- •1.Палеогеографія: предмет, об’єкт, методологічні засади й принципи дослідження
- •2. Структура палеогеографії, як науки
- •3. Галузі палеогеографії.
- •4.Історія розвитку палеогеографії та її сучасні концепції та парадигми.
- •5.Історія розвитку четвертинної палеогеографії в Україні.
- •6. Наукове значення палеогеографії
- •7. Практичне значення палеогеографії
- •8. Періодизація геологічної історії як основа палеогеографії. Періоди фанерозою.
- •9.Основні підрозділи і етапи четвертинного періоду.
- •10. Поняття про палеогеографічні пам’ятники та палеогеографічні індикатори. Памятники та індикатори давнього рельєфу.
- •11.Предмет і об’єкт палеогеології. Генетичні типи відкладів та їх палеогеографічне значення
- •12.Предмет і об’єкт палеогеоморфології. Памятники та індикатори давнього рельєфу
- •13.Предмет, об’єкт, методи дослідження палеопедології.
- •14. Реконструкція палеокліматичних змін за аналітичними палеопедологіними даними.
- •17. Реконструкції змін рослинності та клімату за спорово-пилковими діаграмами.
- •18. Комплекс палеофауністичних методів.
- •20. Палеомагнітний метод у четвертинній палеогеографії – принципи застосування, основні палеомагнітні рубежі.
- •21. Дендро-, варво-, спелео та гляціохронологія
- •23. Фізико – хімічні властивості ґрунтів і лесів як індикаторів давнього клімату (бенефіс Біллі)
- •24. Фауністичні комплекси як індикатори давнього клімату.
- •25. Типи рослинності і показові види як індикатори давнього клімату
- •26. Палеоландшафтознавство та палеоекологія – предмет, об’єкт, методи.
- •27. Особливості розвитку географічної оболонки в археї (4000-2500 млн.Р.)
- •28. Особливості розвитку географічної оболонки в ранньому протерозої (2500-1500 млн. Р.)
- •29. Особливості розвитку географічної оболонки у пізньому протерозої (1500-550 млн.Р.)
- •30. Палеографічні та палеоекологічні особливості кембрію (550-500 млн.)
- •31. Палеографічні та палеоекологічні особливості ордовіку (500-450 млн.)
- •32. Палеографічні та палеоекологічні особливості силуру (450-400 млн.Р.)
- •33. Палеографічні та палеоекологічні особливості девону (450-400 млн.Р.)
- •34. Палеографічні та палеоекологічні особливості раннього карбону (400-350млн.Р. – весь карбон)
- •36. Палеографічні та палеоекологічні особливості перму (300-250 млн.)
- •37. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом палеозою
- •38. Основні тренди кліматичних змін протягом палеозою.
- •39.Основні етапи розвитку рослинного світу протягом палеозою (залежність від абіотичних факторів).
- •40. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом палеозою (залежність від палеоекологічних факторів).
- •42.Палеогеографічні та палеоекологічні особливості тріасу
- •62. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом неогену
- •63. Основні тренди кліматичних змін протягом неогену
- •64. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •65. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •66. Проблема нижньої межі четвертинного періоду
- •67. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості еоплейстоцену
- •68. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості раннього неоплейстоцену
- •69. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості середнього неоплейстоцену
- •70. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості пізнього неоплейстоцену
- •71. Основні тренди кліматичних змін протягом четвертинного періоду.
- •72. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •73. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •74. Палеоекологічні умови виникнення людини
- •75. Палеоекологічні умови людини культури олдувай
- •76. Палеоекологічні умови людини ашельської культури
- •77. Палеоекологічні умови людини мустьєрської доби.
- •78. Палеоекологічні умови пізнього палеоліту.
- •79. Основні етапи розвитку фізичного типу та матеріальної культури людини та їх зв'язок з палеоекологічними умовами
- •81. Основні закономірності розвитку природи у четвертинному періоді
69. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості середнього неоплейстоцену
Середній неоплейстоцен – 3-й етап плейстоцену (410-130 тис. р. тому).
Межі визначені палеомагнітними епізодами – Імперіо та Блейк.
Спостерігається кліматична циклічність. Оксько-дніпровський інтергляціал (Завадівський та Потягайлівський часи).
У Завадівському кліматоліті останні сліди птерокарії (горіхові).
Сингальський фауністичний комплекс: доживав трогантерієвий мамонт, носоріг Мерка, еласмотерій, бегемоти, бізони, бик, кінь Пржевальського, благородний олень
У цей час відбулося найбільше зледеніння – дніпровське (180-130 тис р тому). Для нього характерні гляціодислокації, моренні, флювіогляціальні, озерні відклади, леси.
На Пн – тундрова рослинність (чагарникова береза, вільха)
На Пд. – сухо, зникає сосна, багато ксерофітів (лободових).
Хазарський фауністичний комплекс: хазарський мамонт, мастодонти з шерстю (Пн Ам), шерстистий носоріг, еласмотерій, печерний ведмідь, тигролеви, хазарський кінь, довгоногий бізон, вівцебики, сайгак, верблюд, вовки.
Існування архантропів: пітекантропів (о. Ява), гейдельберзької людини (Європа), перші знахідки синантропів (Китай).
У другій половині – поява в Європі неандертальців. Характерна трикутна форма знарядь – рубила, сокири, списи. Елементи духовного життя – поховання померлих.
70. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості пізнього неоплейстоцену
Пізній неоплейстоцен – 4-й етап плейстоцену (130-10 тис. р. тому).
Для клімату характерна циклічність (чергування теплих та холодних етапів). Останнє вюрмське (валдайське) зледеніння (70-15 тис р тому).
Після відступу Дніпровського льодовика – стрімке потепління (Кайдацький час – кліматичні умови схожі на сучасні). Прилуцький кліматоліт розділений похолоданням. Кінець Прилуцького – виверження влк. Тоба (Суматра) – вимирання видів.
Холодні етапи: Тясминський (глибоке похолодання), Удайський, Бузький (дуже потужний лес, тундростеп), Причорноморський (перед голоценом).
Вітачівський час: холодні умови (–рослинність подібна до сучасних Скандинавії, Сибіру формувались грунти сучасної Якутії)
Рослини: водяний горіх, падуб, плющ, тис, верес.
Тварини: бегемоти, широколобий лось, благородний олень (теплий клімат та лісова рослинність), поява бурого ведмедя; комбати (Австрал), песець, лемінг, лисиця
Дріадова тундра – лободові, полярна береза
В кінці плейстоцену зникають шерстисті мамонти, мастодонти, шерстисті носороги, еласмотерії, носороги Мерка, степовий бізон, печерний ведмідь, печерний лев, сумчастий лев, шаблезубі смілодон та гомотерій, великоротий олень, трогонтерій, діпротодон (сумчастий бегемот, Австрал), гігантські броненосці.
В Європі живуть неандертальці – побічна гілка еволюції. Культура мусьє (гостроконечні знаряддя, одяг, будівництво жител). 40 тис р тому – поява сучасної людини (кроманьйонець). Поява мистецтва, скельний розпис, групове полювання, поява релігії (шаманізм).
10-12 тис років тому – початок голоцену.
