- •Философия
- •Предмет та основні проблеми філософії та методології наукового дослідження.
- •Епістемологія, методологія, метафізика як частини філософії науки.
- •Логіка та методологія науки.
- •Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
- •Поняття аргументу, типи аргументів.
- •Зміст позитивізму як філософської традиції.
- •Етапи розвитку позитивізму (емпіризму).
- •Емпіризм, емпіричний базис науки.
- •Емпіризм та раціоналізм в історії методології науки.
- •Критерій оцінки «позитивної науки»
- •Теоретичне, емпіричне, «теоретична навантаженість фактів».
- •Індукція та проблема г’юма (Юма).
- •Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.
- •Методологічнаa концепція інструменталізму м.Фрідмена
- •Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса. Дрига
- •Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.
- •Проблема реалізму в економічній науці.
- •Мета науки.
- •Задача науки. Дрига
- •Властивості науки як діяльності.
- •Форми розумової праці та їх характеристика.
- •Творчість та його продукт.
- •Якості творчої особистості.
- •Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
- •Природа складності понятійного викладу матеріалу.
- •Рівні творчості дослідника
- •Основні критерії сформованості творчого мислення.
- •Механізми творчого мислення.
- •Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
- •Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
- •Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- •Карткова метода збирання матеріалу
- •Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
- •Природа економічних досліджень
- •Стилі викладу нового матеріалу.
- •Зразки стилів
- •Види метод наукової праці
- •Поняття науки та її трактування .
- •Погляди т.Куна на науку. Істинність теорії.
- •Афористичний ланцюжок тез визначення науки й.Елстгеста.
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність визначень науки.
- •Рефлексивність наукового мислення вченого (процес проведення рефлексії).
- •Формалізовані результати рефлексії над змістом поняття “наука”.
- •Наукознавство і наукометрія.
- •Критерії “науковості” знання (формальні і реальні)
- •Відмінності між науковим і буденним знанням.
- •Статус наукового знання у класичній науці. Рубан
- •Ознаки притаманні науковому пізнанню.
- •Відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.
- •Яким чином знання отримує статус “наукового”?
- •Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
- •Науковість і новизна знання.
- •Чи будь-яке нове знання є науковим?
- •Наукове пізнання та навчальне пізнання. Литвинчук
- •Сутність поняття “парадигма” та її трактування в історичній ретроспективі.
- •Сутність “наукової революції” за т.Куном.
- •Циклічність розвитку науки
- •Особливості наукового пізнання в інформаційному суспільстві.
- •Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація.
- •Фактори вибору об’єктної сфери дослідження.
- •Структура методологічного знання.
- •Взаємозв’язок теорії і практики.
- •Історичний аспект формування наукового знання.
- •Парадокс теоретичного знання.
- •Головна мета побудови теорії.
- •Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
- •Поняття методу в наукових дослідженнях та практиці.
- •Відмінність та єдність теорії і методу наукового дослідження.
- •Емпіричне та теоретичне знання.
- •Класифікація методів дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи теоретичного дослідження. Степанова
- •Методологія наукової праці. Об’єктивність та форми наукової праці.
- •Оприлюднення результатів наукової праці.
- •Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.
- •Визначення проблеми та теми наукового дослідження.
- •Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.
- •Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
- •Об’єкт і предмет наукового дослідження.
- •71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
- •72. Логіка вивчення предмету дослідження.
- •73. Вимоги до змісту наукової роботи.
- •74. Форми викладу змісту наукової роботи.
- •75. Науковий апарат магістерської роботи.
- •Завдання пошукової частини дослідження.
- •77. Висновки дослідження.
Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
Моделі поповнення людських знань – розрізняють 2 моделі: перша модель передбачає дослідження в процесі яких вирішується що мають виключно економічний інтерес і є фундаментальним, а питання про використання в практиці як правило не ставиться; за другою моделлю дослідження мають виключно практичні цілі, важливими рисами яких є постійне співробітництво, спілкування дослідників з практиками і практиків між собою, а також практичні результати виконання проекту. Фундаментальні та прикладні дослідження.
Методою фундаментальних досліджень можуть бути:
Поглиблення людських знань про економічні процеси;
Виявлення загальних законів, відносно економічних процесів;
Результати дослідження представляють цінність для суспільства в цілому.
Загальна спрямованість фундаментальних досліджень:
Проводяться людьми з економічного середовища;
Вибір теми і цілей дослідження вибираються дослідником;
Ведеться гнучкий графік досліджень.
Мета прикладних досліджень:
Поглиблення розуміння конкретної економічної проблеми;
Результатом дослідження є вирішення практичної проблеми;
Нові знання обмежені межами проблеми.
Результати досліджень представляють інтерес керівникам, менеджерам та фахівців.
Загальна спрямованість:
проводяться людьми, що представляють різні установи, в тому числі організації і університети;
цілі дослідження визначаються організатором дослідження;
жорсткий графік дослідження, проекту.
Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
Формулювання та коригування дослідження є трудомісткій процес і якщо не приділити йому достатньо часу, тоді навряд зможете досягти загального успіху у проведені дослідження.
2. Чи володіємо достатніми навичками чи можемо здобути їх.
3. Важливою запорукою успішного здійснення дослідження є щоб тема була цікавою для дослідника.
4.Ваш потенціал визначається вмінням визначити і знайти необхідні ресурси.
5.потенціал дослідника також вимірюється вмінням знайти джерело.
6. Важливою складовою є зв'язок з теорією.
7. Грамотно сформульоване при виборі теми дослідження ви не повинні забувати про майбутню кар’єру.
Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
ознаки за якою можна оцінити тему дослідження:
чи відповідає тема вимогам, що виноситься комісії;
чи вважаєте тему дослідження цікавою;
чи передбачає тема розгляд теоретичних питань;
чи володієте ви навичками для проведення досліджень, а якщо ні,
чи можете їх здобуту за час виконання цієї роботи;
чи можуть бути досягнуто цілі за час відведений для його виконання;
чи впевнені ви в тому, що зможете отримати доступ до необхідних даних;
чи здатні ви чітко сформулювати контрольні питання і цілі дослідження;
чи забезпечить ваше дослідження «свіжий» огляд на тему, що розглядається;
чи відповідає ваша тема загальному напрямку спеціальності;
чи будуть мати ваші результати дослідження цінність;
чи відповідає тема досліджень цілям вашого майбутнього кар’єрного росту.
