26.3.Емоційні стани

Емоції - це психічний процес відображення відношення суб'єкта до явищ внутрішнього і зовнішнього світу. Найбільш суттєвою рисою емоцій є суб'єктивність

Емоційні стани - психічні стани, які виникають у процесі життєдіяльності суб'єкта і визначають не тільки рівень інформаційно-енергетичного обміну, але і спрямованість поведінки. Емоції керують людиною набагато сильніше, ніж це здається на перший погляд. Навіть відсутність емоцій це емоція, точніше ціле емоційний стан, який характеризується великою кількістю особливостей у поведінці людини. ОСНОВНІ емоційні стани, що виділяються в психології:

1) Радість (задоволення, веселощі)

2) Смуток (апатія, сум, депресія),

3) Гнів (агресія, озлоблення),

4) Страх (тривога, переляк),

5) Подив (цікавість),

6) Огида (презирство, огиду).

Білет 27

27.1. Емпірична псих. 18ст.

Емпірична психологія (англ. empirical psychology) — Слово «емпіричний» утворено від грецького слова «εμπειρία», що означає «досвід». Емпірична психологія вважала, що психічні процеси за своєю природою недоступні об'єктивному спостереженню, що є методом наукового дослідження в природознавстві, що в психології можливо тільки внутрішнє спостереження, в процесі якої людина може спостерігати лише свої власні психічні переживання. Природно, що метод самоспостереження внаслідок свого суб'єктивного характеру не міг забезпечити побудову справді наукової психології.Емпірична психологія розглядала свідомість як замкнутий у собі безпосередньо даний людині внутрішній світ психічних переживань, керований своїми власними законами, пізнання яких можливе лише шляхом внутрішнього досвіду або самоспостереження. Таке твердження ґрунтувалося на ідеалістичному розумінні природи психіки.Емпіричної психології за час її існування вдалося зібрати великий матеріал з суб'єктивної характеристиці окремих психічних процесів, наприклад відчуттів, пам'яті, уваги та ін. Однак при всьому цьому вона виявилася повністю неспроможною і нездатною створити наукову психологію, оскільки в розумінні предмета психології стояла на позиціях ідеалізму. ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ: 1) спостереження і самоспостереження; 2) експериментальні -- лабораторний та природній; 3) психодіагностичні -- тести, анкети, опитувальники, соціометрія, спостереження, співбесіда, метод аналізу продуктів діяльності, біографічний, близнюковий, контент-аналіз; математичного та комп*ютерного моделювання, апаратурний .

27.2.Види діяльності їх характеристика

Спілкування - перший вид діяльності, що виникає в процесі індивідуального розвитку людини, за ним йдуть гра, навчання і праця. Всі ці види діяльності носять характер, що розвиває, тобто при включенні й активній участі в них дитини відбувається її інтелектуальний та особистісний розвиток. Спілкування розглядається як вид діяльності, спрямованої на обмін інформацією між людьми, які спілкуються

. Гра - це вид діяльності, результатом якої не стає виробництво якогось матеріального або ідеального продукту (за винятком ділових і конструкторських ігор дорослих і дітей). Ігри часто мають характер розваги, відпочинку. Іноді ігри служать засобом символічної розрядки напруженостей, що виникли під впливом актуальних потреб людини, які вона не в змозі послабити іншим шляхом.

Навчання - вид діяльності, метою якої є набуття людиною знань, вмінь і навичок. Навчання може бути організованим (здійснюватися в спеціальних освітніх закладах) і неорганізованим (бути побічним, додатковим результатом інших видів діяльності). У дорослих людей навчання може набувати характеру самоосвіти. Особливість навчальної діяльності полягає в тому, що вона прямо служить засобом психологічного розвитку індивіда.

Особливе місце в системі людської діяльності посідає праця. Саме завдяки праці людина побудувала сучасне суспільство, створила предмети матеріальної і духовної культури, перетворила умови свого життя таким чином, що відкрила для себе перспективи подальшого, практично необмеженого розвитку. З працею насамперед пов'язані створення й удосконалення знарядь праці. Вони, у свою чергу, стали чинниками підвищення продуктивності праці, розвитку науки, промислового виробництва, технічної і художньої творчості.