- •1.Головні завдання і напрями мінералогічних досліджень.
- •2.Теоретичні основи рентгеноструктурного аналізу.
- •3.Які фізико-хімічні властивості мінералів можна вивчати за допомогою мінералогічного аналізу.
- •4.Мінералогічне опробування.
- •5.Теоретичні основи рентгеноспектрального (мікрозондового) аналізу.
- •7.Міграційна здатність мінералів.
- •8.Теоретичні основи термічного аналізу мінералів.
- •9.Підготовка зразків для дослідження методами електроної мікроскопії.
- •10.Первинне мінералогічне опробування.
- •11. Застосування електронно-зондового рентгеноспектрального мікроаналізу в мінералогії.
- •12.Геометричні елементи дта
- •13.Шліхи.Шліфове опробування.
- •14.Фізична суть термічного аналізу мінеральної речовини.
- •15. Розрахунок та інтерпретація дифрактограм
- •17.Рентгенівська дифрактометрія глинистих мінералів.Пит.32
- •18.Метод кількісної оцінки спектроскопічних особливостей мінералів за їхніми колориметричними характеристиками
- •19.Методи початкового фракціонування пиродних і штучних шліхів.
- •20.Рентгенівські методи досліджень мінералів
- •21.Поняття «оптично активний центр» в мінералах (оац)
- •23. Можливості рентгеноструктурного аналізу в мінералогії
- •24. Порядок знімання кривих дта і тг
- •25.Магнітні методи сепарації мінералогічних проб
- •26.Отримання растрових зображення в електроннозондовому рентгеноспектральному аналізі.
- •27.Фактори що впливають на характер термограм мінералів
- •28.Типізація та класифікація видів мінералогічного аналізу природних та штучних шліхів.
- •31. Гравітаційні методи сепарації мінералогічних проб:
- •32.Рентгенівська дифрактометрія глинистих мінералів:
- •33. Порядок знімання спектрів фотолюмінесценсії мінералів:
- •34. Характеристика найпростіших мінералів електромагнітної фракції мінералогічних проб.
- •35. Фізичинчі основи електронної мікроскопії:
- •36. Порядок підготовки взірців для термічного аналізу:
- •37. Характеристика найпростіших мінералів важкої неелектромагнітної фракції мінералогічних проб:
- •38. Можливості сучасної просвічуючої та растрової електронної мікроскопії в мінералогії:
- •39. Поняття і приклади фазових перетворень і хімічних реакцій при нагріванні термоактивної речовини:
- •40.Характеристика поширених мінералів легкої фракції мінералогічних проб.
- •41. Диференційно-термічнийта термогравіметричний методи аналізу мінералів.
- •42.Основні області застосування електронного мікроскопа в мінералогії:
- •43.Попередня діагностика мінералів при проведенні мінералогічного аналізу:
- •44.Інтерпретація та розшифровка термограм:
- •45.Порядок знімання оптичних спектрів поглинання мінералів в уф і видимій областях спектра:
- •46.Методи визначення густини мінералів.
- •47.Якісний та кількісний аналіз мінералів та їхніх природних сумішей за термограмами.
- •48.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи монтморилоніту.
- •49.Діагностика мінералів під бінокулярним мікроскопом.
- •51.Основні рентгенометричні характеристики мінералів слюд.
- •53. Методи оптичної спектроскопії. Колориметрія
- •55.Методика обробки та аналізу звичайних шліхів та протолочних проб.
- •56.Природа люмінесценції мінералів. Види люмінесценції.
- •57.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи каолініту.
- •58.Методи сепарації мінералів.
- •59. Геолого-генетичні фактори, які визначають люмінесцентні властивості мінералів. Техніка люмінесцентних досліджень
- •60.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи хлориту.
23. Можливості рентгеноструктурного аналізу в мінералогії
Більшість мінералів-це кристалічні речовини,які мають правльні атомні структури й певний хімічний склад. Довжини хвиль рентгенівського спектру мають значення того ж порядку що й відстані між різними атомними площинами у кристалічних мінерала. Унаслідок цього рентгенівські промені зазнають дифракції на кристалічній гратці мінералів – так само як промені видимого світла на гратці з відповідними параметрами – наприклад,на лініях дифракційної гратки з відстанями між ними,що приблизно = довжині хвиль світла. Ефект Рентгенівської дифракції використовують для визначення міжплощинних відстаней у кристалах за якими можна визначити структуру кристалічної речовини.
Крім того, під час бомбардування будь-якої речовини пучком фотонів достатньо високої енергії(у тім числі і рентгенівськими пучками) Ця речовина продукує власне характеристичне рентгенівське випромінювання. Характеристичні довжини хвиль такого випромінювання відобразять, які елементи наявні в матеріалі що я його бомбардують,а інтенсивність характеристичного випромінювання залежитеме від концентрації цих елементів.
Отже, рентгенівське випромінювання можна використовувати для визначення структури хімічного складу мінералу. За наявності цих двох важливих даних порівняно легко діагностувати практично будь-який матеріал.
24. Порядок знімання кривих дта і тг
ДТА зміна температури. Якщо температур = 0 то графік виглядає як пряма лінія, і вона називається лінія ходу. Але якщо Т збільшується чи зменшується то лінія опускається або піднімається. Від базисної лінії. ці явища називаються Термічними.
ТГА зміна маси у взірці під час нагрівання і вимірює їх значення. Результатом є крива ТГ. Загалом втрата маси може відбуватись через: видалення абсорбованої вологи; втрата гідроксильних груп. Збільшення маси відбувається у разі окиснення компонентів зразка.
25.Магнітні методи сепарації мінералогічних проб
Для визначення магнітних властивостей мінералу використовують магнітну сприйнятливість χ
Яка характеризує інтенсивність намагнічування мінералу.
Обємна магнітна сприйнятливість тіла χ˳, яка характеризує здатність тіла намагнічуватись,і дорівнює відношенню інтенсивності намагніченості тіла I до напруження зовнішнього поля Н.
χ˳= I/ Н
Питома магнітна сприйнятливість тіла χ -це відношення обємної магнітної сприйнятливості χ˳ до густини тіла d
χ = χ˳/ d м3/кг
Усі речовини за магнітною сприйнятливістю поділяються на 2 групи
1)діамагнітні речовини,які намагнічуються негативно і зменшують напруження магнітного поля,для них I <0 ;χ<0
2)Парамагнетні речови, які намагнічуються позитивно і підсилюються напруженням магнітного поля. Для них I >0 ;χ>0
Сучасні електромагніти створюють магнітні поля високої напруженості і поділяються на:
-сильномагнітні –напруженість магн.поля 70-10 КАm/м (кіло ампер на метр)
-середньомагнітні 300 КАm/м
-слабомагнітні 1300 КАm/м
-дуже слабомагнітні 2000-2200 КАm/м
-немагнітні – не притягуються до електромагніту за напруженістю магнітного поля близько 2000 КАm/м