Величина коефіцієнта к1

Таблиця 1

Значення  коефіцієнта К1	Характеристика пункту, де розташовано  об’єкт забруднення
0,1	Підприємство розташоване віддалік від населених пунктів на незручних для сільськогосподарського використання землях, які не становлять великої цінності для збереження в якості ландшафтних і заповідних зон
0,3	Підприємство розташовано віддалік від населених пунктів на сільськогосподарських землях, які не вимагають спеціальних меліоративних робіт
0,5	Підприємство розташовано на селітебній території сільськогосподарських населених пунктів
0,7	Підприємство розташовано на селітебній території міст з населенням до 100 тис. чол.
1,0	Підприємство розташовано на селітебній території міст з населенням від 100 до 500 тис. чол.
2,0	Підприємство розташовано на селітебній території міст з населенням понад 500 тис. чол.
2,5	Підприємство розташовано поблизу ландшафтних, водоохоронних, санітарних, замовлених, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах і населених пунктах
3,0	Підприємство розташовано поблизу територій курортних місць, історико-архітектурних пам’яток, що охороняються державою, місць масового відпочинку працівників у містах та інших населених пунктах

Величина коефіцієнта к2 (у залежності від висоти викиду)

Таблиця 2

Висота викиду	К2
15 м	1,5
16-40 м	1,3
41-80 м	1,0
81-150 м	0,7
151-220 м	0,3
221-500 м	0,15

Питомі збитки від викиду 1т забруднювача в атмосферу

Таблиця 3

Інгредієнт	Питомий збиток, грн/т
Пил	120
Сірчастий ангідрид і інші окиси сірки	150
Окиси азоту	250
Фтористий водень і інші фтористі з’єднання	1100
Вуглеводні	180
Окис вуглецю	70

 

Стягнення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не звільняє об’єкти від відшкодування збитків за наднормативні викиди.

Наднормативними вважаються:

• викиди забруднювальних речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів забруд­нюючих речовин в атмосферне повітря, встановлених дозволами на викид, які оформлені відповідно до діючих вимог;

• викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, у тому числі й за окремими інгредієнтами;

• викиди забруднюючих речовин в атмосферу, що здійснюються з перевищеннями граничних нормативів утворення їх для окремих типів технологічного та іншого обладнання.

Наднормативні викиди можуть відбуватися за рахунок неефективної роботи газоочисних установок, роботи технологічного обладнання при несправних газоочисних установках або невикористанні їх, порушення технологічних режимів, невиконання у встановлені терміни заходів щодо досягнення нормативів ГДВ, аварійних викидів забруднювальних речовин в атмосферу, які не передбачені технологічними регламентами виробництв, використання непроектних сировини і палива в технологічних процесах, інших видів порушень.

Розрахунки маси наднормативних викидів у тоннах здійснюють визначенням різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду за формулою:

де Vі – об’єм витрат газопилового потоку на виході із джерела, м³/с;

Сі – середня концентрація і-ї забруднювальної речовини (із відібраних проб) розрахована як середня арифметична, г/м³;

Мqi – потужність дозволеного викиду і-ї забруднювальної речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на  викид;

Т – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, год.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулювальних коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається формулою:

де Мі – маса і-ї забруднювальної речовини, викинутої понад нор­му, т;

1,1 – базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднювальної речовини на момент перевірки, грн/т;

Аі – безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднювальної речовини;

Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосфери населеного пункту і-ю забруднювальною речовиною.

Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосфери населеного пункту і-ю забруднювальною речовиною, визначають за формулою:

де G – середньорічна концентрація і-ї забруднювальної речовини, за даними прямих інструментальних вимірювань на стаціонар­них постах за попередній рік, мг/м³;

ГДКсі – середньодобова ГДК і-ї забруднювальної речовини, мг/м3.

У разі, коли в даному населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднювальної речовини не виконуються, а також коли рівні забруднення атмосфери населеного пункту і-ю забруднювальною речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі приймається рівним 1.

Контрольні питання:

1. Що таке збитки? З яких причин можуть виникнути збитки?

2. Які ви знаєте класифікації збитків?

3. Охарактеризуйте методики розрахунку збитків від забруднення довкілля.

4. Розкрийте сутність поняття «економічний збиток». Що є критерієм для визначення економічних збитків?

5. Назвіть види економічних збитків.

6. Як формуються економічні збитки?