8. Інші форми організації навчання, їх класифікація за дидактичною метою.

В.О.Онищук дає таку форму класифікації навчання ( за дидактичною метою ):

Форми теоретичного навчання:

• лекція;

• факультатив;

• конференція;

• певні види гуртків;

комбінованого та змішаного навчання:

• урок;

• семінар;

• домашня робота;

• консультація;

• екскурсія;

практичного навчання:

• практикуми.

Лекція

Лекція  систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета. Це форма теоретичного оволодіння знаннями, коли вчитель на протязі всього заняття повідомляє новий матеріал, а учні активно сприймають.

Лекція може бути ( в залежності від дидактичної мети і місця в навчальному процесі) – вступна, настановча, поточна, заключна, оглядова; в залежності від способу проведення – інформаційна, проблемна, лекція-бесіда, лекція, що доповнюється семінарським заняттям.

Головні вимоги до лекції: науковість, доступність, єдність форми і змісту, емоційність викладу, органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять  семінарами, практичними заняттями тощо.

Лекція закладає основи розуміння і ставлення до предмету. Дидактичним завданням лекції є не тільки ознайомлення учнів з основним змістом, головними ідеями, а й спрямування міркувань для подальшої самостійної роботи.

Методично лекція повинна відповідати таким основним вимогам:

• бути на сучасному рівні розвитку науки;

• мати закінчений характер (висвітлення певної теми);

• бути внутрішньо переконливою (аргументація), викликати інтерес до науки;

• містити добре продумані ілюстративні приклади, спрямовувати дітей на самостійну роботу, бути доступною і зрозумілою.

Лектор має враховувати рівень підготовки слухачів. Від лекції до лекції треба підвищувати науковий рівень викладання навчального матеріалу і спостерігати чи посильний він для більшості дітей. Від класу до класу інформативний об’єм має збільшуватися. В лекції мають бути враховані: перспективність науки; емоційне навантаження; кульмінаційні моменти; експеримент; наочність; використання дошки; кіно-, відео-, діафільми; особливості аудиторії. Виходячи з особливостей аудиторії та композиції лекції, вчитель має моделювати свою поведінку. Готуючись до лекції, вчитель розробляє план, розраховує час, виділяє головні думки, приклади.

Лекція включає чотири фази: початок сприймання ―4-5 хвилин, оптимальна активність сприйняття ― 15-20 хвилин, фаза зусиль ― 10-15 хвилин, фаза стомлення. Починати активізацію аудиторії треба у фазі зусиль. Водночас дуже важливо продумати початок і кінець лекції, чергувати роботу і відпочинок, моменти підвищеної уваги і послаблення; весь процес ведення лекції вимагає від вчителя доброзичливого ставлення до слухачів. Лекція - найважча форма роботи, оскільки лектор завжди виступає одночасно в кількох ролях: оратора, який переконує аудиторію, пропагує науку, захищай або відкидає якісь положення; вченого, який розглядає явища і факти, положення, закономірності, спонукає, дає поштовх науковому мисленню учнів, їх самостійності і творчості; педагога, який озброєний матеріалом високої виховної наукової цінності, добре знає свою аудиторію, володіє дієвою методикою викладання ; психолога, який відчуває аудиторію в цілому і кожного зокрема і використовує знання людської психіки для реалізації головних задач навчання і виховання.

Активізація пізнавальної діяльності школярів можлива за допомогою опорних сигналів. Для кожної теми лекції розробляється лист з опорними сигналами та лист взаємоконтролю.