- •Похибки наближених значень чисел
- •2. Вірні та значущі цифри числа.
- •3. Округлення числа.
- •4. Відносна похибка наближеного значення числа.
- •5. Дії над наближеними значеннями чисел.
- •6. Обчислення з наперед заданою точністю.
- •Дійсні числа.
- •1. Ірраціональні числа
- •2. Ірраціональні числа. Теорема.
- •Дійсні числа.
- •3. Поняття функції, властивості.
- •Основні властивості функції
- •4. Графік функції.
- •5. Приріст аргументу і приріст функції.
- •6. Границя функції в точці і на нескінченності.
- •7. Теорема про границі.
- •8. Неперервність функції в точці і на проміжку.
- •9. Застосування неперервності функції до наближених методів розв’язування рівнянь .
- •10. Комплексні числа.
- •1. Розширення множин дійсних чисел.
- •Модуль №1. Лист контролю.
- •Література:
- •Тема 2. Тригонометричні функції числового аргументу.
- •1. Радіанна міра кутів.
- •2. Означення тригонометричних функцій любого аргументу.
- •3. Знаки тригонометричних функцій.
- •4. Значення тригонометричних функцій деяких кутів.
- •7. Тригонометричні рівняння.
- •Модуль №2. Лист контролю.
- •Література:
- •Тема 3: Степенева, показникові та логарифмічна функції. Їх властивості та графіки.
- •6. Логарифмічна функція, її властивості та графіки.
- •Модуль №3. Лист контролю.
- •Література:
- •Тема 4: Похідна та її застосування.
- •Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •2. Похідна. Механічний та геометричний зміст похідної.
- •3. Формули диференціювання.
- •4. Друга похідна та її фізичний зміст.
- •5. Застосування похідної.
- •1. Зростання та спадання функції.
- •2. Екстремуми функції.
- •3. Точки перегину.
- •Модуль №4 Лист контролю.
- •Література:
- •Тема №5. Прямі та площини в просторі.
- •1. Аксіоми стереометрії.
- •2. Взаємне розміщення прямих в просторі.
- •Література:
- •Тема №6. Вектори та координати
- •1. Скалярні та векторні величини.
- •2. Лінійні операції над векторами.
- •1). Сума векторів.
- •9. Векторний добуток векторів.
- •10. Відстань між двома точками. Ділення відрізка в заданому відношенні і навпіл.
- •11. Пряма лінія на площині.
- •12. Криві другого порядку.
- •13. Рівняння прямої і площини в просторі.
- •Модуль №6. Лист контролю.
- •Література:
- •Тема №7 : Інтеграл та його застосування.
- •1. Неозначений інтеграл та його застосування.
- •2. Таблиця основних інтегралів.
- •Формула Ньютона – Лейбніца.
- •8. Застосування визначеного інтегралу.
- •Модуль №7. Лист контролю.
- •3. Поняття про об’єми та площі поверхні тіл.
- •4. Призма.
- •6. Зрізана піраміда.
- •8. Конус.
- •9. Зрізаний конус.
- •10. Куля.
- •1. Трикутники.
- •2. Чотирикутники.
- •Модуль №8, 9. Лист контролю.
- •3. Алгебра подій.
- •4. Означення імовірності події.
- •5. Теореми додавання ймовірностей.
- •6. Теорема множення ймовірностей.
- •7. Формула повної імовірності.
- •8. Формула Бейєса.
- •9. Незалежні випробування. Схема Бернулі.
- •10. Поняття про статистичну імовірність. Закон великих чисел.
- •11. Дискретні випадкові величини.
- •12. Числові характеристики випадкової Величини.
- •1. Математичне сподівання.
- •2. Дисперсія.
- •3. Середнє квадратичне відхилення.
- •4. Закон великих чисел.
- •13. Предмет і основні задачі математичної статистики.
- •1. Предмет математичної статистики.
- •2. Варіаційні ряди.
- •Модуль №10. Лист контролю.
- •Література:
11. Дискретні випадкові величини.
Означення 1. Випадковою називається величина, яка в результаті випробування приймає з деякою імовірністю те чи інше значення.
Означення 2. Випадкові величини позначаються: x, y, z…
Випадкова величина називається дискретною, якщо множина її значень кінцева.
Імовірність
того, що випадкові величина Х
приймає значення х,
позначається
Означення
3.
Відповідність між можливими значеннями
випадкової величини Х
і їх ймовірностями
називається законом розподілу випадкової
величини Х.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Де
Біномінальний розподіл.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12. Числові характеристики випадкової Величини.
1. Математичне сподівання.
Означення.
Математичним сподіванням
дискретної випадкової величини Х
називається сума добутків всіх її
можливих значень
на їх імовірність
.
Властивості математичного сподівання:
Постійний множник можна виносити за знак математичного сподівання.
Математичне сподівання суми двох випадкових величин дорівнює сумі їх математичних сподівань.
Математичне сподівання постійної величини с дорівнює саме цій величині.
Математичне сподівання добутку незалежних випадкових величин дорівнює добутку їх математичних сподівань.
2. Дисперсія.
Основною
числовою характеристикою степені
розсіювання значень випадкової величини
Х
відносно її математичного сподівання
являється дисперсією -
Означення.
Відхиленням називається різниця між
випадковою величиною Х
і її математичним сподіванням
,
тобто
.
квадрат відхилення.
Відхилення та квадрат відхилення – це також випадкові величини.
Означення.
Дисперсією дискретної випадкової
величини Х
називається математичне сподівання
квадрата її відхилення.
Для
обчислення дисперсії більш зручною
являється формула
Властивості дисперсії:
;
;
,
де Х і
Y
– незалежні випадкові величини.Дисперсія появи події в незалежних випробуваннях
3. Середнє квадратичне відхилення.
Середнім
квадратичним відхиленням випадкової
величини Х
називається квадратний корінь із
дисперсії
4. Закон великих чисел.
Під законом великих чисел в теорії імовірності розуміється ряд теорем, в кожній із яких встановлюється факт наближення середніх характеристик великого числа дослідів до деяких постійних.
В основі
цих теорем лежить нерівність Чебышева.
Яке б не було додатнє число
,
імовірність того, що випадкова величина
Х
відхиляється від свого математичного
спів падання не менше, ніж на
,
обмежена зверху числом
або
Нехай
тоді
Тобто
Правило «трьох сигментів». Теорема Чебышева.
Нехай
маємо нескінченну послідовність
незалежних випадкових величин з одним
і тим же математичним спів паданням
і дисперсією Д, тоді
