- •1.Структура, зміст і мета курсу. Поняття про охорону праці.
- •2.Історія розвитку науки про охорону праці
- •3.Стан охорони праці на сучасному етапі в Україні.
- •8.Охорона праці жінок.
- •5.Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6.Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •7.Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •9.Гарантії прав на охорону праці при укладанні трудового договору.
- •10.Стимулювання охорони праці.
- •11.Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •14.Фінансування охорони праці.
- •15.Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16.Права посадових осіб Держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
- •18.Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •17.Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •19.Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •20.Види розслідування.
- •21.Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •22.Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •23.Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •24.Форми актів розслідування нещасних випадків.
- •25.Поняття про управління охороною праці.
- •26.Система державного управлінні охороною праці в Україні.
- •27.Основні функції і завдання управліня охороною праці в організації
- •29.Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці
- •30.Служба охорони праці на підприємстві
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов і охорони праці
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця
- •36. Причини виробничих нещасних випадків
- •37.Вплив параметрів мікроклімату на людину
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень
- •40.Вентиляція, види вентиляції
- •41. Кондиціювання повітря
- •42.Природне освітлення, його значення для працюючих
- •43.Освітлення виробничих приміщень, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення
- •44. Вимоги до штучного освітлення. Джерела штучного освітлення
- •47 Одиниці виміру іонізуючих випромінювань.
- •45 Розрахунок освітлення.
- •46.Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину.
- •48. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49.Поняття про гранично припустиму дозу (гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50.Проникаюча здатність іонізуючих випромінювань.
- •51.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •53. Методи захисту від емв.
- •56.Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму.
- •59.Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •61.Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62.Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •65.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання.
- •66.Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •69.Безпека при експлуатації балонів.
- •70.Актуальність проблем електробезпеки.
- •71. Основні визначення електробезпеки.
- •72.Дія електричного струму на організм людини.
- •73. Термічна дія струму.
- •74.Електролітична дія струму.
- •75.Біологічна дія струму.
- •76.Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом.
- •77.Поняття “пороговий відчутний струм”.
- •78.Поняття “пороговий невідпускаючий струм”.
- •64.Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •67.Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів.
- •80.Напруга кроку.
- •83.Забезпечення безпеки електрообладнання.
- •84.Електрозахисні засоби.
- •85.Надання першої долікарської допомоги ураженому електричним струмом.
- •87.Статистика та динаміка пожеж в Україні.
- •88.Основні причини пожеж.
- •89.Суть процесу горіння. Види горіння.
- •90.Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •91.Класифікація пожежонебезпечних зон в приміщеннях та поза ними.
- •92.Організаційні та технічні заходи забезпечення пожежної безпеки.
- •93.Пожежна безпека електроустаткування.
- •94. Пожежна сигналізація.
- •95.96 Принцип дії та класифікація вогнегасних засобів.
18.Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
17.Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
Основним нормативно-правовим актом у сфері охорони праці, який встановлює відповідальність за порушення встановлених вимог щодо охорони праці є Закон України "Про охорону праці". Відповідно до даного Закону за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників. Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.
Адміністративна відповідальність встановлюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів.
Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.
В разі порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки. В свою чергу, максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.
Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють служби охорони праці, державні органи з нагляду за охороною праці, з питань радіаційної безпеки, з питань пожежної безпеки, з питань гігієни праці. Посадові особи спеціально уповноважених державних органів з нагляду за охороною праці мають право:
- безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства, фізичних осіб, які використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку дотримання закону;
- видавати роботодавцям обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків щодо охорони праці;
- забороняти експлуатацію підприємств, окремих робочих місць до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;
- притягати до адміністративної відповідальності працівників, які порушили законодавчі та інші нормативно-правові акти з охорони праці. Роботодавець зобов'язаний безплатно створювати необхідні умови для роботи посадових осіб державних органів з нагляду за охороною праці. Громадський контроль за виконанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.
Професійні спілки здійснюють громадський контроль:
- за дотриманням законодавства про охорону праці;
- створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов;
- забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.
Посадові особи підприємств або громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років.