Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Українська мов1.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
148 Кб
Скачать
☆

10.Юридична термінологія в системі суспільно-політичних терміносистем.

Існує два підходи до класифікації термінів:

  1. термін – член певної системи, що базується на логічній схемі понять.

  2. Термін – член певної системи, має ознаку змістовної системності, тобто пов’язаний з іншими термінами.

Для встановлення змісту і місця, яке займає саме юридична одиниця в термінологічній системі, треба керуватися підходом, на якому побудована система знань для певної галузі, зокрема для юриспруденції.

Системний підхід передбачає певні вимоги – графічні, морфологічні, словотвірні, викликані лінгвістичними принципами.

Термінологічні угроповування одиниць на позначення понять державного й суспільного ладу та найважливіших принципів державної політики входять до термінологічного поля «державних правовідносин»

11.Співвідношення понять «юридична термінологія» та «термінологія правознавства».

Термінологія права – це термінологія, що використовується у правовій практиці.

Термінологія правознавства – термінологія правової доктрини (складніша), бо є теоретичне поняття.

Юридична термінологія виникла у 10 ст., а терміни права – 17ст., коли почалось теоретичне осмислення науки. Таке співвідношення ще більшою мірою ускладнює визначення юридичної термінології і характеру термінологічних одиниць.

Юридичний термін – слово або словосполучення, яке вживається в законодавсті, є узагальненням найменшого юридичного поняття, що має точний і визначальний сенс і відрізняється смисловою однозначністю.

Юридична термінологія – сукупність термінів, яка виражає систему правових понять і призначена забезпечити потреби спілкування у сфері юридичної науки.

12.Юридична термінологія в системі суспільно-політичних терміносистем. – те саме що і в 10

13.Співвідношення понять «юридична термінологія» та «термінологія правознавства». – те саме що і в 11

14.Юридичні поняття-метафори та їх термінологічне позначення.

Метафора - слово або вираз, що вживається в переносному значенні, в основі якого лежить неназване порівняння предмета з яким-небудь іншим на підставі їх загальної ознаки.

Описи деяких традиційних видів метафори:

• Різка метафора являє собою метафору, що зводять далеко стоять один від одного поняття. Модель: начинка висловлювання.

• Стерта (генетична) метафора є загальноприйнята метафора, фігуральний характер якої вже не відчувається. Модель: ніжка стільця.

• Метафора-формула близька до стертою метафори, але відрізняється від неї ще більшої стереотипністю і іноді неможливістю перетворення в не фігурально конструкцію. Модель: черв'як сумніву.

  • Розгорнута метафора - це метафора, послідовно здійснювана протягом великого фрагмента повідомлення або всього повідомлення в цілому.

  • Реалізована метафора передбачає оперування метафоричним виразом без урахування його фігурального характеру, тобто так, як якби метафора мала пряме значення. Результат реалізації метафори часто буває комічним. Модель: Я вийшов з себе і увійшов в автобус.

Виграш справи, боротьба зі злочинністю, вагомі докази, механізм стримувань і противаг - все це метафори, якими часто користуються в юридичній діяльності. Метафори густо визначають правозастосовну практику: кримінологи сперечаються з приводу опису реагування на злочинність: боротьба чи протидія, у конституційному праві обговорюються проблеми побудови правової держави. Застосування терміну «побудова» до способу організації публічної влади є таким же проявом метафоричності, як і вираз "боротьба зі злочинністю».