32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.

Здійснення заходів з охорони праці призводить до певного соціального та соціально-економічного ефекту.

Соціальний ефект – це соціально-значимі наслідки поліпшення умов праці; зменшення кількості травм і захворювань; зменшення працівників зайнятих на важких, небезпечних та шкідливих роботах; підвищення працездатності; продовження періоду трудової активності; підвищення творчої активності особистості.

Соціально-економічний ефект – визначені у вартісній формі соціально-значимі наслідки від поліпшення умов і охорони праці.

Результати дії заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюються за допомогою чотирьох груп показників: змін стану охорони праці, соціальних, соціально-економічних, економічних.

Зміни стану умов праці оцінюються за факторами:

1) зміна кількості машин і механізмів виробничих будівель , приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів;

2) поліпшення санітарно-гігієнічних показників, зменшення вмісту шкідливих речовин у повітрі зниження рівнів шуму та вібрації, поліпшення освітленості ;

3) поліпшення психофізіологічних показників, зменшення фізичних та нервово-психічних навантажень;

4) поліпшення естетичних показників, раціональне компонування робочих місць і машин, упорядкування приміщень і території, поєднання кольорових відтінків тощо.

Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці визначаються за наступними показниками:

1) збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам та скорочення кількості працюючих у незадовільних умовах праці;

2) зниження рівня виробничого травматизму;

3) зменшення кількості випадків професійного захворювання;

4) зменшення кількості випадків інвалідності;

5) зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці визначається шляхом розрахунку трьох основних показників: чистого економічного ефекту, загальної економічної ефективності та порівняння економічної ефективності для економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. Економічний ефект визначається як різниця між річними економічними результатами заходів та витратами на їх здійснення. Економічна ефективність визначається як відношення економічних результатів до витрат Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці здійснюється у наступному порядку:

1) визначається набір необхідних даних про зміну стану виробничого середовища за базовим і впроваджуваним варіантами;

2) витрачаються витрати на реалізацію заходу;

3) розраховується соціальна і соціальна-економічна ефективність;

4) розраховується економічний ефект за результатами здійснення заходу.

Вихідні дані для розрахунку ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці наведені у різних формах обов’язкового обліку та звітності.

33. Методи оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів по поліпшенню умов та охорони праці

Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо.

Соціально-економічна ефективність розраховується з метою:

- економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;

- визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;

- оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях;

- розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;

- визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів.

Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності.

Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.