- •(За професійним спрямуванням)
- •1. Поняття та ознаки юридичного терміна
- •2. Відмінність юридичного терміну від загальновживаного слова, професіоналізму та номенклатури
- •4. Способи творення юридичних термінів (вторинна номінація, морфологічний, синтаксичний, запозичення).
- •3. Види юридичних термінів.
- •1) За походженням:
- •2) За значенням:
- •3) За галуззю використання:
- •4) За структурою:
- •5) За семантикою:
- •5. Поняття юридичної термінології, терміносистеми та термінологічного поля юридичних термінів.
- •6. Синоніми, омоніми, евфемізми в юриспруденції
- •7. Оціночні поняття та їх позначення юридичними термінами
- •8. Дефініції понять, що позначаються юридичними термінами
- •9. Співвідношення термінів та понять.
- •10.Юридична термінологія в системі суспільно-політичних терміносистем.
- •11.Співвідношення понять «юридична термінологія» та «термінологія правознавства».
- •12.Юридична термінологія в системі суспільно-політичних терміносистем. – те саме що і в 10
- •13.Співвідношення понять «юридична термінологія» та «термінологія правознавства». – те саме що і в 11
- •14.Юридичні поняття-метафори та їх термінологічне позначення.
- •15.Ознаки та особливості юридичної термінології.
- •16.Процес формування, розвитку та вдосконалення юридичної термінології. Його зв’язок з суспільною свідомістю і праворозумінням, з особливостями національної культури.
- •17.Виникнення терміносистем юриспруденції, основні етапи їх розвитку.
- •18.Гносеологічні та спеціально-юридичні фактори розвитку юридичних терміносистем.
- •19.Склад терміносистем юриспруденції. Співвідношення власне українських, запозичених, калькованих термінів у
- •20.Поняття та ознаки тексту
- •21.Поняття та види функціональних стилів української мови
- •22.Підстилі офіційно-ділового стилю: загальна характеристика
- •23.Мовні засоби у текстах юридичного жанру офіційно-ділового стилю
- •24.Етикет ділового листування юриста.
- •25.Особливості професійного мовлення юриста
- •26.Етапи спілкування
- •27.Мовні засоби юридичної аргументації
- •28.Види юридичної аргументації (логічна, емоційна, діалектична, продуктивна)
- •29.Особливості судової комунікації
- •30.Мовні засоби наукового стилю
- •31.Мовні засоби у юридичному тексті: лексичні морфологічні засоби та норми
- •32.Мовні засоби у юридичному тексті: синтаксичні й логічні засоби та норми
- •33.Поняття ділового спілкування. Співвідношення понять «мова», «мовлення», «спілкування».
- •34.Засоби спілкування юриста.
- •Вербальні засоби спілкування
- •Невербальні засоби спілкування
- •2. Акустичні:
- •3. Тактильні:
- •4. Ольфакторні:
- •35.Спілкування як інструмент професійної діяльності юриста. Особливості ділового спілкування юриста.
- •37.Юридична аргументація у письмовому юридичному тексті.
- •38.Особливості судової комунікації в цивільному та кримінальному процесах.
- •39.Кодекс професійного спілкування юристів.
- •40.Мовні вимоги при створенні нормативно-правових актів.
- •41.Лінгвістична експертиза нормативно-правового акта.
- •Класифікацію лінгвістичних експертиз за формальним параметром
- •42.Мовні вимоги про створення правозастосувальних актів.
- •43.. Мовні вимоги про створення правореалізаційних актів (юридичних документів).
- •44.Вимоги до змісту, розташування реквізитів, тексту та оформлення сторінки документу.
- •45.Поняття та види перекладу. Функції перекладу, роль перекладу в сучасному світі.
- •46.Загальні питання та особливості перекладу юридичних текстів з різних мов на українську.
- •47.Допоміжні засоби при перекладі юридичних текстів.
- •48.Юридичний статус перекладу правового тексту. Legalese або юридичний стиль (юридична мова) викладу перекладу.
- •49.Лінгво-культурні фактори, що впливають на переклад юридичних текстів.
- •50.Адекватність перекладу як основна умова відтворення функціональної спрямованості тексту.
- •51. Найбільш поширені помилки при перекладі юридичних термінів.
- •52.Поняття та види редагування.
16.Процес формування, розвитку та вдосконалення юридичної термінології. Його зв’язок з суспільною свідомістю і праворозумінням, з особливостями національної культури.
17.Виникнення терміносистем юриспруденції, основні етапи їх розвитку.
Терміносистема — це система термінів у певній галузі, підгалузі наукового або технічного знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію.
Джерелами терміносистем слугують термінології. Але, на відміну від термінології, терміносистема формується не разом з формуванням певної науки, а відповідно до етапів формування теорії цієї науки. Проте в основі терміносистеми не обов'язково має бути наукова теорія. Іноді достатньо, щоб була лише концепція або узагальнені ідеї.
Розрізняють 3 етапи формування й функціонування терміносистеми:
Перший етап — перехід від стану відсутності теорії до стану її формування, тобто перехід від неупорядкованої сукупності термінів до терміносистеми;
Другий етап — зростання обсягу знань в межах прийнятої теорії внаслідок удосконалень, досягнень науково-технічного прогресу;
Третій етап — зміна теорії і, як наслідок, зміна терміносистеми. Спочатку нову теорію описують термінами попередньої теорії, потім впроваджуються нові терміни, що відображають нові поняття.
Таким чином формують систему понять нової теорії, і кожне місце в цій новій системі посідає певний новий термін, а у сукупності з'являється нова терміносистема. Частину термінів попередньої терміносистеми залишають, але вони вже пов'язані з новими поняттями. Отже, без теорії немає терміносистеми, без терміносистеми немає теорії.
Терміносистема формується на певному етапі розвитку певної галузі наукового знання, коли вже створено наукову теорію, позначено об'єкти та зв'язки між ними. Є кілька типових ознак терміносистеми:
Цілісність терміносистеми. Наприклад, економічні поняття, терміни у сукупності складають цілісну терміносистему, яка дає нам загальне уявлення про функціонування економіки.
Відповідність суми частин цілому. Якщо ми маємо справу з терміносистемою, що описує загальні основи економічного розвитку, то терміни ринку, капіталу, найманої праці, заробітної платні, відносин власності у своїй сукупності мають дати повний опис даної теми.
Певна сталість терміносистеми. Вона відбиває систему поглядів у економічній теорії на певному етапі, який має визначену тривалість.
Структурований характер терміносистеми. Структура терміносистеми може бути однорівневою лінійною та ієрархічною, тобто з підсистемами, що відбивають родо-видові відношення, відношення цілого та його частин, зв'язки причини й наслідку, відношення об'єктів та їхніх ознак.
Є різні методи конструювання терміносистем:
Ієрархічний: відтворення видових термінів шляхом використання родових терміноелементів, наприклад, ринок — ринок внутрішній, ринок світовий.
Генетичний: виділяють похідні терміни з основних за принципом «об'єкт-ознака-процес»: кредит-кредитний-кредитування
Операційний: відбирають терміни з текстів певної тематики на основі частотності.
