- •Тема. Форми організації навчання. План
- •Поняття про організаційні форми, їх класифікація.
- •2. Загальні форми навчання.
- •3. Виникнення класно-урочної системи та її теоретичне обґрунтування я.А. Коменським.
- •4.Історія розвитку форм організації навчання.
- •Урок – основна форма організації навчальної діяльності учнів. Сучасні вимоги до уроку.
- •6. Поняття про типи, структуру уроків та її елементів
- •Поняття про інтегровані і нестандартні уроки.
- •Інші форми організації навчання, їх класифікація за дидактичною метою.
- •Факультатив
- •Конференція
- •Навчальна екскурсія
- •Консультація
- •Практикум
- •Домашні навчальні роботи молодших школярів та їх специфіка.
- •Лист n 1/9-468 від 29.12.2001 Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи
- •Специфіка самостійної роботи у гпд.
- •9. Підготовка вчителя до уроку.
- •Алгоритм підготовки до уроку.
- •10.Особливості планування та організації уроків у початковій малокомплектній школі.
Навчальна екскурсія
Навчальна екскурсія — це така форма організації педагогічного процесу, яка спрямована на вивчення учнями поза межами школи, але під керівництвом вчителя, певних предметів, явищ, процесів шляхом безпосереднього сприймання.
Мета екскурсії – збагатити (розширити, поглибити) чуттєве й логічне пізнання дітей, їхній соціальний досвід, сприяти розвитку мовлення, мислення, уяви.
Під час екскурсії учні:
а) не тільки засвоюють нові знання, а й поглиблюють, розширюють наявні; здобувають уміння і навички їх застосування;
б) дає можливість для комплексного використання методів навчання;
в) збагачує знаннями і самого вчителя;
г) допомагає виявити практичну значимість знань;
ґ) сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки;
д) допомагає залучити учнів до простих досліджень;
е) є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.
Значення екскурсії:
а) знання здобуваються у природних умовах;
б) багатство ілюстрованого матеріалу для спостереження;
в) явища сприймаються в цілості;
г) збирається багатий матеріал для подальшої роботи;
ґ) позитивно впливає на емоційну сферу учнів.
В системі уроків екскурсія виконує ряд важливих дидактичних функцій:
реалізує принцип наочності навчання;
підвищує науковість навчання і закріплює його зв’язок із життям, практикою;
розширює технологічний кругозір учнів; їм надається можливість спостерігати реальне виробництво і знайомитися з використанням наукових знань в промисловому і сільськогосподарському виробництві;
відіграють значну роль у профорієнтаційній роботі школи.
Екскурсії поділяються:
за змістом — виробничі, біологічні, історичні, географічні, мистецькі...;
за часом — коротко і довготривалі;
залежності від дидактичної мети екскурсії бувають: ввідні при вивченні нового матеріалу; які супроводжують його вивчення; заключні при закріпленні вивченого;
щодо навчальних програм — програмні і позапрограмні;
тематичні та комплексні (одночасно в собі поєднує кілька навчальних предметів). На таких екскурсіях учні отримують можливість знайомитися і вивчати об’єкти в їх цілісності;
вступні, поточні та підсумкові.
Методика екскурсії:
І етап — підготовка вчителя і учнів до екскурсії. Учитель:
чітко визначає мету;
вибирає об’єкт вивчення;
детально сам знайомиться з об’єктом;
вирішує, хто буде проводити екскурсію.
Маршрут має бути цілком безпечний для дітей.
ІІ етап – проведення екскурсії (організація навчальної роботи). Учитель:
використовує метод бесіди, розповіді, демонстрації;
активізує мислення дітей (формулює 2-3 проблемно-пізнавальних запитання);
учні роблять записи, креслення, замальовки.
ІІІ етап – післяекскурсійна робота:
обробка матеріалу, оформлення спостережень (оформлення тематичних альбомів, колекцій, гербаріїв, написання творів, виготовлення саморобок...);
підведення підсумків.
Календарні плани екскурсій складають на півріччя, їх затверджує керівництво школи. Теми екскурсій визначені в програмах навчальних дисциплін.
До організації і проведення екскурсій ставляться вимоги:
наявність у школі системи екскурсійної роботи і підготовка вчителя до екскурсійної роботи;
чітке визначення освітньої і виховної мети екскурсії;
вибір оптимального змісту екскурсії з урахуванням рівня підготовки учнів;
правильний вибір екскурсійних об’єктів;
дотримання логіки пізнавального процесу;
оптимальний вибір методів і принципів навчання;
раціональне поєднання слова і наочності;
мотивація пізнавальної діяльності учнів;
формування в учнів наукового світогляду, моральних та інших якостей;
формування в учнів загальноосвітніх і спеціальних вмінь і навичок у процесі застосування знань на практиці;
організаційна чіткість проведення екскурсії;
дотримання правил техніки безпеки і правил поведінки під час екскурсії.
