- •Предмет, мета, основні завдання економіки природокористування
- •2. Мета, предмет, об’єкт дисципліни.
- •3. Принципи і основні завдання науки.
- •4. Методи економіки природокористування.
- •Навколишнє середовище і розвиток
- •2. Сутність і класифікація глобальних проблем.
- •Характеристика глобальних екологічних проблем.
- •Концепція сталого розвитку
- •Етапи втілення ідей концепції сталого розвитку.
- •Основні принципи сталого розвитку.
- •Концепція сталого розвитку для України.
- •Економіко-організаційний механізм сталого розвитку
- •Економічні заходи для забезпечення сталого розвитку.
- •Етапи переходу до сталого розвитку.
- •Природні ресурси в суспільному розвитку
- •Класифікація природних ресурсів за походженням.
- •Класифікація за видами господарського використання.
- •Класифікація за ознакою вичерпності.
- •Поняття і сутність економічних оцінок природних ресурсів
- •Статистика з раціонального використання природних ресурсів
- •Аналіз статистики з охорони і раціонального використання водних ресурсів.
- •Аналіз статистики з охорони і раціонального використання атмосферного повітря.
- •Аналіз статистики з охорони і раціонального використання земельних і лісових ресурсів.
- •Економічний механізм в галузі забезпечення охорони і використання надр
- •Запаси корисних копалин, їх класифікація.
- •Сучасний стан мінерально-сировинної бази України.
- •Управління природокористуванням
- •Функції і ієрархія державної системи управління.
- •Структурна організація управління у сфері охорони нпс
- •Мета діяльності і завдання Міністерства екології і природних ресурсів України.
- •Адміністративні важелі у сфері природокористування
- •Екологічне нормування.
- •3.Екологічна стандартизація.
- •Система стандартів iso 14000.
- •Впровадження в Україні системи стандартів.
- •4.Екологічна сертифікація.
- •Екологічна експертиза.
- •Економічний механізм природокористування
- •Типи економічні механізмів природокористування.
- •Економічні інструменти екологічної політики.
- •Плата за використання природних ресурсів
- •Плата за використання природних ресурсів.
- •3. Види платежів (зборів) за використання природних ресурсів.
- •3.1. Плата за використання земельних ресурсів.
- •Ставки земельного податку
- •Плата за використання водних ресурсів.
- •Плата за користування надрами для видобування корисних копалин.
- •Базові нормативи плати за користування надрами для видобутку окремих корисних копалин
- •Плата за використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду.
- •Плата за забруднення навколишнього природного середовища
- •Порядок слати та розподіл екологічних платежів.
- •3. Методика розрахунку плати.
- •3.1. Розрахунок плати за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами.
- •Розрахунок плати за забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами.
- •Розрахунок плати за забруднення водних об’єктів.
- •Розрахунок плати за розміщення відходів.
- •Еколого-економічні збитки та методики визначення збитків
- •Елементи додаткових витрат через забруднення навколишнього природного середовища
- •Механізм формування економічного збитку.
- •3.Методика розрахунку збитків від забруднення довкілля.
- •Величина коефіцієнта к1
- •Величина коефіцієнта к2 (у залежності від висоти викиду)
- •Екологізація економіки та ресурсно-екологічна безпека
- •Напрямки екологізації економіки.
- •Основні елементи екологізації виробництва.
- •Екологічний менеджмент
- •Види екологічного менеджменту.
- •Перспективи розвитку екологічного менеджменту в Україні.
- •Екологічний аудит
- •Форми, об'єкти екологічного аудита.
- •Процедура аудитування.
- •4. Аудиторський висновок.
- •Екологічний маркетинг, інжиніринг, лізинг – ринкові важелі природокористування
- •Екологічний інжиніринг.
- •Екологічний лізинг.
- •Економічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів
- •1. Оцінка ефективності природоохоронної діяльності.
- •2. Методи оцінки ефективності природокористування у різних сферах діяльності.
- •1. Оцінка ефективності природоохоронної діяльності.
- •2. Методи оцінки ефективності природокористування у різних сферах діяльності.
- •Тестові завдання
- •Перелік тем професійно-орієнтованих наукових доповідей, рефератів
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Декларація ріо-де-жанейро про навколишнє середовище і розвиток
- •1992 Року
- •Класифікація запасів корисних копалин
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі населених пунктів
- •Гдк деяких домішок у водоймах господарсько-побутового і рибогосподарського водокористування
- •Показники якості питної води
- •Гдк деяких полютантів у ґрунті та рослинних продуктах
- •Шкала інтенсивності шуму, дБ
- •Нормативи зборів за забруднення довкілля Нормативи збору, що справляється за викиди основних забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
- •Нормативи збору, що справляється за скиди основних забруднюючих речовин у водні об'єкти, у тому числі в морські води
- •Нормативи збору, що справляються за розміщення відходів
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від обладнання місця розміщення відходів
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
Ставки земельного податку
Таблиця2
Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.) |
Середня ставка податку (коп. за 1м2 ) |
Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування |
До 0,2 |
1,5 |
|
від 0,2 до 1 |
2,1 |
|
від 1 до 3 |
2,7 |
|
від 3 до 10 |
3,0 |
|
від 10 до 20 |
4,8 |
|
від 20 до 50 |
7,5 |
1,2 |
від 50 до 100 |
9,0 |
1,4 |
від 100 до 250 |
10,1 |
1,6 |
від 250 до 500 |
12,0 |
2,0 |
від 500 до 1000 |
15,0 |
2,5 |
від 1000 і більше |
21,0 |
3,0 |
Плата за вилучення угідь під непрофільне використання
Земельний податок за зазначений вид вилучення земель береться у розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
За тимчасове вилучення земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення розмір плати становить 50% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
Плата за використання водних ресурсів.
Засади формування економічного механізму охорони водних ресурсів в Україні регламентуються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Водним кодексом.
Важливою складовою економічного механізму водовикористання є збір за використання та користування водними ресурсами, який справляється з метою забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що зумовлене дефіцитністю та зростаючим виснаженням їх як природного ресурсу.
Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Водного кодексу використання вод здійснюється в порядку загального і спеціального водокористування для потреб гідроенергетики, водного і повітряного транспорту.
Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами за допомогою каналів, який здійснюють юридичні та фізичні особи насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ст.48 Водного кодексу України).
Водокористування не є спеціальним, якщо воно пов'язане з пропуском води через гідровузли, судноплавством, подачею (перекачуванням) води водокористувачам у маловодні регіони, усуненням шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення тощо), використанням підземних вод для вилучення корисних компонентів, вилученням води з надр разом із видобуванням корисних копалин, виконанням будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт, видобуванням корисних копалин, прокладанням трубопроводів і кабелів, а також буровими, геологорозвідувальними та іншими роботами на водних об'єктах, які виконуються без забору води та скидання стічних вод.
На сьогодні розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів та порядок його справляння здійснюються згідно з нормативами плати за спеціальне використання водних ресурсів та плати за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.
Введення цього збору не звільняє суб'єктів підприємницької діяльності від сплати платежів за скид у водні об'єкти забруднюючих речовин, штрафів за порушення природоохоронного законодавства, сплати постачальникам води вартості послуг, пов'язаних з її подачею.
Для водокористувачів установлюють ліміт використання води – граничну кількість води, на використання якої з водного об'єкта водокористувачу видається дозвіл. Порядок видачі дозволів (із зазначенням у них лімітів) на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України під 13.02.2002 р. №321.
За використання водних ресурсів справляють три види зборів:
збір за спеціальне використання водних ресурсів – за використану воду з водних об'єктів, забрану із застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод;
збір за користування водами для потреб гідроенергетики – за користування водою, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
збір за користування водами для потреб водного транспорту – за користування водою під час експлуатації водних шляхів вантажними самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами.
На спеціальне використання водних ресурсів існують ліміти. Якщо було використано водні ресурси понад ліміт, то збір розраховують у 5-кратному розмірі.
Нормативи збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.99 р. № 836.
Нормативи використання поверхневих вод
Таблиця 3
Використання водних ресурсів басейнів річок |
Норматив, коп. за 1м3 |
Використання водних ресурсів басейнів річок |
Норматив коп.за 1м3 |
Дніпра на північ від м.Києва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ |
5,04 |
Дніпра на південь від м. Києва(за винятком Інгульця) |
4,79 |
Дністра |
3,02 |
Пруту та Сірету |
2,27 |
Вісли та Західного Бугу |
3,02 |
Тиси |
2,27 |
Інгульця |
7,31 |
Дунаю |
2,02 |
Сіверського Дінця |
9,83 |
Річок Криму |
10,08 |
Південного Бугу (без Інгульця) |
5,54 |
Річок Приазов'я |
12,1 |
Інгулу |
6,80 |
інших річок |
5,54 |
