- •1.Структура, зміст і мета курсу. Поняття про охорону праці.
- •2.Історія розвитку науки про охорону праці
- •3.Стан охорони праці на сучасному етапі в Україні.
- •8.Охорона праці жінок.
- •5.Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6.Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •7.Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •9.Гарантії прав на охорону праці при укладанні трудового договору.
- •10.Стимулювання охорони праці.
- •11.Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •14.Фінансування охорони праці.
- •15.Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16.Права посадових осіб Держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
- •18.Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •17.Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •19.Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •20.Види розслідування.
- •21.Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •22.Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •23.Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •24.Форми актів розслідування нещасних випадків.
- •25.Поняття про управління охороною праці.
- •26.Система державного управлінні охороною праці в Україні.
- •27.Основні функції і завдання управліня охороною праці в організації
- •29.Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці
- •30.Служба охорони праці на підприємстві
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов і охорони праці
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця
- •36. Причини виробничих нещасних випадків
- •37.Вплив параметрів мікроклімату на людину
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень
- •40.Вентиляція, види вентиляції
- •41. Кондиціювання повітря
- •42.Природне освітлення, його значення для працюючих
- •43.Освітлення виробничих приміщень, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення
- •44. Вимоги до штучного освітлення. Джерела штучного освітлення
- •47 Одиниці виміру іонізуючих випромінювань.
- •45 Розрахунок освітлення.
- •46.Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину.
- •48. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49.Поняття про гранично припустиму дозу (гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50.Проникаюча здатність іонізуючих випромінювань.
- •51.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •53. Методи захисту від емв.
- •56.Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму.
- •59.Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •61.Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62.Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •65.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання.
- •66.Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •69.Безпека при експлуатації балонів.
- •70.Актуальність проблем електробезпеки.
- •71. Основні визначення електробезпеки.
- •72.Дія електричного струму на організм людини.
- •73. Термічна дія струму.
- •74.Електролітична дія струму.
- •75.Біологічна дія струму.
- •76.Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом.
- •77.Поняття “пороговий відчутний струм”.
- •78.Поняття “пороговий невідпускаючий струм”.
- •64.Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •67.Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів.
- •80.Напруга кроку.
- •83.Забезпечення безпеки електрообладнання.
- •84.Електрозахисні засоби.
- •85.Надання першої долікарської допомоги ураженому електричним струмом.
- •87.Статистика та динаміка пожеж в Україні.
- •88.Основні причини пожеж.
- •89.Суть процесу горіння. Види горіння.
- •90.Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •91.Класифікація пожежонебезпечних зон в приміщеннях та поза ними.
- •92.Організаційні та технічні заходи забезпечення пожежної безпеки.
- •93.Пожежна безпека електроустаткування.
- •94. Пожежна сигналізація.
- •95.96 Принцип дії та класифікація вогнегасних засобів.
51.Захист від іонізуючих випромінювань.
Існують чотири методи (фактори) захисту від іонізуючого випромінення:
Захист часом. Чим менше час контакту з джерелом іонізуючого випромінення, тим менше отримана доза опромінення.
Захист відстанню. Чим далі від джерела іонізуючого випромінення, тим менше отримана доза. Залежність зворотно квадратична, тому що від джерела промені йдуть радіально і розподіляються по сфері, площа якої pR2. Таким чином щільність потоку буде зменшуватися пропорційно квадрату відстані. Використовують прилади дистанційного управління.
Захист екранами. Їх виготовляють з щільних високоатомних матеріалів (цегла, бетон, баритобетон). Якщо потрібен компактний захист, використовується свинець або високоатомний уран (в g-терапевтичних апаратах). Інколи використовуються більш прості матеріали. Наприклад, окуляри для захисту від b-променів виготовляють із органічного скла, а не із просвинцьованого скла, тому що b-частки будуть гальмуватись і утворювати R-промені, які глибше будуть проникати. Тобто для різних видів випромінювання використовються різні екрани. Альфа-промені може затримати тонкий бар'єр, наприклад, аркуш паперу; високоенергетичні бета-промені не можуть пройти крізь долоню людини, також їх може затримати пластинка алюмінію товщиною декілька мм; гамма-промені здатні проникати глибоко в речовину або проходити крізь товсті бар'єри. Нейтрони краще поглинаються низькоатомними екранами – водою, парафіном.
4. Захист кількістю. Чим з меншою потужністю джерела або кількістю РФП працює персонал, тим менша буде доза опромінення. Обов’язково ми захищаємо і хворого від опромінення, яке йому не потрібне (чим менше ми використовуємо радіоактивного препарату для діагностики, тим краще і для персоналу, і для оточуючих). В рентген-апараті використовується електронно-оптичний підсилювач. Щоб зображення було достатньо яскравим при меншому потоці променів, а доза на хворого і лікаря була меншою, на рентген-трубку підводять струм не 3-4 мА, а 0,3-0,4 мА і цього достатньо для отримання якісного зображення. Особливо це важливо при медичних профілактичних оглядах. Засоби захисту бувають:
Колективні (стіни, вентиляція, ширми).
Індивідуальні (окуляри, щиток для захисту обличчя, пальчатки, фартух з просвинцьованої гуми, пластикові бахіли, маска, скафандр)
52.Електромагнітні випромінювання (ЕМВ). Природа, вплив на людину.В процесі еволюції біосфера постійно перебуває під впливом електромагнітного і магнітного полів Землі, космічних променів. Нині людство широко використовує штучні джерела ЕМП у різних галузях науки і техніки (термообробка, радіолокація, радіозв’язок, у мобільному і стільниковому зв’язку, радіонавігації, медицині і т. ін). Основним джерелом ЕМП є трансформатори, ЛЕП, антенні пристрої радіотелевізійних станцій, та інше електричне устаткування, що працює у широкому діапазоні частот.
Електромагнітне поле навколо джерела випромінювання хвиль умовно поділяться на три діапазони:
ближня (зона індукції);
проміжна (зона інтерференції);
дальня (хвильова або зона випромінювання).Проблема електромагнітного забруднення навколишнього середовища постала лише тоді коли було виявлено небезпечний вплив ЕМП на здоров'я людини. Людина має п’ять органів чуття за допомогою яких сприймає оточуючий світ та орієнтується в просторі. Дія електромагнітних хвиль на організм залежить від інтенсивності джерела, тривалості опромінення, довжини хвиль, характеру випромінювання (безперервне, імпульсне) та режиму опромінення (постійне, інтермітуюче). Основою функціонування організму є дуже слабкі біоелектричні струми, що синхронізують природні біологічні режими. Механізм біологічної дії на організм людини полягає як у тепловому, так і нетепловому специфічному ефекті, теплова дія ЕМП проявляються у підвищенні температури тіла, а також локальному, вибірковому нагріванні тканин, органів, клітин унаслідок переходу електромагнітної енергії у теплову. На людину впливають перемінні ЕМП, статичні струми та ЕМП, що їх супроводять. Багато полімерних матеріалів накопичують електричні заряди, джерелом статичного струму може бути одяг людини, що легко електризується за рахунок тертя. Електризація тіла людини позначається на нервовій системі. Людина стає роздратованою, надмірно втомлюється, відчуває головні болі або алергічні реакції. Організаційні заходи включають: раціональне розміщення радіотехнічних пристроїв, відповідний режим праці та відпочинку, створення санітарно-захисних зон.До інженерно-технічних заходів належить герметизація установок, екранування, захист відстанню дистанційне управління.Для екранування робочого місця використовують відбиваючі, сіткові, еластичні та поглинаючі типи екранів. Форму, розміри і товщину екрана визначають розрахунком.Для захисту працюючих використовують спеціальний одяг, виготовлений із металізованої тканини у вигляді комбінезонів, халатів, фартухів, курток із капюшонами з вмонтованими в них окулярами, скельця яких покриті шаром оксиду олова, що послаблює потужність хвиль. До лікувально-профілактичних заходів захисту належить проведення попередніх та періодичних медичних оглядів з метою виявлення ушкодження здоров'я на ранніх стадіях радіохвильової форми хвороби.Особи, які не досягли 18-річного віку, до робіт з генераторами радіочастот не допускаються
