- •Философия
- •Предмет та основні проблеми філософії та методології наукового дослідження.
- •Епістемологія, методологія, метафізика як частини філософії науки.
- •Логіка та методологія науки.
- •Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
- •Поняття аргументу, типи аргументів.
- •Зміст позитивізму як філософської традиції.
- •Етапи розвитку позитивізму (емпіризму).
- •Емпіризм, емпіричний базис науки.
- •Емпіризм та раціоналізм в історії методології науки.
- •Критерій оцінки «позитивної науки»
- •Теоретичне, емпіричне, «теоретична навантаженість фактів».
- •Індукція та проблема г’юма (Юма).
- •Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.
- •Методологічнаa концепція інструменталізму м.Фрідмена
- •Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса. Дрига
- •Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.
- •Проблема реалізму в економічній науці.
- •Мета науки.
- •Задача науки. Дрига
- •Властивості науки як діяльності.
- •Форми розумової праці та їх характеристика.
- •Творчість та його продукт.
- •Якості творчої особистості.
- •Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
- •Природа складності понятійного викладу матеріалу.
- •Рівні творчості дослідника
- •Основні критерії сформованості творчого мислення.
- •Механізми творчого мислення.
- •Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
- •Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
- •Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- •Карткова метода збирання матеріалу
- •Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
- •Природа економічних досліджень
- •Стилі викладу нового матеріалу.
- •Зразки стилів
- •Види метод наукової праці
- •Поняття науки та її трактування .
- •Погляди т.Куна на науку. Істинність теорії.
- •Афористичний ланцюжок тез визначення науки й.Елстгеста.
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність визначень науки.
- •Рефлексивність наукового мислення вченого (процес проведення рефлексії).
- •Формалізовані результати рефлексії над змістом поняття “наука”.
- •Наукознавство і наукометрія.
- •Критерії “науковості” знання (формальні і реальні)
- •Відмінності між науковим і буденним знанням.
- •Статус наукового знання у класичній науці. Рубан
- •Ознаки притаманні науковому пізнанню.
- •Відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.
- •Яким чином знання отримує статус “наукового”?
- •Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
- •Науковість і новизна знання.
- •Чи будь-яке нове знання є науковим?
- •Наукове пізнання та навчальне пізнання. Литвинчук
- •Сутність поняття “парадигма” та її трактування в історичній ретроспективі.
- •Сутність “наукової революції” за т.Куном.
- •Циклічність розвитку науки
- •Особливості наукового пізнання в інформаційному суспільстві.
- •Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація.
- •Фактори вибору об’єктної сфери дослідження.
- •Структура методологічного знання.
- •Взаємозв’язок теорії і практики.
- •Історичний аспект формування наукового знання.
- •Парадокс теоретичного знання.
- •Головна мета побудови теорії.
- •Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
- •Поняття методу в наукових дослідженнях та практиці.
- •Відмінність та єдність теорії і методу наукового дослідження.
- •Емпіричне та теоретичне знання.
- •Класифікація методів дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи теоретичного дослідження. Степанова
- •Методологія наукової праці. Об’єктивність та форми наукової праці.
- •Оприлюднення результатів наукової праці.
- •Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.
- •Визначення проблеми та теми наукового дослідження.
- •Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.
- •Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
- •Об’єкт і предмет наукового дослідження.
- •71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
- •72. Логіка вивчення предмету дослідження.
- •73. Вимоги до змісту наукової роботи.
- •74. Форми викладу змісту наукової роботи.
- •75. Науковий апарат магістерської роботи.
- •Завдання пошукової частини дослідження.
- •77. Висновки дослідження.
Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
Процеспрактичноїзадачі (діяльності)охоплюєчисленністоронипредметногобуття і відповідномаєформиосвоєннядійсності, щовідрізняютьсяміжсобоюзаметою, інструментомвиливунасвіт, а такожзаісторичнимиособливостями.Змінюючисьісторично, матеріальневиробництво в сучаснихумовахеволюціонувалодотехнологічногорівня. Це, з одногобоку, надзвичайноприскориловиробничийпроцес, полегшилонизкутрудомісткихоперацій, сприялоефективнішомувикористаннюприроднихресурсів, а з іншого, — привелодовиникненнярядупроблемсоціального, екологічного й моральногохарактеру.
Практичназадача (діяльність) — ценелишеперетворенняприроди, але й змінавсьогонавколишньогосвіту, щовключає і соціальнуреальність, у томучислі — людину.Тому, крімнайважливішоїформипрактичноїдіяльності — матеріальноговиробництва, — можнавідокремити й інші, щовпливаютьнасуспільнівідносини. Це, насамперед, соціально-історичнаформапрактики. Донеїналежатьполітика, право, мораль, економіка, військовапрактика. Таксамояк і матеріальневиробництво, вонимаютьсвоїзасоби, щозмінюютьсяісторично (наприклад, розвитокзасобівполітичноїпрактикипройшоврядетапів: відрадистарійшиндосучасногодержавногоапарату), своюмету (в політиці — влада). Соціально-історичнапрактикатакожзмінюєсвіт, аленеприродний, а соціальний, а в практицісоціальнихперетвореньлюдиназмінюєсамасебе.
Науковапроблема - цесукупністьнових, діалектичноскладнихтеоретичнихабопрактичнихпитань, якісуперечатьіснуючимзнаннямабоприкладнимметодам у науці і потребуютьвирішеннязадопомогоюнауковихдосліджень.Науковіпроблемивиникають в економіцінестихійно, а закономірнопіддієюекономічнихзаконів у зв´язку з розвиткомпродуктивнихсил і виробничихвідносин.Вирішуютьсявонизадопомогоюнауковихметодів.Проблеми є рушійноюсилою у розвиткуекономічноїнауки.
Длявирішеннянауковоїпроблеми в сучаснихумовах НТП необхіднізусиллявеликогоколективуфахівціврізногопрофілю (економістів, бухгалтерів, статистиків, математиків, кібернетиків).Кожнийчленнауковогоколективуповиненмативольовіякості у проведеннідосліджень, бутицілеспрямованим у досягненнінауковоїістини.Вибірпроблемидослідженняобґрунтовуєтьсянасампередїїактуальністю: обранийнапрямдослідженняповиненсприятиекономічному і соціальномурозвиткукраїни.
Оскількинауковапроблемаявляєсобоюсукупністьскладнихтеоретичнихабопрактичнихпитань, то в процесінауковогодослідженняабовизначенняїхпараметрів, проблемиподіляютьнаскладовікомпоненти - теми.
Тема (відгрец. thema - основнадумка, завдання, положення, якенеобхіднорозвинути) - частинанауковоїпроблеми, якеохоплюєоднеабокількапитаньдослідження.
Виходячи з метидослідження, якаповиннапередбачатирозробкуновихконцепційабонапрямківрозвиткупевноїнауки, вдосконаленняіснуючоїметодологіїаборозробкуновихметодик (рекомендацій) з окремихрозділівекономічноїнауки, дослідниквибираєтемунауковоїроботи.Теминауковихдосліджень з конкретноїекономікиформуються в межахпроблемцілоїнаукитаподіляютьсянатеоретичні, методологічнітаорганізаційні
Об’єкт і предмет наукового дослідження.
Наукове дослідження — це процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
У методології наукових досліджень розрізняють поняття «об'єкт» і «предмет» пізнання.
Об'єкт і предмет дослідження
Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об'єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості).
Об'єкт дослідження - в науці під ним розуміють головне поле докладання зусиль вчених. В одній науці (науковому напрямку) проте може бути кілька об'єктів досліджень, які складають логічно пов'язане істота і мета досліджень у цій науці (науковому напрямку).
Таким об'єктом стає всяке непізнане явище, невідоме раніше науці, або його частину, яка передбачає дослідити ця наука. Часто використовується попереднє поділ чого-небудь невідомого (непізнаного) на логічно обгрунтовані частини явища. Це використовується як цілком самостійний науковий метод, якщо такий поділ можливо виходячи з апріорі видимих ознак даного явища.
Подібний розподіл згідно з передбачуваними сферами застосування своєї науки або кількох наук, виведені попередньо логічним шляхом, і використовуваних щодо сфер дії тих чи інших законів, за якими живе ця наука чи декілька наук (при комплексних дослідженнях), допомагає вченим легше впоратися з часто виникаючими труднощами дослідження складного явища.
Першорядне значення є спостереження за об'єктом дослідження. Якщо дозволяє поточний рівень розвитку (стан) даної науки і якщо це дозволяє сам об'єкт, другим найважливішим способом вивчення об'єкта дослідження є експеримент. Зв'язати ж спостерігаються, відомі та експериментальні дані допомагає як наукова логіка в сполученні з уже відомими науковими даними, так і особливі правила, за якими в науці виводяться гіпотези. Останні, по суті, є індуктивним (Предсказательная) методом дослідження. Однак у науці корисно використовувати також дедуктивний (тобто, ретроспективний) метод, проте який нині не надто популярний у дослідників, окрім математики (і в практиці криміналістики).
Зробити правильні наукові висновки і побудувати коректні наукові теорії допомагає давно відпрацьований науковий метод.
Предмет пізнання — сторони, властивості і відношення навколишнього світу, виділені в процесі практики і перетворені на об'єкт прикладання пізнавальних зусиль для розкриття їхніх специфічних закономірностей і структури.
Предмет пізнання — це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт — суспільство, але мають різні предмети; політична економія — систему виробничих відносин, економічна статистика — кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік, аналіз і аудит — господарську діяльність підприємців таін.
Методи дослідження
Характерною рисою наукового дослідження, яка вирізняє його від інших видів дослідження є використання наукових методів. Визначальною рисою наукового методу є вимога об'єктивності, що виключає суб'єктивне тлумачення результатів. Не повинні прийматися на віру будь-які твердження, навіть якщо вони виходять від авторитетних вчених. Методи поділяються на дві групи: теоретичні та емпіричні.
Види досліджень
Фундаментальне дослідження, розпочате головним чином, щоб виробляти нові знання незалежно від перспектив застосування.
Прикладне дослідження має на меті одержання і використання знань для практичних цілей.
Фундамента́льні науко́ві дослі́дження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.
Фундаментальні (теоретичні) наукові дослідження означають: основні, головні.
Прикладні́ науко́ві дослі́дження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей[1] — розробка нових виробів, нових матеріалів, технологій та технологічного обладнання, нових методів лікування хвороб, медичних препаратів та медичного обладнання, нових сільгоспкультур, нових порід свійських тварин та промислових риб, нових технологій сільгоспвиробництва, пошук покладів корисних копалин.
