6. Поняття про типи, структуру уроків та її елементів

Намагання класифікувати уроки є дуже давнім, але й досі ця проблема не вирішена. Урок несе в собі так багато різних ознак, що врахувати всі практично неможливо, отже, неможливо і відшукати головний та надійний типологічний критерій. Класифікацій уроку є десятки, кожна з яких бере за основну певну ознаку.

С.В.Іванов за основу класифікації уроків бере основні етапи навчального процесу ( стадії ходу навчання ), що мають таку послідовність :

а) підготовка до вивчення теми;

б) первинне сприйняття навчального матеріалу;

в) осмислення;

г) закріплення.

Відповідно з цими моментами Іванов виділяє такі типи уроків:

• вступні уроки;

• уроки первинного ознайомлення з матеріалом;

• уроки створення понять, встановлення законів і правил;

• уроки застосування отриманих знань на практиці;

• уроки навичок ( тренувальні );

• уроки повторення і узагальнення;

• контрольні уроки;

• комбіновані (мішані) уроки.

І.М.Казанцев розподіляє уроки за ознакою основного способу їх проведення і виділяє 7 типів:

1. уроки з різноманітними видами занять;

2. уроки-бесіди;

3. уроки-лекції;

4. уроки-екскурсії;

5. кіно уроки;

6. уроки самостійної роботи;

7. уроки лабораторної роботи та інших практичних занять.

С.П.Баранов пропонує таку класифікацію уроків в залежності від учбової задачі та змісту роботи:

1. Урок повідомлення нових знань.

2. Урок закріплення.

3. Урок узагальнення, або повторення.

4. Комбінований урок.

5. Контрольний урок.

Найбільш розповсюдженою в педагогічній теорії і практиці є класифікація уроків за основною дидактичною метою занять В.О.Онищука. Він виділяє 6 типів уроків.

1. Урок засвоєння нових знань.

2. Урок формування навичок і вмінь.

3. Урок застосування знань, умінь, навичок .

4. Урок узагальнення і систематизації знань.

5. Урок контролю і корекції знань, умінь, навичок ( перевірки знань, умінь, навичок).

6. Комбінований урок.

Визначення типів уроків за дидактичною метою є найбільш доцільнішим. Ця класифікація дозволяє більш чітко визначити мету і завдання кожного уроку і мобілізувати школярів на успішне їх розв’язання.

Волкова Н.П. за способами їх проведення виділяє: урок-лекція, кіноурок, урок-бесіда, урок-практичне заняття, урок-екскурсія, урок самостійної роботи учнів у класі, урок лабораторної роботи; за загальнопедагогічною метою організації занять: урок вивчення нового матеріалу; удосконалення знань, умінь і навичок; контролю та корекції знань, умінь і навичок. Залежно від дидактичної мети: спеціалізований урок і (переважає одна мета), комбінований (дві або більше рівнозначні мети). Різновидами спеціалізованого уроку є: урок засвоєння нових знань; урок засвоєння умінь та навичок; урок застосування знань, умінь та навичок; урок контролю та корекції знань, умінь та навичок; урок узагальнення та систематизації знань.

Кожен тип уроку має свою структуру (побудову). В поняття “структура уроку” входить 3 ознаки:

• склад елементів або етапів уроку;

• послідовність їх;

• зв’язок між елементами або етапами уроку.

Структура уроку – співвідношення і послідовність проведення частин, етапів, моментів уроку, які відповідають виконанню навчальних завдань.

Для чіткої організації навчального процесу на уроці важливо правильно визначити структуру кожного уроку. З проблеми структури уроків серед дидактів і методистів існують різні думки. Одні вважають, що структура уроку має бути сталою, жорсткою, постійною. Інші – гнучкою, динамічною, що сприяє творчості вчителя.

Розрізняють

МАКРОСТРУКТУРУ уроку (зовнішні, постійні елементи уроку)	МІКРОСТРУКТУРУ уроку ( внутрішні, змінні методи, прийоми)
Наприклад, урок засвоєння знань
1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань.	Це можуть бути короткі письмові роботи, програмове опитування, усне опитування, повторення за підручником, репродуктивна бесіда...
2. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності	Повідомлення, запис, проблемна ситуація тощо.
3. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу.	Усне пояснення з ілюстраціями, самостійна робота з підручником, евристична бесіда, спостереження.
4. Узагальнення і систематизація знань	Прийоми порівняння, співставлення, створення схем, таблиць.
5. Підведення підсумків уроку.	Вчитель сам або з допомогою дітей визначають головну думку.
6. Повідомлення домашнього завдання.	Інструктаж.

В побудові уроків макроструктура менш рухлива, мікроструктура – більш рухлива, гнучка. Саме нею забезпечується гнучкість структури, динамічність уроку. Вчитель має знати, що ефективність уроку залежить від вдалого підбору мікроструктури. Наприклад, на етапі сприймання вчитель може пояснити навчальний матеріал, використати проблемний вклад, застосувати евристичну бесіду, продемонструвати кінофільм тощо. Але все це він підпорядковує дидактичній меті, завданням уроку, рівню знань, пізнавальної активності і самостійності дітей.

Розглянуті структури є орієнтовними. Вони передбачають варіативність залежно від віку учнів, їх підготовки, змісту навчального матеріалу, методів навчання, місця проведення уроків тощо. Учитель повинен творчо підходити до підготовки плану конкретного уроку і наповнення його змістом.

Узагальнені положення про структури різних типів уроків подано в таблиці:

Типи уроків	Структура	Етапи уроку
Урок засвоєння знань	1,2,3,4,5,6,16,17	1. Перевірка домашнього завдання.
		2. Актуалізація опорних знань.
		3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
		4. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
Урок формування умінь і навичок	1,2,3,7,8,16,17	5. Запам’ятання нового матеріалу.
		6. Систематизація знань, отриманих на уроці.
		7. ознайомлення з правилами і способами дій із застосування знань на практиці.
Урок застосування ЗУН	1-3,7,9,10,16,17	8. робота учнів із застосування вправ.
		9. Самостійна робота при виконанні практичних завдань.
Урок узагальнення і систематизації	3,2,12,11,16,17	10. Узагальнення та систематизація результатів роботи.
		11. Узагальнення і систематизація знань, засвоєння системи знань, провідних ідей.
Урок комбінований	3,1,2,4,6,8,16,17	12. Повторення основних фактів, подій, явищ.
		13. Перевірка рівня володіння знаннями.
		14. Перевірка рівня сформованості умінь і навичок.
Урок перевірки і корекції ЗУН	3,13,14,15,17	15. Самостійна робота з виконання контрольних завдань.
		16. Домашнє завдання.
		17. Підсумки уроку.

Звичайно, в практиці роботи школи можливі й інші типи і структурні комбінації уроків. Крім того слід мати на увазі, що перераховані типи уроків у “чистому” вигляді рідко зустрічаються в практиці роботи учителя. Так чи інакше функції одного типу уроку часто вплітаються в структуру іншого типу уроку. Різниця полягає тільки в тому, що кожний перерахований тип уроків відрізняється домінуванням певної функції, наприклад, ознайомлення та вивчення нового матеріалу або контроль і оцінка, а функції інших типів уроків носять допоміжний характер. Тому класифікація уроків продовжує залишатися однією із актуальних проблем дидактики.

Спільними елементами різних типів уроків є:

1. Організація початку уроку.

2. Перевірка засвоєння вивченого матеріалу.

3. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

6. Закріплення нового матеріалу.

7. Вироблення умінь і навичок.

8. Підсумок уроку.

9. Повідомлення домашнього завдання.

Універсальної, жорсткої структури уроку, що була б придатна для всіх випадків організації навчання, бути не може. Однак, зрозуміло, що урок не будується стихійно, хоча досвідчений учитель нерідко імпровізує, якщо цього вимагають обставини. В організації уроку творчий пошук учителя необхідний, водночас підкреслимо, що новації – не самоціль, вони мають бути виправданими й відповідати основним вимогам навчання і виховання.