45.Поняття та види перекладу. Функції перекладу, роль перекладу в сучасному світі.

Пере́клад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі. Шлях до досягнення такої єдності не лежить через встановлення формальних відповідників. Зіставлення засобів різних мов, навіть найбільш віддалених, можливе лише шляхом зіставлення функцій, які виконують різні мовні засоби. Звідси точність перекладу полягає у функціональній, а не формальній відповідності оригіналу.

При перекладі не лише не передається ціннісна картина, а повністю змінюються оціночні сенсорні метафори. Окрім того, текст як відображення концептуальної картини світу автора не може бути цілком адекватним концептуальній картині світу читача.

Переклад є однією з важливих форм міжкультурних взаємин. Оскільки знання іноземних мов і в давні часи, і сьогодні не можна назвати масовим, перекладачі виступають посередниками між народами, які спілкуються в найрізноманітніших сферах життя. Окрім посередницької функції, перекладні твори виконують і творчу, продуктивну місію, бо завжди були важливим стимулом розвитку національних мов, літератур, культур.

Професія перекладача - одна з найдавніших, адже вже при перших контакти між людьми, що говорять на різних мовах, виникала потреба в послугах так званого "товмача". Завдяки праці перекладачів ми маємо можливість читати твори всесвітньо відомих талановитих письменників, дізнаватися новини, спілкуватися з іноземними партнерами. Таким чином, професія перекладача постійно доводить свою потрібність людям. Існує думка, що для перекладу досить мати філологічну освіту і найменший знання мови, але це зовсім не так, адже праця перекладача-процес важкий, творчий. Знання перекладача накопичуються роками, словниковий запас поповнюється щодня, а вже на придбання перекладацьких навичок майбутній перекладач витрачає величезну кількість часу.

Поняття "переклад" охоплює широке коло діяльності.

Він може виступати як в письмовій - переклад віршів, художньої літератури, ділових паперів, статей та виступів діячів політики, науки і культури, газетної публіцистики, релігійних текстів, так і в усній формі-наприклад, переклад мови оратора під час прес-конференції, переговорів , ділової наради з метою подолання мовного бар'єру в разі, коли комуніканти говорять на різних мовах.

На сучасному етапі розвитку цивілізації людина прагне до швидкого збагачення інформацією, на що і спрямований процес перекладу. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що інформативна функція перекладу є однією з найважливіших.

З давніх часів переклад допомагав людям налагодити контакт, краще зрозуміти один одного, подолати культурний бар'єр, тобто в даному випадку мова йде про «долає функції».Найчастіше на перекладача покладається функція консультанта з міжкультурної комунікації. Перекладач прагне дати найбільш повне пояснення незрозумілих для комунікантів аспектів чужої культури.

Характерною особливістю наукових текстів є широке використання термінологічної лексики, тоді як лексичний фон решті лексики-нейтральний, переважають безособові, невизначено-особисті пропозиції, складні слова, даний час дієслова. Музикознавчий, тобто присвячений теорії та історії музики, музичної творчості, текст відрізняється деякою архаїчністю, справляє враження піднесеного, тому що рясніє «застарілими словами, архаїчними інверсіями, емоційно-відтіночними словами (" чудовий "," віртуозний "," чудовий ")» . Провідною ознакою газетно-журнального тексту, основна мета якого-повідомити нові відомості, є «клішованість засобів мовного вираження (" демографічний вибух "," похмурі прогнози "," криза довіри "), велика кількість модних слів, часто іноземного походження (" маргінальний ", "офіс", "маркетинг", "піар") ».

Щодо перекладу текстів юридичного характеру та документації фізичних та юридичних осіб, можна сказати, що характерною рисою даного виду текстів є «перевага канцелярського стилю» - велика кількість канцелярських кліше, деяка консервативність лексики, складний, громіздкий синтаксис , велика кількість модальних слів з розпорядчої семантикою ("має право", "зобов'язаний дотримуватися"), переважання дієслівних форм теперішнього часу. «Завдання подібних текстів-повідомити реципієнту об'єктивну достовірну інформацію і (іноді) встановити якісь дії».Тексти документів, як правило, переводяться за готової моделі, оскільки при перекладі переважають однозначні еквіваленти і трансформації.

Фунції: переклад 1) зламує низькі й високі мури нерозуміння (мовні бар’єри) і тим самим

2) здійснює комунікативну функцію як носій інформації.

3) представляє зарубіжний літературний процес або розвиток думки у певній галузі

4) знайомить з життям інших країн, їхнім побутом, звичаями, способом мислення, історією, природою тощо.

5) служить автентичним текстом, що має ту саму силу (юридичну – в міжнародному документі, духовну – у священному писанні) і допускає одне-єдине узгоджене або канонізоване тлумачення, обов’язкове для всіх текстів різними мовами

6) привертає увагу до оригіналу та його мови (своїми достоїнствами або вадами),

7) повертає художника слова (автора) його рідній мові (як-от українській – „Повісті” Т. Шевченка, „Вечорниці на хуторі під Диканькою” М. Гоголя, статті поліглота І. Франка)

8) супроводжує оригінал як паралельний текст.

9) формує етнос і націю (цю його функцію в Україні особливо акцентує сьогодення);

10) зводить мости єднання між культурами, народами, епохами й особистостями автора та перекладача, „зближує чуже зі своїм” (Ґете);

11) уможливлює новий і особливий тип інтертекстуальності, забезпечуючи перегук і взаємодію різнорідних контекстів;

12) посередницьку, „транспортну” роль перекладу, коли перекладають не з оригіналу, а з іншомовного перекладу. Примітно, що тепер майже половина перекладів у світі здійснюється з англійської мови. Буває й так, що твір, а надто міжнародний документ, заново тлумачать (перевиражають) з урахуванням кількох його різномовних версій, визнаних авторитетними чи автентичними.

13) служать полем і стимулятором мовних контактів

14) збагачує свою літературу й культуру новими образами, жанрами, стилістичними прийомами, поняттями і сферами думки;

15) продовжує буття твору й культури, є формою їхнього розвитку: твір – не мертва замкненість статичного тексту, а факт невпинної людської свідомості.