- •Философия
- •Предмет та основні проблеми філософії та методології наукового дослідження.
- •Епістемологія, методологія, метафізика як частини філософії науки.
- •Логіка та методологія науки.
- •Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
- •Поняття аргументу, типи аргументів.
- •Зміст позитивізму як філософської традиції.
- •Етапи розвитку позитивізму (емпіризму).
- •Емпіризм, емпіричний базис науки.
- •Емпіризм та раціоналізм в історії методології науки.
- •Критерій оцінки «позитивної науки»
- •Теоретичне, емпіричне, «теоретична навантаженість фактів».
- •Індукція та проблема г’юма (Юма).
- •Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.
- •Методологічнаa концепція інструменталізму м.Фрідмена
- •Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса. Дрига
- •Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.
- •Проблема реалізму в економічній науці.
- •Мета науки.
- •Задача науки. Дрига
- •Властивості науки як діяльності.
- •Форми розумової праці та їх характеристика.
- •Творчість та його продукт.
- •Якості творчої особистості.
- •Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
- •Природа складності понятійного викладу матеріалу.
- •Рівні творчості дослідника
- •Основні критерії сформованості творчого мислення.
- •Механізми творчого мислення.
- •Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
- •Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
- •Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- •Карткова метода збирання матеріалу
- •Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
- •Природа економічних досліджень
- •Стилі викладу нового матеріалу.
- •Зразки стилів
- •Види метод наукової праці
- •Поняття науки та її трактування .
- •Погляди т.Куна на науку. Істинність теорії.
- •Афористичний ланцюжок тез визначення науки й.Елстгеста.
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність визначень науки.
- •Рефлексивність наукового мислення вченого (процес проведення рефлексії).
- •Формалізовані результати рефлексії над змістом поняття “наука”.
- •Наукознавство і наукометрія.
- •Критерії “науковості” знання (формальні і реальні)
- •Відмінності між науковим і буденним знанням.
- •Статус наукового знання у класичній науці. Рубан
- •Ознаки притаманні науковому пізнанню.
- •Відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.
- •Яким чином знання отримує статус “наукового”?
- •Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
- •Науковість і новизна знання.
- •Чи будь-яке нове знання є науковим?
- •Наукове пізнання та навчальне пізнання. Литвинчук
- •Сутність поняття “парадигма” та її трактування в історичній ретроспективі.
- •Сутність “наукової революції” за т.Куном.
- •Циклічність розвитку науки
- •Особливості наукового пізнання в інформаційному суспільстві.
- •Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація.
- •Фактори вибору об’єктної сфери дослідження.
- •Структура методологічного знання.
- •Взаємозв’язок теорії і практики.
- •Історичний аспект формування наукового знання.
- •Парадокс теоретичного знання.
- •Головна мета побудови теорії.
- •Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
- •Поняття методу в наукових дослідженнях та практиці.
- •Відмінність та єдність теорії і методу наукового дослідження.
- •Емпіричне та теоретичне знання.
- •Класифікація методів дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи теоретичного дослідження. Степанова
- •Методологія наукової праці. Об’єктивність та форми наукової праці.
- •Оприлюднення результатів наукової праці.
- •Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.
- •Визначення проблеми та теми наукового дослідження.
- •Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.
- •Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
- •Об’єкт і предмет наукового дослідження.
- •71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
- •72. Логіка вивчення предмету дослідження.
- •73. Вимоги до змісту наукової роботи.
- •74. Форми викладу змісту наукової роботи.
- •75. Науковий апарат магістерської роботи.
- •Завдання пошукової частини дослідження.
- •77. Висновки дослідження.
Природа економічних досліджень
Економічні дослідження (ЕД) – це проведення систематичних досліджень з метою зясування суті і процесів в галузі економіки.
Однією з найбільш важливих характеристик ЕД є їхня трансдисциплінарна сутність.
ЕД не можливо замінити сумою досліджень в ін..сферах.
Методи ЕД:
Нагляд і збір інфо;
Моделювання;
Експеримент;
Метод наукових абстракцій;
Аналіз і синтез;
Системний підхід;
Індукція та дедукція;
Історичний та логічний;
Графічний.
Метою фундаментального дослідження (ФД) є:
Поглиблення люд.знань про економ.процеси;
Виявлення заг.законів відносно економ.процесів;
Результати дослідження представляють цінність для сус-ва;
Спрямованність ФД:
Проводиться людьми з економ.середовища;
Вибір теми/цілей дослідження виявляється дослідниками;
Гнучкий графік дослідження.
Мета прикладних досл-нь (ПД):
Поглиблення, розуміння конкретної економ.проблеми;
Результатом є вирішення практичної проблеми і представляють інтерес для фахівців, керівників або менеджерів;
Нові знання обмежені межами проблеми.
Спрямованність ПД:
Проводиться людьми,що представляють різні установи;
Цілі досл-ня визнач.організаторами досл-ня;
Жорсткий графік досл-ня.
Стилі викладу нового матеріалу.
Мовні стилі- це різновиди літературної мови, які використовуються за різних обставин спілкування.
У сучасній українській мові розрізняють такі стилі:
розмовно-побутовий;
художній;
науковий;
офіційно- діловий;
публіцистичний.
Розмовно- побутовий стиль (РПС) перш за все використовується у побуті, в усному спілкуванні.
Для РПС характерне:
широке використання загальновживаних слів;
вживання слів з суфіксами пестливості, зневаги чи згрубілості;
вживання простих речень, звертань та ін.
Розмовно-побутові діалоги складаються з реплік і нерідко супроводжуються мімікою, жестами, часто бувають емоційно забарвленими.
Художній стиль- це переважно стиль художньої літератури, де слово не тільки щось називає, а ще й часто, будучи художнім засобом, є знаряддям естетичного впливу на читача чи слухача.
Офіційно- діловий стиль вживається в указах, резолюціях, текстах законів, заяв, постанов та інших офіційних документах.
Особливості офіційно- ділового стиля:
кожний документ має усталений зразок;
слова вживаються виключно в прямому значенні;
перважають слова- терміни, пов'язані з діловодством;
відсутні художні засоби, пестливі та згрубілі слова, питальні, неповні і незакінчені речення.
Науковий стиль існує у двох формах:
писемній (підручники, дослідження, дисертації, наукові праці);
усній (повідомлення, наукова доповідь та ін.).
Для наукового стилю характерні:
вживання слів у прямому значенні;
стрункість викладу думки;
логічна побудованість;
наявність специфічних термінів;
широке використання складних речень, зокрема складнорідрядних з чітким логічним зв'язком між компонентами.
Зразком наукового стилю є формулювання різноманітних теорем, хімічних та фізичних законів, визначення термінів, різноманітні довідкові тексти тощо.
Публіцистичний стиль також має дві форми:
писемна (статті, фейлетони, нариси);
усна (публічні виступи).
Для публіцистичного стилю характерне широке вживання суспільно- політичних термінів (закон, перспектива, держава та ін.).
Основні ознаки стилів та їх жанрів можна подати у вигляді таблиці:
Назва стилів |
Види творів, у яких стиль реалізується |
Основні ознаки стилів і жанрів мовлення |
|||
Мета мовлення |
Сфера спілкування |
Форма реалізації стилю |
Мовні особливості стилю |
||
Розмовний |
|
обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи подання допомоги, виховний вплив |
побутові стосунки з родичами, друзями, знайомими |
діалог |
широко використовуються побутова лексика, фразеологізми, емоційно забарвлені й просторічні слова, звертання, вставні слова, неповні речення тощо |
Науковий |
дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація |
повідомлення про результати наукових досліджень |
наука, техніка, освіта |
монолог |
характерні мовні засоби: терміни, спеціальна фразеологія, складні синтаксичні конструкції; повні речення; логічність, точність, обґрунтованість викладу |
Офіційно-діловий |
закон, кодекс, статут, наказ, указ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист тощо |
регулювання офіційно-ділових стосунків |
офіційно-ділові стосунки |
монолог (діалог) |
переважають стилістично нейтральні мовні засоби: стандартна канцелярська лексика, складні речення, немає емоційно забарвлених слів; виклад гранично точний |
Публіцистичний |
виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія |
обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку |
громадсько-політичне життя |
монолог (діалог) |
використовуються суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, повтори; тон мовлення пристрасний, оцінний |
Художній |
трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, поема, вірш, байка |
різнобічний вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх засобів |
мистецтво слова |
монолог |
застосовуються всі мовні засоби, особливо широко — слово в переносному значенні |
