- •1. Поняття і предмет міжнародного права.
- •2. Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення.
- •3. Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія.
- •4. Поняття і види джерел міжнародного права.
- •5. Співвідношення національного і міжнародного права та імплементація норм міжнародного права.
- •6. Систематизація міжнародного права.
- •7. Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права.
- •10. Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права.
- •9. Допоміжні джерела міжнародного права.
- •11. Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права.
- •13. Правосуб'єктність націй і народів.
- •14. Поняття і особливості принципів міжнародного права.
- •16 Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення.
- •17. Загальні принципи міжнародного права.
- •18. Принципи суверенної рівності держав.
- •19. Принцип незастосування сили і погрози силою.
- •20. Принципи непорушності та недоторканості кордонів.
- •21. Поняття і форми реалізації норм міжнародного права.
- •22. Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •23. Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •24. Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •25. Види міжнародних правопорушень.
- •26. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •27. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •28. Реалізація міжнародно-правової відповідальності.
- •29. Право міжнародних договорів і основні джерела.
- •30. Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів.
- •31. Поняття і види міжнародних договорів.
- •32. Форма і структура договору.
- •33. Стадії укладання міжнародних договорів.
- •34. Дійсність і дія міжнародного договору.
- •35. Припинення і призупинення дії міжнародного договору.
- •36. Поняття і способи тлумачення міжнародного договору.
- •37. Реєстрація і опублікування міжнародних договорів.
- •38. Застереження до договорів.
- •39. Правовий статус і повноваження депозитарія.
- •40. Поняття і джерела права міжнародних організацій.
- •41. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
- •42. Членство у міжнародних організаціях.
- •43. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, цілі і принципи.
- •44. Генеральна Асамблея оон.
- •45. Рада безпеки оон.
- •46. Міжнародний суд оон.
- •47. Спеціалізовані установи оон.
- •48. Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин.
- •49. Дипломатичні представництва: порядок призначення, склад та функції.
- •50. Обов'язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв.
- •51. Консульські установи та їх функції.
- •52. Консульські привілеї та імунітети.
- •53. Поняття прав людини, джерела та міжнародні стандарти в області прав людини.
- •54. Класифікація прав людини.
- •55. Поняття і правовий статус населення.
- •56. Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства.
- •57. Правовий статус іноземців.
- •58. Види режиму іноземців.
- •59. Правовий статус осіб без громадянства і осіб з подвійним громадянством.
- •60. Право притулку і порядок надання притулку(сам порядок нормально не розкритий).
16 Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення.
Принцип незастосування сили і погрози силою Відповідно до Статуту ООН “усі члени ООН утримуються в їхніх міжнародних відношеннях від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності і політичної незалежності будь-якої держави, так і якою-небудь іншою уявою, несумісною із Статутом ООН”.
Принцип непорушності державних кордонів Був прийнятий на ОБСЄ в 1975. “Держави - учасники розглядають як нерушимі всі кордони один одного, як і кордони всіх держав у Європі, і тому вони будуть утримуватися від будь-яких зазіхань на ці території”. 1. Утримання принципу можна зводити до трьох елементів: визнання існуючих кордонів; відмова від яких-небудь територіальних претензій зараз і в майбутньому; 2.відмова від будь-яких інших зазіхань на кордони, включаючи погрозу силою або її застосування;
Принцип територіальної цілісності держав У Статуті ООН декларується, що держава “повинна утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на порушення національної єдності і територіальної цілісності будь-якої іншої держави”. “Територія держави не повинна бути об'єктом придбання іншою державою в результаті погрози силою або її застосування”. У зв'язку з цим не повинні признаватися законними які-небудь територіальні придбання, що явилися результатом погрози силою або її застосування”.
Принцип мирного рішення міжнародних суперечок Відповідно до Статуту ООН “усі члени ООН рішають свої міжнародні суперечки мирними засобами таким чином, щоб не піддати згрозі міжнародний світ, безпеку і справедливість”.
Принцип невтручання у внутрішні справи Відповідно до Статуту ООН, вона не має права на втручання в справи, по суті вхідні, у внутрішню компетенцію будь-якої держави”. Ця заборона поширюється на дії будь-яких інших учасників міжнародного спілкування, а не тільки на ООН.
Принцип загальної поваги прав людини У Статуті ООН зобов'язання держав по дотриманню прав людини викладені в самій загальній формі, і дотепер держави намагаються конкретизувати нормативне утримання принципу загальної поваги прав людини. Але безпосередня регламентація і захист прав і свобод людини як і раніше залишається внутрішньою справою кожної держави.
Принцип самовизначення народів і націй Принцип декларує безумовну повагу права кожного народу вільно вибирати шлях і форми свого розвитку. Після розпаду колоніальних імперій питання про самовизначення націй, у розумінні утворення самостійних національних держав в основному вирішений.
Принцип співробітництва Відповідно до Статуту ООН держави зобов'язані “здійснювати міжнародне співробітництво в рішені міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру”, а також зобов'язані “підтримувати міжнародний мир і безпеку, і з цією метою приймати ефективні колективні міри”.
Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань Відповідно до Статуту ООН “усі члени ООН сумлінно виконують прийняті на себе по дійсному Статуті зобов'язання, щоб забезпечити їм усім у сукупності права і переваги, що випливають із приналежності до складу Членів Організації”.
