17.Рентгенівська дифрактометрія глинистих мінералів.Пит.32

18.Метод кількісної оцінки спектроскопічних особливостей мінералів за їхніми колориметричними характеристиками

Кількісний аналіз ґрунтується на порівнюванні інтенсивності випромінювання однієї з ліній спектра,яка приймається для будь якого хімічного елемента взірця за аналітичну у порівнянні з інтенсивністю випромінювання еталону в якому вміст відомий. Якщо розкласти в спектр рентгенівські промені які виникають при взаємодії швидких електронів з атомами речовин і зафіксувати їх на фотоплівці то отримаємо серію ліній,які відповідають певним довжинам хвиль характерних для атомів даної речовини. При рентгено-спектральному аналізі для визначення якісного і кількісного хімічного складу утворюють характеристики спектру.

Z –порядковий номер елементу

Електрони обертаються по строго визначених орбіталях і володіють певними величинами енергії. Перехід електрона з рівня на рівень супроводжується виникненням рентгенівського випромінювання певної довжини хвилі характерного тільки для даного елементу.

У 1913 р Мозлі визначив закономірний зв'язок енергії характерних рентгенівських ліній з атомним коливанням елементу. Він показав що частота рентгенівських випромінювань ʋ(нью)

І порядковий номер z повязані між собою рівнянням

ʋ= 2,48*10¹⁵ (Z-1) ² –лежить в основі якісного і кількісного аналізу.

Спектр складається з кристала що аналізує спектр і дитектора що реєструє інтенсивність випромінювання.

Поверхня взірця має бути ідеально гладка. Всі не електропровідні мінерали необхідно напилювати тонкою плівкою. Напилюють вугіллям,сріблом і його проводять у вакуумну запилювачі.

19.Методи початкового фракціонування пиродних і штучних шліхів.

Першим пунктом у загальній схемі мінералогічного аналізу є зважування всього шліху(з точністю до0,01 г).Перед зважуванням шліх розсіюють по ситах на фракції. У мінералогічному аналізі використовують сита з розмірами отворів 2,0; 1,0; 0,5; 0,25мм.

Мокрий спосіб більш трудомісткий,оскільки фракції потрібно висушити. У нього є переважання – має більшу роздільну здатність яка забезпечує розділення частинок в інтервалі від 0,04 до 0,02 мм.

Потім сита роз’єднуєм, зважуєм класи які залишилися на кожному класі(ситі)і кожен клас упаковуєм в окремий пакетна якому пишуть назву родовища,номер взірця,клас крупності, масу.

Для визначення крупності частин d до 0,05мм застосовують сидиментаційний аналіз. Залежить від крупності й густини частинок,їхнє осідання у водному середовищі відбувається з різною швидкістю.

Середня проба. Якщо маса шліху або дрібного класу після ситового поділу перевищує 12-15 г, то для аналізу відбирають середню пробу. Скорочення проби до маси потрібно для аналізу. Найпростішими методами скорочення є квартування. Добре перемішану породу шліху висипають через лійку на велике скло або аркуш гладкого паперу. Утворюється конус який за допомогою скла вирівнюєм у плоске коло однакової товщини і ділим на 4 частини хрестоподібно. Дві протилежні чверті беруть до спеціальної проби. Ступінь скорочення проби залежить від таких чинників:вмісту мінералу який потрібно визначити; крупності зерен мінералів; густини потрібного мінералу; похибки аналізу.(+аналізи в 22 пит.)