32.Мовні засоби у юридичному тексті: синтаксичні й логічні засоби та норми

Загальна грамотність документа виражається в чіткості і логічності викладу,дотриманні правописних норм,досягається зокрема за рахунок синтаксису. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими і неузгодженими означеннями.

Вставні слова які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад переважно стоять на початку речення.

Щодо структури речень,то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі.

Також поширеними є пасивні структури:закони приймаються,наказ виконується.

Синтаксис ділової документації виражається ще й вживанням інфінітивних конструкцій.

Також часто використовуються дієприслівникові та дієприкметникові звороти для стислості.

Найчастіше вживаються прості речення. У суцільному тексті кожне наступне речення повинно доповнювати,уточнювати,,розвивати або заперечувати думку висловлену в попередньому .

33.Поняття ділового спілкування. Співвідношення понять «мова», «мовлення», «спілкування».

Ділове спілкування - це цілеспрямований процес обміну інформацією, що переслідує конкретну мету.

Метою ділового спілкування є організація, регулювання, оптимізація професійної, наукової, комерційної чи іншої діяльності. В основі ділового спілкування лежить рух до успіху суб'єктів його. Воно концентрує в собі все те, що сприяє згуртованості, комунікативному співробітництву учасників спілкування та прояву індивідуальної ініціативи.

Шляхом зіставлення ділового спілкування як специфічної форми взаємодії і спілкування в цілому як загального виявлено такі його особливості:

- наявність певного офіційного статусу об'єктів;

- спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку стосунків між представниками взасмозацікавлених установ;

- регламентованість, тобто підпорядкованість загальноприйнятим правилам і обмеженням;

- передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст, можливі наслідки;

- творчий характер взаємин, спрямованість їх на розв'язання конкретних ділових проблем, досягнення мети;

- взаємоузгодженість рішень та подальша організація співпраці партнерів;

- взаємодія економічних інтересів і соціальне регулювання здійснюється у правових межах. Ідеальний результат таких взаємин - це партнерські стосунки, що ґрунтуються на обопільній повазі й довірі;

- значущість кожного партнера як особистості;

- безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що хвилюють їх внутрішній світ⁴³

Отже, ділове спілкування - це будь-яка професійна комунікативна діяльність (головно-мовленнєва), репрезентована сферою, яка дає відповідь на чотири запитання:

• задля якої мети ми це говоримо?

• що ми хочемо сказати?

• за допомоги яких мовних засобів ми це робимо?

• яка реакція на наше мовлення?

Ділове спілкування проникає в усі сфери суспільного життя. Компетентність у сфері ділового спілкування безпосередньо пов'язана з успіхом чи неуспіхом в будь-якій справі.

Фахівці визначають особливості ділового спілкування:

• наявність певного офіційного статусу об’єктів;

• спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку зв’язків між представниками взаємозацікавлених організацій;

• передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки;

• конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв’язання конкретних завдань;

• взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів;

• значущість кожного партнера як особистості;

• безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать внутрішній світ.

Мова — це сукупність одиниць мови, або мовних засобів: слів, словосполучень, речень; за допомогою мови люди спілкуються, обмінюються інформацією;

Мовлення — це спілкування засобами мови, це мова в дії;мовлення є мовленнєвою діяльністю; структурні компоненти мовленнєвої діяльності: мотив, мета, зміст, мовленнєві дії (акти), результат, контроль (насамперед самоконтроль); мета мовлення— це те, чого мовець хоче досягти своїм висловлюванням; здебільшого метою висловлювання є прагнення донести до слухача (читача) якусь інформацію; мотив і мета зумовлюють зміст висловлювання;

СПІЛКУВАННЯ - це процес передавання й сприймання повідомлень за допомогою вербальних і не вербальних засобів, що охоплює обмін інформацією між учасниками спілкування, її сприйняття й пізнання, а також їхній вплив один на одного і взаємодією щодо досягнення змін у діяльності