Ставки земельного податку

Таблиця2

Групи населених пунктів з чисельні­стю населення (тис. чол.)	Середня ставка податку (коп. за 1м2 )	Коефіцієнт, що застосову­ється у містах Києві, Сімфе­рополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування
До 0,2	1,5
від 0,2 до 1	2,1
від 1 до 3	2,7
від 3 до 10	3,0
від 10 до 20	4,8
від 20 до 50	7,5	1,2
від 50 до 100	9,0	1,4
від 100 до 250	10,1	1,6
від 250 до 500	12,0	2,0
від 500 до 1000	15,0	2,5
від 1000 і більше	21,0	3,0

Плата за вилучення угідь під непрофільне використання

Земельний податок за зазначений вид вилучення земель береться у розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

За тимчасове вилучення земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення розмір плати становить 50% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

2. Плата за використання водних ресурсів.

Засади формування економічного механізму охорони водних ресурсів в Україні регламентуються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Водним кодексом.

Важливою складовою економічного механізму водовикористання є збір за використання та користування водними ресурсами, який справля­ється з метою забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що зумовлене дефіцитністю та зростаючим виснаженням їх як природного ресурсу.

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природ­ного середовища» та Водного кодексу використання вод здійснюється в порядку загального і спеціального водокористування для потреб гідро­енергетики, водного і повітряного транспорту.

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задо­волення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спор­тивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без за­стосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогоспо­дарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забрудню­ючих речовин зі зворотними водами за допомогою каналів, який здійснюють юридичні та фізичні особи насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для госпо­дарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільського­сподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських по­треб (ст.48 Водного кодексу України).

Водокористування не є спеціальним, якщо воно пов'язане з пропу­ском води через гідровузли, судноплавством, подачею (перекачуван­ням) води водокористувачам у маловодні регіони, усуненням шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення тощо), використанням підземних вод для вилучення корисних компонентів, вилученням води з надр разом із видобуванням корисних копалин, виконанням будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт, видобуванням корисних копалин, прокладанням трубопроводів і кабелів, а також буровими, геологороз­відувальними та іншими роботами на водних об'єктах, які виконуються без забору води та скидання стічних вод.

На сьогодні розрахунки збору за спеціальне використання во­дних ресурсів та порядок його справляння здійснюються згідно з нормативами плати за спеціальне використання водних ресурсів та плати за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Введення цього збору не звільняє суб'єктів підприємницької діяльності від сплати платежів за скид у водні об'єкти забруднюючих речовин, штрафів за порушення природоохоронного законодав­ства, сплати постачальникам води вартості послуг, пов'язаних з її подачею.

Для водокористувачів установлюють ліміт використання води – гра­ничну кількість води, на використання якої з водного об'єкта водокори­стувачу видається дозвіл. Порядок видачі дозволів (із зазначенням у них лімітів) на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України під 13.02.2002 р. №321.

За використання водних ресурсів справляють три види зборів:

• збір за спеціальне використання водних ресурсів – за викори­стану воду з водних об'єктів, забрану із застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод;

• збір за користування водами для потреб гідроенергетики – за користування водою, що пропускається через турбіни гідроелек­тростанцій для вироблення електроенергії;

• збір за користування водами для потреб водного транспорту – за користування водою під час експлуатації водних шляхів вантаж­ними самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами.

На спеціальне використання водних ресурсів існують ліміти. Якщо було використано водні ресурси понад ліміт, то збір розраховують у 5-кратному розмірі.

Нормативи збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.99 р. № 836.

Нормативи використання поверхневих вод

Таблиця 3

Використання водних ресурсів басейнів річок	Норматив, коп. за 1м3	Використання водних ресурсів басейнів річок	Норматив коп.за 1м3
Дніпра на північ від м.Ки­єва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ	5,04	Дніпра на південь від м. Києва(за винятком Інгульця)	4,79
Дністра	3,02	Пруту та Сірету	2,27
Вісли та Західного Бугу	3,02	Тиси	2,27
Інгульця	7,31	Дунаю	2,02
Сіверського Дінця	9,83	Річок Криму	10,08
Південного Бугу (без Інгульця)	5,54	Річок Приазов'я	12,1
Інгулу	6,80	інших річок	5,54