- •1.Палеогеографія: предмет, об’єкт, методологічні засади й принципи дослідження
- •2. Структура палеогеографії, як науки
- •3. Галузі палеогеографії.
- •4.Історія розвитку палеогеографії та її сучасні концепції та парадигми.
- •5.Історія розвитку четвертинної палеогеографії в Україні.
- •6. Наукове значення палеогеографії
- •7. Практичне значення палеогеографії
- •8. Періодизація геологічної історії як основа палеогеографії. Періоди фанерозою.
- •9.Основні підрозділи і етапи четвертинного періоду.
- •10. Поняття про палеогеографічні пам’ятники та палеогеографічні індикатори. Памятники та індикатори давнього рельєфу.
- •11.Предмет і об’єкт палеогеології. Генетичні типи відкладів та їх палеогеографічне значення
- •12.Предмет і об’єкт палеогеоморфології. Памятники та індикатори давнього рельєфу
- •13.Предмет, об’єкт, методи дослідження палеопедології.
- •14. Реконструкція палеокліматичних змін за аналітичними палеопедологіними даними.
- •17. Реконструкції змін рослинності та клімату за спорово-пилковими діаграмами.
- •18. Комплекс палеофауністичних методів.
- •20. Палеомагнітний метод у четвертинній палеогеографії – принципи застосування, основні палеомагнітні рубежі.
- •21. Дендро-, варво-, спелео та гляціохронологія
- •23. Фізико – хімічні властивості ґрунтів і лесів як індикаторів давнього клімату (бенефіс Біллі)
- •24. Фауністичні комплекси як індикатори давнього клімату.
- •25. Типи рослинності і показові види як індикатори давнього клімату
- •26. Палеоландшафтознавство та палеоекологія – предмет, об’єкт, методи.
- •27. Особливості розвитку географічної оболонки в археї (4000-2500 млн.Р.)
- •28. Особливості розвитку географічної оболонки в ранньому протерозої (2500-1500 млн. Р.)
- •29. Особливості розвитку географічної оболонки у пізньому протерозої (1500-550 млн.Р.)
- •30. Палеографічні та палеоекологічні особливості кембрію (550-500 млн.)
- •31. Палеографічні та палеоекологічні особливості ордовіку (500-450 млн.)
- •32. Палеографічні та палеоекологічні особливості силуру (450-400 млн.Р.)
- •33. Палеографічні та палеоекологічні особливості девону (450-400 млн.Р.)
- •34. Палеографічні та палеоекологічні особливості раннього карбону (400-350млн.Р. – весь карбон)
- •36. Палеографічні та палеоекологічні особливості перму (300-250 млн.)
- •37. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом палеозою
- •38. Основні тренди кліматичних змін протягом палеозою.
- •39.Основні етапи розвитку рослинного світу протягом палеозою (залежність від абіотичних факторів).
- •40. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом палеозою (залежність від палеоекологічних факторів).
- •42.Палеогеографічні та палеоекологічні особливості тріасу
- •62. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом неогену
- •63. Основні тренди кліматичних змін протягом неогену
- •64. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •65. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •66. Проблема нижньої межі четвертинного періоду
- •67. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості еоплейстоцену
- •68. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості раннього неоплейстоцену
- •69. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості середнього неоплейстоцену
- •70. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості пізнього неоплейстоцену
- •71. Основні тренди кліматичних змін протягом четвертинного періоду.
- •72. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •73. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •74. Палеоекологічні умови виникнення людини
- •75. Палеоекологічні умови людини культури олдувай
- •76. Палеоекологічні умови людини ашельської культури
- •77. Палеоекологічні умови людини мустьєрської доби.
- •78. Палеоекологічні умови пізнього палеоліту.
- •79. Основні етапи розвитку фізичного типу та матеріальної культури людини та їх зв'язок з палеоекологічними умовами
- •81. Основні закономірності розвитку природи у четвертинному періоді
10. Поняття про палеогеографічні пам’ятники та палеогеографічні індикатори. Памятники та індикатори давнього рельєфу.
Палеогеографія, на відміну від заг-го землезнавства та ландш-ва не має змоги проводити безпос. Інструментальні виміри й спостереження. У своїх дослідженнях палеогеограф спирається на матеріальні докази, що несуть інформацію про природні умови минулих геологічних епох. Носіями інф-ції виступає рельєф, осадові ГП із залишеними в них включеннями залишків флори, фауни, життєдіяльності людини, кори вивітрювання, похованими грунтами, сліди тектонічних рухів, а також сучасний клімат, грунтово-росл. покрив, тваринний світ, і ландшафти вцілому. Веклич М.Ф. з цього приводу відмітив в 1990 році, що палеогеогр-ми документами можуть бути конкретні об’єкти (палеогеографічні пам’ятники) і сліди бувших процесів (палеогеографічні індикатори). Пам’ятники: рельєф (геотектури, морфоструктури, морфоскульптури – дає можливість оцінити палеоклімат через льодовикові, водні, вітрові форми рельєфа) і його морфологічні показники; осадові ГП (рештки флори, фауни, археологічний матеріал – свідчать про біоту, клімат, вік відкладів минулого, а отже про ландшафти та еволюцію людського суспільства); сучасні ландшафти (на основі структури сучасних ландшафтів можна судити про їх генезис,вік, особливості змін протягом геологічного часу та виконувати палеогеографічні реконструкції) . Індикатори є слідами матеріальних процесів. Існують інд-ри параметрів водних об’єктів, палеокліматів, життєдія-ті орг., складу атмосфери. Органічні сполуки – індик. існув. живих орг-в, ізотопи – індик-ри абс. віку (С14), наявності карбонатів (С13), температури повітря (О16/18), геолог.вік (К, Arg, Rb, U, Th). Індикатори магн. властивостей Землі – різниці намагніченості залізистих мінералів.
11.Предмет і об’єкт палеогеології. Генетичні типи відкладів та їх палеогеографічне значення
Палеогеологія – вивчає геологічні умови певних часових зрізів. Відклади – об’єкт, давні умови – предмет. Розкриває геологічні умови до початку періоду (етапу) та геологічні процеси протягом нього. Під час досліджень використовують літолого-фаціальний аналіз та генетичні типи відкладів. Поняття про ГТВ ввів Павлов, а через 100 років розвинув Шансев. ГТВ – це сукупність ГП накопичених певним геологічним агентом. Фація - це комплекс відкладів будь-якого генетичного типу, накопичений в певних фізико-географічних умовах. Фації характеризуються закономірними умовами залягання, будовою і складом гірських порід. Відмінності між фаціями пояснюються, перш за все, різною динамікою умов осадконакопичення. За умовами осадонакопичення всю земну поверхню можна розділити на дві головні області: континентальну і морську. Можна виділити три головні обстановки осадонакопичення: морську (океанічну), континентальну, перехідну.
У складі кожної з них представлені різні генетичні типи відкладів: морські відкладення: шельфові, батіальних, абісальні; континентальні відклади елювіальні і схилові, колювіальні (обвально-осипні), алювіальні, озерно-болотні, еолові та ін; перехідні відклади осади гирлові і лагунові.
