29) Професійні вимоги до соціального працівника

Посада соціального працівника і фахівця соціальної роботи в Російській Федерації введена в 1991 році. У кваліфікаційному довіднику він наділяється такими посадовими обов'язками: виявляє на підприємствах, в мікрорайонах сім'ї та окремих осіб, які потребують соціально-медичної, юридичної, психолого-педагогічної, матеріальної та іншої допомоги, охорони морального, фізичного і психічного здоров'я; встановлює причини виникли у них труднощів, конфліктних ситуацій, у т. ч. за місцем роботи, навчання і т.д., сприяє їм у їх вирішенні і соціальний захист; сприяє інтеграції діяльності різних державних і громадських установ з надання необхідної соціально-економічної допомоги населенню; надає допомогу у сімейному вихованні, укладанні трудових договорів про роботу вдома жінкам, які мають неповнолітніх дітей, інвалідам, пенсіонерам; проводить психолого-педагогічні та юридичні консультації з питань сім'ї та шлюбу, виховну роботу з неповнолітніми дітьми з асоціативним поведінкою.

Виявляє і сприяє дітям і дорослим, що потребують опіки та піклування, влаштування в лікувальні та навчально-виховні установи, отриманні матеріальної, соціально-побутової та іншої допомоги. Організовує громадський захист неповнолітніх правопорушників, у необхідних випадках виступає в якості їх громадського захисника в суді.

Бере участь у роботі зі створення центрів соціальної допомоги сім'ї: усиновлення, піклування та опіки; соціальної реабілітації; притулків; молодіжних, підліткових, дитячих та сімейних центрів; клубів та асоціацій, об'єднань за інтересами і т.д. Організовує та координує роботу з соціальної адаптації та реабілітації осіб, які повернулися їх спеціальних навчально-виховних установ і місць позбавлення волі.

Конкретизація діяльності фахівців з соціальної роботи випливає з його основних функцій:

діагностична - полягає в тому, що соціальний працівник вивчає особливості сім'ї, групи людей, особистості, ступінь і спрямованість впливу на них мікросередовища і ставить "соціальний діагноз";

прогностична - прогнозує розвиток подій, процеси, що відбуваються в сім'ї, групі людей, суспільстві і виробляє певні моделі соціальної поведінки;

правозахисна - використовує закони і правові акти, спрямовані на надання допомоги та підтримки населення, його захист;

організаційна - сприяє організації соціальних служб на підприємствах і за місцем проживання, залучає до їх роботи громадськість і направляє їх діяльність до надання різних видів допомоги та соціальних послуг населенню;

попереджувально-профілактична - приводить у дію різні механізми (юридичні, психологічні, медичні, педагогічні та ін) запобігання та подолання негативних явищ, організовує надання допомоги нужденним;

соціально-медична - організовує роботу з профілактики здоров'я, сприяє оволодіння основами надання першої медичної допомоги, сприяє підготовці молоді до сімейного життя, розвиває працетерапію і т.д.;

соціально-педагогічна - виявляє інтереси і потреби людей у ​​різних видах діяльності: культурно-дозвільної, спортивно-оздоровчої, художньої творчості і залучає до роботи з ними різні установи, товариства, творчі спілки тощо;

психологічна - надає різні види консультування і корекції міжособистісних відносин, сприяє соціальній адаптації особистості, надає допомогу в соціальній реабілітації всім нужденним;

соціально-побутова - сприяє у наданні необхідної допомоги й підтримки різним категоріям населення (інвалідам, людям похилого віку, молодим сім'ям і т.д.) в поліпшенні їх побуту, житлових умов;

комунікативна - встановлює контакт з нужденними, організує обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини.

Специфіка функцій соціального працівника передбачає органічне поєднання особистісних та професійних якостей, що відображено в етичному і професійному кодексі.

Так, до числа обов'язкових якостей і умінь соціального працівника віднесені:

емпатійність;

психологічна компетентність;

делікатність і тактовність;

Людяність і гуманність, милосердя;

організаторські та комунікативні здібності, екстравертірованность;

висока духовна культура і моральність;

соціальний інтелект (тобто вміння адекватно сприймати і аналізувати соціальні ситуації та інших людей);

вміння бути цікавим для оточуючих і неформальним в роботі з клієнтом;

спрямованість на інтереси, потреби та захист людської гідності клієнта;

вчення дотримуватися конфіденційності службової інформації і особистих таємниць клієнта;

прагнення до постійного підвищення професійних знань;

чесність, моральна чистота в професійних справах, дотримання етики взаємовідносин з людьми і т.п.