Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Менеджмент шпори 2003.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
373 Кб
Скачать
☆

26. Управлінське рішення, як результат праці менеджера. Види управлінських рішень

Управлінське рішення – основний вид управлінської праці, сукупність взаємопов’язаних, цілеспрямованих та послідовних дій, які забезпечують досягнення мети та вирішення проблеми.

Вимоги до упр.рішень: реальність, своєчасність, обґрунтованість, оптимальність, законність, несуперечливість, простота, ясність та стилі викладу.

Умови прийняття упр.рішеня: недостатньо інформації, невизначеність та суперечливість умов прийняття рішення, недостатність часу на повноцінне вивчення проблеми.

Обов’язкові елементи рішення: предмет, об’єкт, термін, прядок, процес, результат.

Класифікація рішень:

1)За характером умов: в умовах визначеності; в умовах умов.

2) За терміном дії: оперативні; стратегічні; тактичні.

3) за сферою застосування: виробничі; кадрові; економічні; політичні; маркетингов; фінансові.

4)За причинами прийняття: ситуаційні; за розпорядження вищих органів; програмні; періодичні; випадкові.

5)За формою підготовки: одноосібні; колективні; групові.

6) За організаційним оформленням: тверді;гнучкі; спрямовуючі нормативні.

7) За складністю: прості; складні.

8) За типом прийняття: раціональні, інтуїтивні.

9)За регламентом: контурні структуровані

10) За характером: стандартні, інноваційні.

27. Технологія прийняття управлінських рішень. Принципи та етапи прийняття упр.Рішень

Технологія прийняття:

Стадія1 –аналіз ситуації,виявлення проблеми;

Ст2-виявлення обмежень та альтернатив;

Ст3-ухвалення;

Ст4-реалізаці;

Ст5-контроль та коригування результатів.

Е тапи: процес прийняття рішення постановка мети рішення встановлення критеріїв рішення розподіл критеріїв за важливістю їх для організації розробка альтернатив порівняння альтернатив визначення ризику оцінювання ризику

вибір альтернатив

Перший принцип — це принцип організаційної відповідності. Структура і форма організації мають бути пристосовані до безперебійного здійснення зв'язків, що полегшує як процес прийняття рішень, так і контроль за їхнім виконанням.

Другий принцип: мета, стратегія і політика мають бути настільки чітко сформульовані, щоб вони дали можливість приймати рішення загального характеру, що стосуються нових видів діяльності, потреби в продуктах яких на сьогодні ще немає. Третій принцип вимагає мати достатню кількість надійних даних про ситуацію, що змінюється, необхідних для підтримки ефективних зв'язків між менеджерами вищого рівня й більш низькими рівнями організації.

Четвертий принцип передбачає гнучкість, без якої можуть залишитися невикористаними незліченні можливості.

28. Методи прийняття управлінських рішень

1. Метод аналогій полягає у використанні подібних рішень, які приймались раніше за схожих обставин. Важливо не допустити помилки на основі поверхневого вивчення схожої ситуації.

2. Метод "мозкового штурму" полягає в тому, що групі спеціалістів, які за складом розуму мають схильність до генерування ідей, доручається лише висувати найфантастичніші ідеї, без їх обговорення. Іншим спеціалістам, у яких переважає критичне мислення, доручається аналізувати ідеї і робити висновки.

3. Метод інверсій передбачає використання нестандартних підходів до розв'язання нової проблеми, а саме: подивитись на функції об'єкта з іншого боку, перевернути об'єкт "догори ногами" тощ

4. Метод Дельфі використовується у випадках, коли групу експертів неможливо зібрати разом. Він являє собою багаторівневу процедуру анкетування з обробкою й повідомленням результатів кожного туру учасникам, що працюють окремо один від одного.

5.Метод колективного блокноту поєднання індивідуального незалежного висування ідей із їх колективною оцінкою. При цьому кожний учасник групи отримує блокнот, у якому викладена сутність вирішуваної проблеми. Впродовж певного періоду часу (звичайно 2 тижні) кожний учасник групи записує до блокноту власні ідеї щодо вирішення даної проблеми. Потім блокноти збирає керівник групи для узагальнення та систематизації інформації.

6.Метод контрольних запитань - стимулювання пошуку ідей за допомогою універсальних запитань. На практиці часто використовується перелік універсальних запитань, складений Алексом Осборном:

-яке нове застосування об’єкту можна запропонувати?-які модифікації об’єкту можливі, якщо його обертати, скручувати, змінювати функції, колір, форму тощо?-що можна на об’єкті збільшити (зменшити): розміри, міцність, кількість елементів тощо?-що можна на об’єкті замінити і т.д.