- •Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Зростання ефективності економіки як головне завдання макроекономіки.
- •Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.
- •Основні макроекономічні показники.
- •Номінальний та реальний. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •Циклічність як форма економічного розвитку. Сукупність та структура економічного циклу.
- •Повна зайнятість, природне безробіття та потенціальний ввп.
- •Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •Види інфляції залежно від її темпів. Інфляція попиту та інфляція витрат, передбачувана та непередбачувана інфляція.
- •Основні соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Сукупний попит.
- •Цінові фактори сукупного попиту. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •Сукупна пропозиція.
- •Класична модель сукупної пропозиції.
- •Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •Споживання як функція післяподаткового доходу.
- •Середня схильність до споживання та заощадження.
- •Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •Роль інвестицій в економіці.
- •Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •Визначення рівноважного ввп на основі методу “видатки-випуск”.
- •Фактичні та заплановані видатки. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •Визначення рівноважного ввп за методом “вилучення-ін’єкції”.
- •Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •Критика кейнсіанцями класичного положення про державне невтручання в економіку.
- •Основні положення кейнсіанської теорії про вплив держави на економіку.
- •31Дискреційна фіскальна політика.
- •30Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків.
- •Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •Автоматична фіскальна політика.
- •Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •Крива Лаффера про залежність між податковими ставками і податковими надходженнями до бюджету.
- •Фіскальна політика та державний бюджет.
- •Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати.
- •Банківська система та грошова пропозиція.
- •Грошова база, грошовий мультиплікатор і грошова пропозиція.
- •Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.
- •Платіжний баланс. Рахунок поточних операцій та його складові.
- •Валютний курс. Форми котирування валютного курсу.
- •Валютні системи в розвитку.
- •Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- •Ринок праці та механізм його функціонування.
- •Класична теорія ринку праці.
- •Кейнсіанська теорія ринку праці.
- •Крива Філіпса про зв’язок між безробіттям та інфляцією в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •Фактори економічного зростання. Виробнича функція.
- •Модель економічного зростання Солоу.
- •“Золоте правило” нагромадження як критерій максимізації рівня споживання.
- •Вплив технічного прогресу на економічне зростання.
- •Крива Лоренця як графічна модель фактичного розподілу доходів.
- •55. Модель економічного зростання Домара-Харрода
Основні положення кейнсіанської теорії про вплив держави на економіку.
Світова практика післякейнсіанського періоду доводить, що поряд із ринком суттєву роль у стабілізації економіки відіграє держава. Але, незважаючи на це, серед макроекономістів точиться гостра дискусія щодо стабілізаційної функції держави. В епіцентрі цієї дискусії протягом довгого часу знаходиться питання щодо необхідності державного втручання в економіку за допомогою стабілізаційної політики.
Одна група макроекономістів уважає, що завдяки регулювальному потенціалу ринку економіка є внутрішньо стабільною і не ютребує державного втручання. На їх думку, ринки працюють краще, коли в них не втручаються. Тому державне невтручання є найліпшою економічною політикою.
Інша група макроекономістів виходить із припущення, що ринки не є досконало конкурентними, а ціни і заробітна плата не є абсолютно гнучкими в короткостроковому періоді. Тому немає підстав розраховувати, що в умовах падіння обсягів виробництва ціни і заробітна плата здатні негайно знижуватися пропорційно зменшенню сукупного попиту і швидко відновлювати повну зайнятість. На підтвердження своєї позиції вони наводять приклади того, що в економіці періодично виникають певні збурення, які на тривалий час викликають падіння обсягів виробництва, надмірне безробіття та високу інфляцію. Тому, на їх думку, щоб пом'якшити коливання економічного циклу, держава повинна застосовувати відповідну стабілізаційну політику, здатну компенсувати дефіцит приватного попиту. Незалежно від того, на якій фазі економічного циклу знаходиться економіка, стабілізаційні заходи мають іти «проти вітру», тобто стимулювати економіку під час спаду і стримувати її в період інфляційного зростання.
Відмова від стабілізаційної політики оцінюється цією групою макроекономістів як марнотратство.
Теоретичною основою стабілізаційної політики є кейнсіанська теорія, за якою об'єктом стабілізаційної політики має бути сукупний попит, а основними її елементами — фіскальна та монетарна політика. Фіскальна політика може стимулювати сукупний попит за допомогою збільшення державних видатків і/або зниження податків, монетарна — через зниження процентних ставок, яка може викликати підвищення прибутковості капіталу і збільшення на цій основі інвестиційного попиту.
У 80-х роках 20 ст. з'явилося нове покоління прихильників кейнсіанської теорії, яких називають неокейнсіанцями. Вони також дотримуються думки, що для стабілізації економіки держава може і повинна вдаватися до активної економічної політики. На відміну від кейнсіанців, вони намагаються дати теоретичне обгрунтування негнучкості цін і заробітної плати в короткостроковому періоді, що зумовлює необхідність застосування стабілізаційної політики.
31Дискреційна фіскальна політика.
Дискреційна фіскальна пол-ка - свідома маніпуляція урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі держ. рішень (парламенту і уряду) з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг вир-ва, безробіття та інфляцію. Ця пол-ка застосовує 2 інструменти: 1) держ закупки, які є інструментом прямої дії (збільшуючи або зменшуючи держ закупки), держава безпосередньо впливає на сукупний попит і реал. ВВП). 2) чисті податки, які змінюються за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів і впливають на реальний ВВП опосередковано через споживання як компонент сукупного попиту.
Зазначені фіск.засоби вплив.на доход мультиплікативно. Але в умовах змішаної економіки закритого типу виникає складний мультиплікатор видатків, який крім заощаджень враховує ще податки в формі чистих податків (Т). При цьому вилучення в формі податків відб.автоматично в разі зміни доходу як податк.бази і вимір.через гран.коефіцієнт податків (t). Граничний коефіцієнт податків (t) показує на скільки грош.одиниць змін.величина автомат.податк.вилучень зі зміною доходу на одну грош.одиницю.
При врахуванні заощаджень і автоматичних чистих податків вилучення збільш.і стан.величину 1-c(1-t). Звідси – формула скл.мультиплікатора видатків:
мультиплікатор податків завжди менше мультиплікатора видатків пропорційно граничній схильності до споживання:
Використовуючи наведені мультиплікатори, можна обчислити автономний вплив на дохід держ.закупівель або чистих податків, які можуть змін.за рахунок зміни податк.ставок або рівня трансфертів:
Тут
знаки свідчать про те, що між G
і Y
існує пряма залежність, а між
T
і Y
– обернена. Оскільки mе
> mt
,то це озн.,
що збільшення держ.закупок на грош.одиницю
викликає більший приріст доходу, ніж
зменшення чистих податків на грош.одиницю.
Крім окремого застосування фіск.засобів
держава може їх застосувати одночасно:
