- •1.Палеогеографія: предмет, об’єкт, методологічні засади й принципи дослідження
- •2. Структура палеогеографії, як науки
- •3. Галузі палеогеографії.
- •4.Історія розвитку палеогеографії та її сучасні концепції та парадигми.
- •5.Історія розвитку четвертинної палеогеографії в Україні.
- •6. Наукове значення палеогеографії
- •7. Практичне значення палеогеографії
- •8. Періодизація геологічної історії як основа палеогеографії. Періоди фанерозою.
- •9.Основні підрозділи і етапи четвертинного періоду.
- •10. Поняття про палеогеографічні пам’ятники та палеогеографічні індикатори. Памятники та індикатори давнього рельєфу.
- •11.Предмет і об’єкт палеогеології. Генетичні типи відкладів та їх палеогеографічне значення
- •12.Предмет і об’єкт палеогеоморфології. Памятники та індикатори давнього рельєфу
- •13.Предмет, об’єкт, методи дослідження палеопедології.
- •14. Реконструкція палеокліматичних змін за аналітичними палеопедологіними даними.
- •17. Реконструкції змін рослинності та клімату за спорово-пилковими діаграмами.
- •18. Комплекс палеофауністичних методів.
- •20. Палеомагнітний метод у четвертинній палеогеографії – принципи застосування, основні палеомагнітні рубежі.
- •21. Дендро-, варво-, спелео та гляціохронологія
- •23. Фізико – хімічні властивості ґрунтів і лесів як індикаторів давнього клімату (бенефіс Біллі)
- •24. Фауністичні комплекси як індикатори давнього клімату.
- •25. Типи рослинності і показові види як індикатори давнього клімату
- •26. Палеоландшафтознавство та палеоекологія – предмет, об’єкт, методи.
- •27. Особливості розвитку географічної оболонки в археї (4000-2500 млн.Р.)
- •28. Особливості розвитку географічної оболонки в ранньому протерозої (2500-1500 млн. Р.)
- •29. Особливості розвитку географічної оболонки у пізньому протерозої (1500-550 млн.Р.)
- •30. Палеографічні та палеоекологічні особливості кембрію (550-500 млн.)
- •31. Палеографічні та палеоекологічні особливості ордовіку (500-450 млн.)
- •32. Палеографічні та палеоекологічні особливості силуру (450-400 млн.Р.)
- •33. Палеографічні та палеоекологічні особливості девону (450-400 млн.Р.)
- •34. Палеографічні та палеоекологічні особливості раннього карбону (400-350млн.Р. – весь карбон)
- •36. Палеографічні та палеоекологічні особливості перму (300-250 млн.)
- •37. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом палеозою
- •38. Основні тренди кліматичних змін протягом палеозою.
- •39.Основні етапи розвитку рослинного світу протягом палеозою (залежність від абіотичних факторів).
- •40. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом палеозою (залежність від палеоекологічних факторів).
- •42.Палеогеографічні та палеоекологічні особливості тріасу
- •62. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом неогену
- •63. Основні тренди кліматичних змін протягом неогену
- •64. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •65. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •66. Проблема нижньої межі четвертинного періоду
- •67. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості еоплейстоцену
- •68. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості раннього неоплейстоцену
- •69. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості середнього неоплейстоцену
- •70. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості пізнього неоплейстоцену
- •71. Основні тренди кліматичних змін протягом четвертинного періоду.
- •72. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •73. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •74. Палеоекологічні умови виникнення людини
- •75. Палеоекологічні умови людини культури олдувай
- •76. Палеоекологічні умови людини ашельської культури
- •77. Палеоекологічні умови людини мустьєрської доби.
- •78. Палеоекологічні умови пізнього палеоліту.
- •79. Основні етапи розвитку фізичного типу та матеріальної культури людини та їх зв'язок з палеоекологічними умовами
- •81. Основні закономірності розвитку природи у четвертинному періоді
37. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом палеозою
Кембрій.У східній півкулі існував суперконтинент Гондвана. Крім Гондвани були такі великі маси суходолу: Лавренція, Ангарида, Балтика. Більша частина континентальних мас була зосереджена в південній півкулі. Утворився океан Прототетіс. Між Балтикою та Лавренцією існував океан Япетус, між Ангаридою та Балтикою – Палеоазійський океан.
Ордовик.Гондвана просувається на південь. Інші континенти вступили в стадію острівних дуг. На півночі суч. Південної Америки й Африки зустрічають ордовицькі тиліти. В ордовику через відсутність рослинного покриву величезним було винесення матеріалу в зону шельфу. Океан Панталасса.
Силур. Закриття океанів, консолідація суші. Утворилася Євроамерика; у Палеоазійському океані активним був вулканізм, зросли масиви монгольсько-казахського поясу; Гондвана продовжувала просуватися на південь; Прототетіс розділився на Палеотетіс і океан Рея. Каледонська складчастість. Її сліди бачимо на східній периферії Північної Америки, на Шпіцбергені, Алтаї, у Британії + Скандинавські гори, Гренландія, Ірландія, Пн. Земля, Зх. Саян; Нова Гвінея.
Девон. Час закінчення консолідації Євроамерики. У другій половині періоду в результаті масштабної трансгресії збільшилася площа шельфу. Це час закладання Дніпровсько-Донецької западини. Розширення Панталасси, морські відклади (девонські поля).
Карбон. Місісіпська та Пенсильванська системи. Утворення Великого вугільного каналу Європи. Місісіпський час – морська трансгресія (утворення вугілля і на суші, і у мору – паралічне вугілля). У кінці міссісіпського часу почалося герцинське горотворення; у Палеоазійському океані утворилися острівні дуги, китайські блоки відділилися від Гондвани, між Гондваною та китайськими блоками розкривався Палеотетіс. У пізньому карбоні до горотворення були залучені території Добруджі, Північного Криму, Кавказу.Утворення Пангеї-2 внаслідок колізії Лаврентії та Гондвани.
Перм. Кіммерійськими блоками було відділено Неотетіс. Триває герцинська складчастість (напр., Атлас, Шпіцберген, монголіди). Рифт відокремив Мадагаскар від континентальної Африки. Значного розвитку набув ефузивний магматизм, із яким пов’язане формування базальтових покривів, трапів. У межах сучасних материків панували континентальні умови (геократичний етап), у котрих формувалися вугленосні, соляні й червоноколірні відклади. У кінці періоду рівень океану впав на 280 м. Герциніди – Пд. Апаллачі, Техас, Шпіцберген, Зх. Сибір, Сх. Казахстан, Пд. Тянь-Шань.
38. Основні тренди кліматичних змін протягом палеозою.
Кембрій.Таласократичний етап. Температура вод досягала 40°C. Теплий і вологий клімат.
Ордовик.Таласократичні умови. Клімат початку періоду теплий і вологий. У кінці ордовику було зледеніння, котре обумовило зменшення частки CO2. Утворилися кліматичні зони.
Силур. Геократичний етап. На початку періоду вміст CO2 був низьким (тривало зледеніння). Перший високий максимум кисню (вихід рослин на суходіл).
Девон. Початок девону – геократичний етап, друга половина – таласократична. Тропічний вологий слабоконтрастний клімат.
Карбон. У першій половині (Місісіпська система) високою була частка CO2. Таласократичний етап. Морські трансгресії. У середині розвилося зледеніння. Пенсильванський час відзначається геократичними умовами. Кліматична зональність. У карбоні й пермі був найвищий вміст кисню в атмосфері за всю історію Землі.
Перм. Геократичний етап. Збільшення викидів сірчистого газу й зменшення частки кисню в повітрі через посилення вулканічної активності. Кліматична зональність.
