- •1.Науково-правничі школи в Україні
- •2. Проблеми співвідношення законів та підзаконних актів у сфері регулювання земельних відносин.
- •3. Проблеми змісту права власності на землю.
- •6. Проблеми реалізації та трансформацї колективної форми права власності
- •7. Проблеми поняття землі як об'єкта правового регулювання.
- •8. Проблеми форм права власності на землю
- •9. Проблеми відповідальності як засобу реалізації земельного права: поняття і форми.
- •10. Проблеми класифікації земельних правовідносин.
- •11. Проблеми приватизації земельних ділянок.
- •12. Особливості права земельного сервітуту
- •13. Місце земельного права як галузі права в правовій системі України.
- •14. Проблеми суб’єктно-об’єктного складу та проблеми реалізації приватної форми права власності на земельну ділянку.
- •15. Проблеми класифікації земельного фонду України за цільовим призначенням.
- •16. Проблеми методів правового регулювання земельних правовідносин.
- •17. Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю і споруду.
- •18. Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •19. Проблеми реалізації принципів земельного права.
- •20. Проблеми приватизації земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (повна модель приватизації).
- •21. Проблеми розмежування земель державної та комунальної власності.
- •22. Проблеми реалізації норм Земельного кодексу України.
- •23. Проблеми суб'єктно-об'єктного складу та реалізації комунальної форми права власності на землю.
- •24. Проблеми управлінських відносин у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •25. Проблеми законодавчого врегулювання земельних відносин в умовах сьогодення.
- •26. Проблеми набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
- •27. Проблеми функціонально-правового забезпечення використання, відтворення та охорони земель.
- •28. Проблеми 1 законодавчого врегулювання земельних відносин в контексті необхідності розмежування правового регулювання відносин, об'єктами яких виступають земельні ділянки та нерухоме майно.
- •29. Гарантії права власності на землю.
- •30. Особливості та проблеми земельних орендних відносин.
- •31. Стандарти та інші науково-технічні документи.
- •32. Проблеми припинення права власності на земельну ділянку.
- •33. Проблеми розподілу і перерозподілу земель як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •34. Право власності на землю Українського народу.
- •35. Проблеми законодавчого регулювання використання земель на праві постійного землекористування.
- •36. Проблеми здійснення землеустрою як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •37. Право власності на землю:проблеми поняття, ознаки, функції.
- •38, 53. Особливості використання земельних ділянок на умовах емфітевзису та суперфіцію
- •39. Проблеми видів юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •40. Проблеми набуття права власності на земельні ділянки за різними правовими формами
- •41. Проблеми планування використання земель як функції управління у галузі икористання відтворення та охорони земель.
- •3 Складова – пвз – прир с/г районування земель
- •42. Особливості застосування різних видів відповідальності за земельні правопорушення.
- •43. Особливості придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод.
- •44. Проблеми здійснення контролю за використанням та охороною земель як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •45. Проблеми поняття та склад земель іншого природоохоронного призначення.
- •46. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •47. Проблема ведення державного земельного кадастру як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •48. Право землекористування: проблеми поняття та видів.
- •49. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель населених пунктів.
- •50.Проблеми державної реєстрації прав на землю
- •51. Проблеми набуття та реалізації права оренди земельної ділянки.
- •52. Особливості продажу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
- •38, 53. Особливості використання земельних ділянок на умовах емфітевзису та суперфіцію
- •54. Проблеми правового режиму земель водного фонду.
- •55. Проблеми здійснення моніторингу земель та моніторингу грунтів' як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •56. Проблеми та особливості правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, борони та іншого несільськогосподарського призначення.
- •57. Особливості виділення в натурі зем. Ділянок
- •58. Проблема розгляду земельних спорів як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •Глава 25 зк. Органи, що вирішують земельні спори
- •59. Особливості правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •60. Проблеми поняття та застосування земельно-правової відповідальності за земельно правопорушенні
3 Складова – пвз – прир с/г районування земель
ПСГРЗ є основою для розр землевпор док-ї відн зем с/г призначення. Пр основа:
Ст..179 ЗК, ст. 26 ЗУ про охор зем, ЗУ про з/у пост 26.05.04 №651 ПООСТ КМУ №Про здійснення…районування (зонування; наказ дкз 10.11.04. №366 затв метод рекоменд щодо здійсн прир районув зонув земель
Станом на грудень 2011 розр схему-карту сг райнонув У з виокремл відпов таксономічних одиниць – зон, провінцій, округів, така схема розр д підпр гол наук-дол ін.-тут землеустр
Проблема: розподіл земельза цільовим призначенням. Викор зем рес не повн відп вим раціон викор, зем рес хар-ся надзв рівнем освоєння, недост. Ек, екол обгр розпад земель за цільовим призн, брак уваги за ціль викор – зменш площ продуктив земель (де коли що сіяти); не дотримання сівозмін, грунтозах технологій під час вирощ с/г культур, відсутн орг., мін добрив --- зниж род.ч зем
Пробл 2: розподіл земель між галузями нерівномірний. Територіальна диспропорція у розміщенні виробничої інфраструктури призводить до нерівномірного розвитку окремих регіонів, нераціонального використання земельно-ресурсного потенціалу, виникає екологічний дисбаланс, підриваючи економічну основу розвитку регіонів. Ост часуом посмл проц. Деградації грунт покр завд темного забр, найбільша небезп – забр зем радіонукл, важк метал, збун хвороб.
42. Особливості застосування різних видів відповідальності за земельні правопорушення.
Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення Земельним кодексом України, не передбачена. Однак у практиці використання й охорони земель дисциплінарні проступки скоюються часто, а винні в їх скоєнні громадяни притягаються до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗПУ).
Заходам стягнення за порушення трудової дисципліни присвячена стаття 147 КЗПУ. У ній підкреслюється, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді догани чи звільнення.
Усі земельні правопорушення, пов'язані з порушенням трудової дисципліни в земельних відносинах і носять характер дисциплінарних проступків, тягнуть відповідальність згідно з порядком, визначеним Кодексом законів про працю України.
Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена Земельним кодексом України і Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУАП).
Стаття 52 КУАП передбачає відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами. Таке забруднення землі негативно впливає на родючість ґрунтів, знижує врожайність сільськогосподарських культур, робить продукцію небезпечною для людей і тварин. Забруднювачами можуть бути як підприємства та організації, так і громадяни. І ті, й інші можуть бути суб'єктами відповідальності. Порушення може скоюватися як навмисно, так і з необережності, недбалості. Високі штрафи встановлюються в зв'язку з тим, що дане порушення приносить велику шкоду -- зниження родючості ґрунту, урожайності, іноді на багато років. Якщо таке забруднення стає суспільно небезпечним, воно перетворюється в злочин і карається кримінальною відповідальністю.
Відповідальність за порушення правил використання земель передбачається статтею 53 КУАП. Землевласники і землекористувачі несуть адміністративну відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, за невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, за неправильну експлуатацію, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень. Землевласники, землекористувачі, орендарі зобов'язані дотримуватись правил забудови. Особа, що самовільно зайняла земельну ділянку, не має права здійснювати взагалі будь-яку забудову. Земельна ділянка негайно повертається власнику чи державі, а будівля зноситься порушником або за його рахунок без відшкодування витрат. Землевласники мають право забудувати земельні ділянки самостійно, але з дотриманням правил будівництва, а користувачі й орендарі мають право здійснювати будівництво за згодою власника.
. Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства
Цивільна відповідальність називається також майновою відповідальністю за шкоду, спричинену майну громадян і юридичних осіб, а також життю і здоров'ю людей.
Шкода може бути спричинена у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням договору, а також у зв'язку з правопорушенням, що заподіяло шкоду. Це розкривають норми Цивільного кодексу України про угоди, про відповідальність внаслідок шкоди, спричиненої життю і здоров'ю громадян.
Цивільна відповідальність передбачає можливість компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про використання земель та інших природних ресурсів.
Компенсація може мати місце внаслідок правомірних дій у разі вилучення земель та інших природних ресурсів для громадських і державних потреб, винного заподіяння шкоди власнику чи користувачу природних ресурсів і компенсації державної шкоди, що виникла з вини екологічно шкідливих виробництв, тобто компенсації за "чужу вину".
Цивільна відповідальність сприяє вжиттю заходів щодо підновлення якості земель та інших природних ресурсів, захисту майнових та екологічних прав людини залежно від ступеня унікальності, природної та наукової цінності знищених чи пошкоджених природних ресурсів і об'єктів та передбачає елементи штрафного компенсування шкоди, а в ряді випадків -- і заходи стимулювання, спрямовані на заохочення органів, що здійснюють контроль у цій сфері та витрачають кошти на оздоровлення навколишнього природного середовища і здійснення природоохоронних заходів.
Визначення шкоди здійснюється на основі різноманітних методів:
- таксового;
- витратного;
- розрахункового;
- нормативного.
Кримінально-правова відповідальність за порушення земельного законодавства виявляється в кримінальному переслідуванні злочинних порушень земельного законодавства. Основним критерієм, що відрізняє кримінальне від інших правопорушень, є неоднаковий характер їх суспільної небезпеки. Кримінальне правопорушення особливо небезпечне для суспільства, а тому потрібні спеціальні державні пр До кримінально-правових норм, що стосуються охорони земель, треба віднести також ст. 310 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за посів або вирощування снотворного маку чи конопель.
Посадові особи, винні в злочинному порушенні земельного законодавства, несуть відповідальність за статтями Кримінального кодексу України про посадові злочини, зокрема за ст. 364 -- зловживання владою або службовим становищем; ст. 365 -- перевищення влади або службових повноважень; ст. 367 -- службова недбалість.
Ще одним важливим видом відповідальності за порушення земельного законодавства, є земельно-правова . Особливість її в тому, що вона настає за нормами земельного права. Наприклад, може застосовуватися така санкція, як припинення права користування землею.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою припиняється в разі:
- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
- систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Дискусійним є питання про існування земельно-правової відповідальності (на рівні адміністративної, дисциплінарної тощо відповідальності.
Санкції:
примусове припинення прав на землю;
відмова компетентних державних органів у наданні земельних ділянок особам, які не провели рекультивації земельних ділянок, проведених при розробці …
земельна реституція – повернення законному власнику або землекористувачу самовільно-зайнятої ЗД.
