- •1.Головні завдання і напрями мінералогічних досліджень.
- •2.Теоретичні основи рентгеноструктурного аналізу.
- •3.Які фізико-хімічні властивості мінералів можна вивчати за допомогою мінералогічного аналізу.
- •4.Мінералогічне опробування.
- •5.Теоретичні основи рентгеноспектрального (мікрозондового) аналізу.
- •7.Міграційна здатність мінералів.
- •8.Теоретичні основи термічного аналізу мінералів.
- •9.Підготовка зразків для дослідження методами електроної мікроскопії.
- •10.Первинне мінералогічне опробування.
- •11. Застосування електронно-зондового рентгеноспектрального мікроаналізу в мінералогії.
- •12.Геометричні елементи дта
- •13.Шліхи.Шліфове опробування.
- •14.Фізична суть термічного аналізу мінеральної речовини.
- •15. Розрахунок та інтерпретація дифрактограм
- •17.Рентгенівська дифрактометрія глинистих мінералів.Пит.32
- •18.Метод кількісної оцінки спектроскопічних особливостей мінералів за їхніми колориметричними характеристиками
- •19.Методи початкового фракціонування пиродних і штучних шліхів.
- •20.Рентгенівські методи досліджень мінералів
- •21.Поняття «оптично активний центр» в мінералах (оац)
- •23. Можливості рентгеноструктурного аналізу в мінералогії
- •24. Порядок знімання кривих дта і тг
- •25.Магнітні методи сепарації мінералогічних проб
- •26.Отримання растрових зображення в електроннозондовому рентгеноспектральному аналізі.
- •27.Фактори що впливають на характер термограм мінералів
- •28.Типізація та класифікація видів мінералогічного аналізу природних та штучних шліхів.
- •31. Гравітаційні методи сепарації мінералогічних проб:
- •32.Рентгенівська дифрактометрія глинистих мінералів:
- •33. Порядок знімання спектрів фотолюмінесценсії мінералів:
- •34. Характеристика найпростіших мінералів електромагнітної фракції мінералогічних проб.
- •35. Фізичинчі основи електронної мікроскопії:
- •36. Порядок підготовки взірців для термічного аналізу:
- •37. Характеристика найпростіших мінералів важкої неелектромагнітної фракції мінералогічних проб:
- •38. Можливості сучасної просвічуючої та растрової електронної мікроскопії в мінералогії:
- •39. Поняття і приклади фазових перетворень і хімічних реакцій при нагріванні термоактивної речовини:
- •40.Характеристика поширених мінералів легкої фракції мінералогічних проб.
- •41. Диференційно-термічнийта термогравіметричний методи аналізу мінералів.
- •42.Основні області застосування електронного мікроскопа в мінералогії:
- •43.Попередня діагностика мінералів при проведенні мінералогічного аналізу:
- •44.Інтерпретація та розшифровка термограм:
- •45.Порядок знімання оптичних спектрів поглинання мінералів в уф і видимій областях спектра:
- •46.Методи визначення густини мінералів.
- •47.Якісний та кількісний аналіз мінералів та їхніх природних сумішей за термограмами.
- •48.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи монтморилоніту.
- •49.Діагностика мінералів під бінокулярним мікроскопом.
- •51.Основні рентгенометричні характеристики мінералів слюд.
- •53. Методи оптичної спектроскопії. Колориметрія
- •55.Методика обробки та аналізу звичайних шліхів та протолочних проб.
- •56.Природа люмінесценції мінералів. Види люмінесценції.
- •57.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи каолініту.
- •58.Методи сепарації мінералів.
- •59. Геолого-генетичні фактори, які визначають люмінесцентні властивості мінералів. Техніка люмінесцентних досліджень
- •60.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи хлориту.
59. Геолого-генетичні фактори, які визначають люмінесцентні властивості мінералів. Техніка люмінесцентних досліджень
Люмінесцентний аналіз – ґрунтується на здатності мінералів світитися під дією ультрафіолетових, рентгенівських, катодних та інших променів. Таке світіння різне за забарвленням та інтенсивністю.
Залежно від тривалості світіння люмінесценцію умовно поділяють на флуоресценцію (світіння практично припиняється після зняття збудження) і фосфоресценцію (тривале світіння).
За способом збудження виділяють такі види люмінесценції
Фотолюмінесценція, рентгенолюмінесценція, катодолюмінісценція, іонолюмінесценція, термолюмінесценція, хемілюмінесценція, електролюмінесценція.
Здатність до світіння властива тілам у всіх трьох агрегатних станах. Кристали, які світяться тривалий час, називають кристалофорами, або люмінофорами.
Спектр люмінесценції кристалів зазвичай суцільний, специфічний для кожного мінералу. Він зміщений щодо спектра поглинання в бік довгих хвиль. Поглинаючи рентгенівські або ультрафіолетові промені, мінерал дає видиме світіння переважно синьо-зелених кольорів, часто досить тривале.
Люмінесценція спричинена головно входженням у мінерал чужорідних атомів, які відіграють роль активаторів. На цих атомах і відбувається акт випромінювання увібраної енергії, тоді як акт поглинання її може розпочатися у будь якому місці кристалічної ґратки.
Залежно від причини люмінесценції виділяють три групи мінералів;
1) мінерали, люмінесценція яких зумовлена головно стехіометричним надлишком одного з елементів або наявністю домішок, що спричинюють порушення у кристалічній гратці, проте не впливають на колір люмінесценції (шеєліт, алмаз);
мінерали, колір люмінесценції яких залежить від характеру активатора і змінюється разом із ним. Найпоширенішим активатором для цієї групи мінералів є Сг (червоне світіння), а також Мn (жовте і червоне), (фіолетове), Yb (червоне), Еu (голубе), Сu (зелене);
мінерали, які за хімічною природою самі здатні люмінесціювати, до них належить більшість мінералів, які містять уранілову групу.
Найпоширеніша серед мінералів друга група.
Люмінесціювати можуть тільки діелектрики та напівпровідники, мінерали без металічного блиску й прозорі, і не можуть - метали та інтерметалеві сполуки. Здатні до люмінесценції мінерали повинні містити також не більше 1 % іонів-гасників або центрів забарвлення (наприклад, радіаційних), які поглинають фотони люмінесценції.
Виділяють такі власні й домішкові катіонн-люміногени, які зумовлюють люмінесцентно-спектральні властивості.
Спеціальна апаратура дає змогу визначати мінерали у шліхах люмінесцентним методом у лабораторії та в польових умовах.
Для цього спочатку треба візуально визначити мінерали у взірцях породи. Розглядають взірці або проби під УФ-променями з метою виявити в них мінерали, які не помітні неозброєним оком при звичайному освітленні. Отже, на цьому етапі аналітик з'ясовує факт наявності мінералів, які важко розрізнити у звичайних умовах, визначає їхнє місцезнаходження, оцінює найвірогідніші варіанти точної їхньої діагностики.
Другий етап полягає у візуальному перегляді рентгенолюмінесценції зразків породи або руди. Перегляд можливий у польових умовах, на керносховищі - у максимально затемненому приміщенні, яке має живленні від електромережі. За кольором світіння мінерал діагностують шляхом порівняння з кольором світіння набору еталонних зразків. Якщо досліджують зразки породи, то за площею ділянок, що люмінесціюють одним кольором, можна приблизно оцінити відносну поширеність у породі потрібних мінералів.
Багато мінералів мають різний колір люмінесценції в різних променях. Наприклад, тремоліт в ультрафіолетових променях блідо-жовтий, у каш-них - жовто-зелений; берил в ультрафіолетових променях фіолетовий. у катодних - голубий, у рентгенівських - жовтий.
Отже, вирішення практичних завдань методами люмінесценції грушу сться на двох принципово різних видах аналізу: 1) виявленні фази заданого мінералу й оцінюванні її кількості в породі; 2) аналізі складу, форми входження і порівняльних кількостей домішкових елементів-індикаторів, які є в мінералі.
