64. Недоліки моніторингу в освітніх установах

Набір і форма показників моніторингу мають бути органічними і постійними протягом встановленого періоду часу;

· Показники повинні за можливості фіксувати такі феномени процесу творення, що досить глибоко вивчені у плані і адекватно відбивають рівень якості освіти;

· Показники мають нести оціночний характер управління освіти;

· Періодично (не рідше 1 разу ніяк) має здійснюватися корекція використовуваного набору показників.

Отже, моніторинг є цілісна система, що реалізує безліч функцій.

1. Безперервність (постійний збір даних);

2.Діагностичність (наявність моделі чи критеріїв, із якими можна співвіднести реальний станотслеживаемого об'єкта, системи чи процесу);

3.Інформативність (включення до складу критеріїв для відстежування найпроблемніших показників і критеріїв, виходячи з яких можна зробити висновок про спотвореннях в відстежуваних процесах);

4.Науковість (обгрунтованість моделі і відстежуваних параметрів);

5. Зворотний зв'язок (інформованість об'єкта моніторингу про результати, що дозволяє вносити корективи вотслеживаемий процес).

У працях Н.Калініної іЛ.Егоровой відзначається, що особливе значення для моніторингу освіти мають питання поширення інформації. Не заперечуючи важливості таких інструментів впливу на рішень як формування суспільної думки, інформування соціуму, не можна визнати їх основними для моніторингу освіти.

65. Принципи проектування і реалізації системи освітнього моніторингу

Освітній моніторинг — це система організації збору, збереження, обробки і розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження за її станом і прогнозом її розвитку.

Соціальна сутність освітнього моніторингу визначається тим, що саме він є головним засобом контролю і передачею соціального досвіду (змісту освіти) новому поколінню. Освітній моніторинг — категорія як педагогічна, так і управлінська, оскільки він поєднує принципи управління системою з загально педагогічними принципами функціонування освітньої системи. Необхідно зауважити, що система освітнього моніторингу функціонує в динамічних умовах освітньої діяльності, що накладає додаткові вимоги на об’єкт моніторингу та висновки, які з цього робляться. Ця особливість пояснювалася раніше при розгляді моделі системи вищої освіти та процесів, які в ній відбуваються. Забезпечення якості – це сукупність заходів необхідних для створення впевненості, що освітній продукт або послуга задовольняють вимогам до якості, які сформульовані у освітніх державних стандартах. Забезпечення якості спирається на об'єктивні показники отримані при контролі та моніторингу освітньої системи.

66. Структура моніторингового дослідження в Україні

67. Моніторинг якості освіти: структурні елементи та завдання

Структура моніторингу в освіті:

1Цілепокладання та планування досліджень

2Розробка інструментарію відповідно до визначення методів та завдань дослідження

3Проведення дослідження

4Збір та обробка результатів

5Аналіз та інтерпритація результатів дослідження

Монітооринг якості освіти- систематична та регулярна процедура збору даних щодо важливості освітніх аспектів на нац, рег та місцевому рівні.

Завдання:

Основними завданнями моніторингу якості освіти у внз є: 1) розробка комплексу показників, що забезпечують цілісне уявлення про стан освітнього процесу, про якісні й кількісні зміни в ньому; 2) систематизація інформації про стан і розвиток освітнього процесу у внз; 3) забезпечення регулярного й наочного представлення інформації про процеси, що відбуваються у внз; 4) інформаційне забезпечення аналізу й пронозування стану й розвитку освітнього процесу, вироблення управлінських рішень