування
- •3.4.2. Організаційне нормування
- •3.4.3. Оргпроекти
- •3.4.4. Відносини керування
- •3.4.5. Дисципліна виконання
- •3.4.6. Адміністративна відповідальність
- •3.5. Соціально-психологічні методи керування
- •4. Меліоративна система, як об’єкт
- •4.1. Поняття технологічної системи
- •4.2. Класифікація технологічних систем
- •4.2.1. Види технологічних систем за рівнями
- •4.2.2. Види технологічних систем за схемою організації
- •4.2.3. Види технологічних систем за рівнем спеціалізації
- •4.2.4. Види технологічних систем за рівнем автоматизації
- •4.3. Характеристика процесів та об’єктів управління
- •4.3.1. Поняття процесів гідромеліоративної системи
- •4.3.2. Операції контролю та вимірювання технологічних
- •4.4. Класифікація технологічних процесів перетворень води
- •4.5. Засоби виконання технологічного процесу
- •4.6. Життєвий цикл меліоративної системи:
- •4.7. Організація управління технологічним процесом
- •5. Виробничий процес меліорації земель
- •5.1. Поняття виробничого процесу
- •5.2. Класифікація виробничих процесів
- •5.3. Принципи організації виробництва
- •5.4. Виробнича структура підприємства
- •5.5. Структура виробничого процесу водопостачання та
- •5.6. Упорядження виробництва за технологічними
- •5.6.1. Упорядження технологічних процесів виробництва
- •5.6.2. Упорядження виробництва виділенням методів
- •5.6.3. Упорядження робочих місць виробництва
- •5.6.4. Упорядження послідовності виконання
- •5.6.5. Упорядження виробництва за формами організації
- •5.7. Показники функціонування виробничого процесу
- •6. Виробничо-інформаційна модель
- •6.1. Поняття рівне-потоко-інформаційної мережі моделі
- •6.2. Рівні прийняття рішень
- •6.3. Суть процесу прийняття рішень
- •6.4. Правила прийняття рішень
- •6.4.1. Правила
- •6.4.2. Явні і неявні рішення
- •6.5. Структура виробничої потоко-рівне-інформаційної
- •6.2. Структура потоко-рівне-інформаційної мережі гідромеліоративної системи
- •6.2.1. Грунтово-територіальна підсистема
- •6.2.2. Сільськогосподарська (під) система
- •6.2.3. Технологічна гідромеліоративна (під) система
- •6.2.4. Виробнича гідромеліоративна (під) система
- •6.2.5. Виробнича сільськогосподарська (під) система
- •6.2.6. Соціальна підсистема
- •7. Оперативне управління
- •7.1. Поняття оперативного управління
- •7.2. Функції оперативного управління
- •7.2.1. Оперативне планування
- •7.2.2. Оперативний облік
- •7.2.3. Оперативний контроль
- •7.2.4. Оперативне регулювання
- •7.3. Структура процесу оперативного управління
- •7.4. Оперативно-диспетчерське управління
- •7.4.1. Основні задачі оперативно-диспетчерського
- •7.4.2. Організаційна структура диспетчерської служби
- •7.4.3. Організація роботи диспетчерської служби
- •8. Будова системи управління
- •8.1. Загальні принципи побудови системи управління
- •8.2. Цільова підсистема
- •8.2.1. Формування системи цілей
- •8.2.2. Класифікація цілей
- •8.3. Функціональна підсистема управління
- •8.4. Підсистема лінійного управління
- •8.5. Підсистема забезпечення управління
- •8.6. Взаємодія підсистем управління
- •8.7. Стандартизація управління
- •8.8. Технологія (регламент) управління на основі
- •9. Формування організаційних структур
- •9.1. Поняття організаційних структур управління
- •9.2. Принципи формування організаційних структур
- •9.3. Типізація організаційних структур управління
- •9.4. Основні типи організаційних структур керування
- •9.5. Проектування системи управління виробничого
- •9.4. Міжгалузеві типові рішення
- •9.4.1. Загальне керівництво
- •10. Праця інженерно-управлінських
- •10.1. Управління виробництвом як сфера вираження праці
- •10.2. Наукова організація праці інженерно-управлінських
- •10.3. Задачі організації праці інженерно-управлінських
- •11. Трудовий процес інженерно-управлінських
- •11.1. Предмет праці інженерно-управлінських працівників
- •11.2. Види праці інженерно-управлінських працівників
- •11.3. Засоби інженерно-управлінської праці
- •11.4. Робочий час
- •11.5. Графік роботи
- •11.5.1. Режим роботи
- •11.5.2. Приклади режимів роботи: перерваний робочий
- •11.5.3. Приклади режимів роботи: неперервні робочі тижні
- •11.5.4. Змішані графіки режимів роботи
- •12. Розділення і кооперація праці в апараті
- •12.1. Основні напрямки розподілу праці
- •Функції управління та їх групи
- •12.2. Розділення праці між структурними підрозділами
- •12.3. Розділення праці всередині структурних підрозділів
- •12.4. Нормування керованості
- •14.2. Оцінка діяльності інженерно-управлінських
- •14.3. Державна класифікація професій у водному
- •14.4. Кваліфікаційна характеристика професії
- •14.5. Підвищення кваліфікації керівників і фахівців
- •15. Штаби служби експлуатації та їх підбір
- •15.1. Віднесення працівників експлуатаційних установ
- •15.2. Групи по оплаті праці
- •По приведеній площі в балах розглянуте узс відноситься до I групи по оплаті праці її керівників і ітп, I ед та II ед – до III групи, а III ед – до II групи.
- •Штат зрошувальної системи
- •16. Методи дослідження трудових процесів
- •16.1. Вивчення змісту і витрат праці
- •16.2. Дослідження потоків інформації
- •17. Вивчення, узагальнення і впровадження
- •17.1. Напрямки і об’єкти вивчення передового досвіду
- •17.2. Методи вивчення та узагальнення передового досвіду
- •17.3. Задачі відділів і служб підприємств щодо вивчення,
- •17.4. Показники прийомів і методів праці передовиків
- •17.5. Організація вивчення, узагальнення і впровадження
- •17.5.1. Показники роботи передовиків виробництва
- •17.5.2. Аналіз прийомів і методів праці
- •17.5.3. Опис трудових прийомів і методів праці
- •17.6. Оцінка рівня творчої активності трудового
- •1 8. Управління творчою та інноваційною
- •18.1. Інновації у водогосподарській діяльності
- •18.2. Новітні технології у промисловому виробництві
- •18.3. Система інтелектуальної власності
- •18.3.1. Поняття права інтелектуальної власності
- •18.3.2. Об’єкти права інтелектуальної власності
- •18.3.3. Види об’єктів промислової власності та їх ознаки
- •18.3.4. Об’єкт винаходу – «спосіб»
- •18.3.5. Особливості винаходу – «пристрій»
- •18.3.6. Об’єкт винаходу – «речовина»
- •18.3.7. Об’єкт винаходу – «штам мікроорганізму, культури
- •18.3.8. Суб’єкт права інтелектуальної власності
- •18.4. Раціоналізаторська пропозиція
- •18.4.1. Складання, подання та розгляд заяви на
17.5.3. Опис трудових прийомів і методів праці
Важливим при вивченні і узагальненні передових прийомів і методів праці є складання опису прийомів і методів. Опис повинен давати повну уяву про суть даного прийому і методу праці, особливо їх виконання.
При складанні опису доцільно включати таку інформацію:
детальний опис використаних передових прийомів і методів праці;
аналіз особливостей прийомів і методів праці, застосованих працівниками виробництва;
взаємозв’язок застосованих прийомів і методів праці і якості роботи;
аналіз організації робочого місця або робочої зони;
пропозиції щодо вдосконалення технологічних процесів їх організації виробництва;
розрахунок економічної ефективності від застосування раціональних прийомів і методів праці.
17.6. Оцінка рівня творчої активності трудового
колективу
Заключним етапом робіт щодо вивчення і узагальнення передових прийомів і методів праці є оцінка їх результатів.
Для порівняння оцінки рівня творчої активності трудового колективу із результатами такої оцінки інших колективів, використовують різні показники оцінки впровадження передового досвіду, а саме: кількість поданих раціоналізаторських пропозицій, кількість проведених заходів з обміном досвіду і впровадження передових прийомів та методів праці; кількість проведення школи передового досвіду і чисельності слухачів у них тощо у відносних або питомих величинах значень.
Коефіцієнт активності участі робочих, інженерно-управлінських працівників та службовців у розповсюдженні передового досвіду:
,
(17.1)
де Ч – чисельність працюючих на підприємстві, які подали пропозиції, осіб;
Чо – загальна кількість працюючих (на підприємстві, на дільниці, в бригаді).
Коефіцієнт корисності пропозицій:
,
(17.2)
де П1 і П2 – кількість поданих та прийнятих до впровадження та поданих пропозицій відповідно.
Показник Кк, для об’єктивної оцінки має визначальне значення, оскільки не всі пропозиції можуть представляти якусь цінність, містити елементи новизни.
Коефіцієнт оперативності впровадження раціоналізаторських пропозицій:
,
(17.3)
де РП1 і РП2 – кількість раціоналізаторських пропозицій прийнятих та впроваджених пропозицій відповідно.
Коефіцієнт економічної ефективності впровадження пропозицій Кее:
,
(17.4)
де Еф і Ео – фактичний та очікуваний економічний ефект від пропозицій, тис. грн.
Такий метод оцінки творчої активності трудового колективу базується на припущенні, що чим активніше буде реагувати підприємство на виконання трудових завдань та зобов’язань, тим більш об`єктивно можуть бути оцінені результати впровадження передового досвіду. В такому разі за основний показник беруть Ка, тому, що незалежно від чисельності колективу цей показник об’єктивно характеризує ступінь зрілості колективу, творчу активність його працівників.
В практиці підприємства може скластися і така ситуація, коли на першому етапі буде відібрана значна кількість пропозицій, а впроваджені оперативно тільки деякі. Природно припустити, що саме ці пропозиції представляють найбільший інтерес і дають суттєвий економічний або соціальний ефект.
Повне відображення творчої активності можна досягти урахуванням усіх показників, тому вводять коефіцієнти ваги окремих показників у загальному показнику активності трудового колективу.
Комплексний показник творчої активності колективу враховує всі показники (Ка, Кк, Ко, Кее) і визначається за формулою:
,
(17.5)
де і – коефіцієнт ваги показника творчої активності.
Значення коефіцієнтів ваги показника творчої активності αі визначається експертним методом.
,
(17.6)
де Ке – еталонне значення;
Кі – коефіцієнт оцінки.
Контрольні запитання:
Яке значення має впровадження передового досвіду у виробництво?
Що є основою вивчення передового досвіду і хто його очолює?
Які показники роботи передовиків виробництва беруть до уваги при визначенні кращого працівника?
Що є важливим при вивченні прийомів і методів праці працівників?
Які є показники рівня творчої активності трудового колективу і як вони враховуються?
