- •1.1 Психологія як наука,предмет вивчення психології
- •1.2.Відчуття ,види
- •2.1. Психологія в системі наук. Галузі псих. Знань
- •2.2. Відчуття́, властивості
- •2.3. Функції правої півкулі головного мозку
- •3.1. Методи псих. Дослідження
- •3.2. Закономірності відчуттів
- •3.3. Функції лівої півкулі головного мозку
- •4.1.Псих. В період античності
- •4.2. Сприйняття́,види
- •4.3. Інстинкти , Навички, інтелектуальна поведінка
- •5.2.Властивості сприймання
- •5.3.Дії свідомості та несвідомості
- •6.1. Виділення психології в самостійну науку?
- •6.2. Увага її види?
- •6.3. Інстинкт, навичка, інтелектуальнаповедінка?
- •7.2.Увага її властивості та роль в житті людини?
- •7.3.Інстинкти, навичка, інтелектуальна поведінка?
- •8.2)Увага. Методи привернення уваги.
- •8.3.Інстинкти, навичка, інтелектуальна поведінка?
- •9.3.Інстинкти, навичка, інтелектуальна поведінка?
- •10.3.Інстинкти, навичка, інтелектуальна поведінка?
- •12.1.)Мозок та психіка?
- •12.2)Статус особистості в групі?
- •12.3.)Самооцінка особистості?
- •13.1.Особистість та її структура?
- •13.2.Прийоми запам’ятовування?
- •13.3.Типи темпераменту?
- •14.1.Темперамент як психічна особливість особистості?
- •14.2.Мислення індивідуальні особливості мислення?
- •14.3. Риси характеру?
- •15.1.Характер?
- •15.2.Форми та види мислення?
- •15.3.Закомірності відчуттів?
- •17.2)Уява та її види
- •17.3)Риси характеру
- •18.1.Спрямованысть особистості?
- •18.2.Уява. Прийоми створення образів?
- •18.3.Закомірності відчуттів?
- •19.1 Конфлікт у міжособистісних стосунках.
- •19.2.Почуття та емоції. Характеристика
- •20.1. Механізми психологічного захисту особистості?
- •20.2.Форми переживання почуттів?
- •20.3.Закономірності відчуттів?
- •21.1. Внутрышньо особистісний конфлікт? Основні психологічні концепції?
- •21.2.Властивості почуттів та емоцій?
- •22.2.Воля та вольовий акт?
- •22.3.Види пам’яті за перебігом часу?
- •23.1.Механізми впливу під час спілкування?
- •23.2.Воля, вольові якості людини?
- •23.3.Види уяви?
- •24.1. Когнітивна психологія?
- •24.2.Локалізація (локус) контролю?
- •24.3. Види уяви?
- •25.3. Мнемо техніка?
- •26.1. Структура діяльності.
- •26.2.Гуманістична психологія
- •26.3.Емоційні стани
- •27.2.Види діяльності їх характеристика
- •27.3.Почуття
- •28.3.,Почуття.
- •29.1.Спілкування.Види спілкування
- •29.2.Соціальні групи ,їх класифікація.
- •29.3.Вольові якості людини.
- •30.1.Вербальне та невербальне спілкування.
- •30.2.Пам*ять. Її індивідуальні особливості.
- •30.3.Види діяльності.
24.3. Види уяви?
Активна (довільна) уява — послідовність фантазій, викликаних за допомогою довільної концентрації. (К.Юнг) Пасивна (мимовільна) уява — послідовність фантазій, викликана мимовільними процесами психіки. Продуктивна уява — в рамках цього виду уяви дійсність свідомо конструюється людиною, а не просто механічно копіюється чи відтворюється. Репродуктивна уява - при використанні цього виду уяви постає завдання відтворити реальність в тому вигляді, в якому вона реально існує. Конкретна уява — уява, при реалізації якої, здійснюється оперування конкретними образами реальної дійсності. Абстрактна уява — уява, при реалізації якої, здійснюється оперування абстрактними образами.
Білет 25
25.1.Активність та діяльність їх відмінності?
Загальною характеристикою живих істот є їх активність. Саме активність забезпечує підтримку життєво важливих зв'язків усіх істот з навколишнім світом. Джерелом активності живих організмів є потреби, завдяки яким усе живе діє певним чином та в певному напрямі. Активність людини зумовлена потребами, які формуються в суспільстві в процесі виховання.
Активність людини є джерелом її розвитку, визначає діяльність і є її рушійною силою. Принципова відмінність між цими поняттями полягає в тому, що діяльність виходить із потреби в предметі, а активність - із потреби в діяльності. До того ж, активність начебто передує діяльності в часі: до початку діяльності ми активно вибираємо, що саме бажано, вільно плануємо, думаємо, за допомогою яких засобів чогось досягти. Але активність не тільки передує діяльності, а й "супроводжує" її протягом усього процесу. Не можна уявити оптимальну діяльність, позбавлену активності.
Розраховуючи свої сили, час, можливості для досягнення тієї чи іншої мети, за допомогою активності ми мобілізуємо свої здібності, переборюємо інерцію. Діяльність є "особистісно забарвленою", оскільки здійснюється у певному напрямі, з певною орієнтацію (на себе, на інших тощо).
Діяльність - це активність людини, що має усвідомлюваний характер і спрямована на досягнення поставленої мети, що визначається потребою
В житті людини діяльність відіграє вагому роль, виконуючи ряд вагомих позитивних функцій.
25.2.Жести та міміка, їх роль в процесі спілкування?
Чим сильніше виявляються почуття, емоції, тим більше проявляється жестикуляція. Відповідно широкі жести характерні для експансивної натури, схильної до відкритого прояву сильних почуттів. Оскільки широкі рухи привертають до себе увагу, їх використовують ті, хто хоче бути помітним і підкреслити свою значимість — люди властолюбні, пихаті, хвастуни.
Відповідно дрібні рухи справляють протилежне враження. їм надають перевагу ті, хто з певних причин не хоче привертати до себе увагу — люди коректні, скромні, не бажаючі привселюдно виявляти свої емоції, почуття. Але така поведінка може бути продиктованою хитрим розрахунком, коли людина цілеспрямовано прагне справити відповідне враження. Маленькі жести можуть свідчити і про упадок душевних сил — на енергійну жестикуляцію не вистачає сили.
Таке багатозначне трактування примушує знову звернути увагу на те, наскільки обережними потрібно бути при інтерпретації окремого зовнішнього прояву.
На думку німецького психолога Хорста Рюкле, дуже рухлива міміка свідчить про легку збудженість від зовнішніх подразників. При сильній мімічній грі ми можемо судити про швидкозмінні внутрішні хвилювання, багатогранне і активне сприйняття навколишнього світу. Рухома міміка характерна для імпульсивної поведінки. Малорухома міміка в принципі вказує на постійність душевних процесів. Вона свідчить про рідко змінюваний, стабільний настрій. Така міміка асоціюється зі спокоєм, розсудливістю, надійністю і врівноваженістю.
Але, враховуючи всі ці параметри, не слід забувати, що кожна людина протягом усього свого життя вчиться володіти своїм обличчям. свідомо регулювати його вираз і може досягти в цьому досить значних успіхів.
