- •Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Зростання ефективності економіки як головне завдання макроекономіки.
- •Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.
- •Основні макроекономічні показники.
- •Номінальний та реальний. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •Циклічність як форма економічного розвитку. Сукупність та структура економічного циклу.
- •Повна зайнятість, природне безробіття та потенціальний ввп.
- •Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •Види інфляції залежно від її темпів. Інфляція попиту та інфляція витрат, передбачувана та непередбачувана інфляція.
- •Основні соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Сукупний попит.
- •Цінові фактори сукупного попиту. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •Сукупна пропозиція.
- •Класична модель сукупної пропозиції.
- •Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •Споживання як функція післяподаткового доходу.
- •Середня схильність до споживання та заощадження.
- •Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •Роль інвестицій в економіці.
- •Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •Визначення рівноважного ввп на основі методу “видатки-випуск”.
- •Фактичні та заплановані видатки. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •Визначення рівноважного ввп за методом “вилучення-ін’єкції”.
- •Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •Критика кейнсіанцями класичного положення про державне невтручання в економіку.
- •Основні положення кейнсіанської теорії про вплив держави на економіку.
- •31Дискреційна фіскальна політика.
- •30Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків.
- •Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •Автоматична фіскальна політика.
- •Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •Крива Лаффера про залежність між податковими ставками і податковими надходженнями до бюджету.
- •Фіскальна політика та державний бюджет.
- •Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати.
- •Банківська система та грошова пропозиція.
- •Грошова база, грошовий мультиплікатор і грошова пропозиція.
- •Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.
- •Платіжний баланс. Рахунок поточних операцій та його складові.
- •Валютний курс. Форми котирування валютного курсу.
- •Валютні системи в розвитку.
- •Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- •Ринок праці та механізм його функціонування.
- •Класична теорія ринку праці.
- •Кейнсіанська теорія ринку праці.
- •Крива Філіпса про зв’язок між безробіттям та інфляцією в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •Фактори економічного зростання. Виробнича функція.
- •Модель економічного зростання Солоу.
- •“Золоте правило” нагромадження як критерій максимізації рівня споживання.
- •Вплив технічного прогресу на економічне зростання.
- •Крива Лоренця як графічна модель фактичного розподілу доходів.
- •55. Модель економічного зростання Домара-Харрода
30Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків.
Дискреційна фіскальна пол-ка - свідома маніпуляція урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі держ. рішень (парламенту і уряду) з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг вир-ва, безробіття та інфляцію. Ця пол-ка застосовує 2 інструменти: 1) держ закупки, які є інструментом прямої дії (збільшуючи або зменшуючи держ закупки), держава безпосередньо впливає на сукупний попит і реал. ВВП). 2) чисті податки, які змінюються за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів і впливають на реальний ВВП опосередковано через споживання як компонент сукупного попиту.
Зазначені фіск.засоби вплив.на доход мультиплікативно. Але в умовах змішаної економіки закритого типу виникає складний мультиплікатор видатків, який крім заощаджень враховує ще податки в формі чистих податків (Т). При цьому вилучення в формі податків відб.автоматично в разі зміни доходу як податк.бази і вимір.через гран.коефіцієнт податків (t). Граничний коефіцієнт податків (t) показує на скільки грош.одиниць змін.величина автомат.податк.вилучень зі зміною доходу на одну грош.одиницю.
При врахуванні заощаджень і автоматичних чистих податків вилучення збільш.і стан.величину 1-c(1-t). Звідси – формула скл.мультиплікатора видатків:
мультиплікатор податків завжди менше мультиплікатора видатків пропорційно граничній схильності до споживання:
Використовуючи наведені мультиплікатори, можна обчислити автономний вплив на дохід держ.закупівель або чистих податків, які можуть змін.за рахунок зміни податк.ставок або рівня трансфертів:
Тут знаки свідчать про те, що між G і Y існує пряма залежність, а між T і Y – обернена. Оскільки mе > mt ,то це озн., що збільшення держ.закупок на грош.одиницю викликає більший приріст доходу, ніж зменшення чистих податків на грош.одиницю. Крім окремого застосування фіск.засобів держава може їх застосувати одночасно:
Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
У макроекономіці окремо виділяється такий варіант фіскальної політики, коли державні закупівлі і чисті податки змінюються в одному напрямі і на однакову величину, тобто на умовах збалансованого бюджету. Цьому варіанту відповідає тотожність між зміною державних закупівель і зміною чистих податків:
∆G = ∆T. (12.10)
У рівняння (12.10) зміна чистих податків (∆T) дорівнює сумі дискреційних та автоматичних змін чистих податків, тобто ∆T = ∆Td+∆Ta. Оскільки ∆Ta=t*∆Y, то зміну чистих податків можна визначити за формулою:
∆T = ∆Td+t*∆Y. (12.I1)
Особливість збалансованого варіанта фіскальної політики полягає в тому, що він породжує мультиплікатор збалансованого бюджету, який точно дорівнює одиниці. Щоб в цьому переконатися, спочатку запишемо рівняння, яке відображує зміну рівноважного ВВП, викликану застосуванням як державних закупівель, так і чистих податків:
∆Y = ∆G + c(∆Y-∆T). (12.12)
Розв'яжемо рівняння (12.12) відносно ∆Y:
Враховуючи, що ∆G = ∆T :
∆Y=(1/(1-c))(1-c)*∆G
Після скорочення отримаємо, що AY = AG . Оскільки державні закупівлі та чисті податки змінюються в одному напрямі і на однакову величину, тобто ∆G = ∆T, то на цю ж величину змінюється державний бюджет (витрати і доходи), тобто ∆В = ∆G = ∆T. Як видно з формули (12.14), на таку саму величину змінюється і ВВП. Звідси мультиплікатор збалансованого бюджету можна визначити як відношення між рівнозначними величинами — між приростом ВВП (наслідок) і приростом державного бюджету (причина):
mb=∆Y/∆B=1 (12.15)
Отже, якщо абстрагуватися від впливу фіскальної політики на процентну ставку та, як наслідок, на інвестиції, то мультиплікатор збалансованого бюджету дорівнює одиниці. Це означає, що зростання державних закупівель і чистих податків на однакову величину зумовлює збільшення ВВП на таку саму величину. Тому у підсумку маємо таку тотожність:
∆G = ∆T = ∆B = ∆Y.
