6.1. Геополітичне положення

На початку 20-х років основна частина українських земель входила до складу Української РСР - однієї з 13 держав, що виникли на території колишньої Російської імперії. Площа Радянської України становила 456 тис. кв. км., а її населення - 25,5 млн. чол., з яких - 20,9 млн. проживали в селі, а 4,6 млн. - у містах. 30 грудня 1922 був укладений Декларацію про утворення Союзу РСР і Союзний договір, за яким виключно до компетенції Союзу відносилися: представництво Союзу в міжнародних відносинах, зміна зовнішніх кордонів

Союзу; установка систем зовнішньої і внутрішньої торгівлі, розробка основ і загального плану всього народного господарства Союзу; регулювання транспортної і поштово-телеграфної справ, встановлення основ організації Збройних сил; введення єдиного державного бюджету, встановлення податкової системи і багато іншого. Верховним органом влади Союзу РСР проголошувався з'їзд Рад. Вищим виконавчим органом ставала Рада Народних Комісарів СРСР. Встановлювалося єдине громадянство. У травні 1925 р. був затверджений Конституцію УРСР, законодавчо закріпила входження Радянської України до складу СРСР. Україна остаточно втратила залишки суверенітету. Особливе місце в політиці радянської влади на Україні в цей період зайняла українізація. Уроки національно-визвольної боротьби в національних районах у 1917-1921 pp. підказали сталінському керівництву, що без задоволення мінімальних національних потреб народів доля радянської влади в республіках завжди буде під загрозою. Саме ця обставина було покладено в основу політики «коренізації» Початком українізації можна вважати вихід Декрету РНК УСРР від 27 Липень 1923 «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ »та декрет від 1 серпня 1923« Про заходи

забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови »

З 1925 р. почалася українізація партійного і державного аппарату Значно збільшилася кількість українських преси - у 1933 р. Вона становила 89% всього тиражу газет у республіці. У 1928 р. Радіомовлення українською мовою велося в 11 великих містах України. У 1927-1929 pp. В Києві побудували найбільшу тоді в Європі кіностудію. Українізація, звичайно, не проходила безпроблемно-найбільш гостро боротьба йшла всередині партії. Таким чином, можна сказати, що Українська РСР, залишаючись частиною цілого, була свідома своєї своєрідності, ревно оберігала власні прерогативи і менше хотіла наслідувати московське керівництво при вирішенні своїх внутрішніх справ.

6.2. Відбудова народного господарства у. На основі непу.

НЕП - форма, перехідного періоду від капіталізму до соціалізму базується на "ринковій економіці. Була прийнята на Х з'їзді РКП (б) (березень 1921 р.) і проводилася в країні до зими 1927-1928 р. Сутність НЕПу - встановлення економічної основи політичної спілки робітничого класу і селянства. Причини, прийняття НЕПа - криза Радянської влади (кінець 19 - початок 1921 р.), що показав на практиці неможливість просування політики «військового комунізму» після закінчення цивільної війни. 1) Криза економічний 2 ) Криза внутрішньополітичний 3) Криза внутрішньопартійний Ситуація погіршувалася складною міжнародною обстановкою, що при внутрішній нестабільності могла породити нову агресію і загибель Сов. влади. В підсумку: всі 3 кризи, викликані 6-річною війною 1914-1920 рр. і невиправданим продовженням політики «військового комунізму» після цивільної війни, зробили неминучим прийняття на Х з `їзді партії курсу на НЕП . Основні зміни при НЕП. 1) У сільському господарстві: а) заміна продрозкладки продподатком б) ліквідувалася кругова порука і кожний селянин розплачувався самостійно в) розмір податку в порівнянні з продрозверстки був знижений приблизно в 2 рази г) встановлювався прогресивний податок (максимум для куркульства). У результаті: НЕП з однієї сторони економічно стимулював розвиток, з іншого - строго дотримував класової ознаки. 2) У промисловості: а) продаж у приватні руки дрібної і частини середньої промисловості, що дало державі засобу і підняло продуктивність праці на цих підприємствах б) об'єднання значних підприємств у трести і переклад їх на госпрозрахунок в) створення єдиного центру планування - Держплану, що дозволяє регулювати витрати, доходи і ресурси держави г) перехід від зрівнялівки до відрядної зарплати робітників д) скасування загальної обов'язки і перехід до добровільного притягнення робочої сили. 3) У області торгівлі: а) перехід до вільної купівлі-продажу на ринку б) крім місцевих базарів, були організовані значні ярмарки (Київська, Сорочинський та ін.) в) у великих містах відкрилися торгові біржі (оптові угоди й операції з цінними паперами). 4) В області фінансів – напр.. випуск червінця. Конвертованість червінця забезпечувалася завдяки: а) постійного зростання продуктивних сил при НЕП б) системі постійного поповнення держбюджету (уведення 86 видів податків: платні комунальні, поштові, транспортні та ін. послуги.). Підсумки і значення НЕПу: 1) при НЕП були досягнуті високі темпи розвитку країни за всі 70 років Сов. влади, 2) в найкоротші терміни відновлене господарство країни, 3) виріс життєвий рівень населення; 4) для нашої держави сьогодні НЕП дає деякий досвід ринкових відносин і уміння в найкоротші терміни виводити країну з кризи. Причини згортання НЕПу: 1) НЕП не міг бути довговічним, тому що базувався на 2-х несумісних основах: а) в економіці б) в політику - 2) Керівництво країни ніколи не приховувало, що «із Росії непівської буде Росія соціалістична», 3) НЕП заважав планам лідерів РКП (б) по встановленню однопартійної диктатури. У підсумку: на початку 1928 р. НЕП був згорнутий і замінений сталінським тоталітарним режимом (перші кроки: примусове вилучення хліба у селян, закриття ринків і арешти за приватну торгівлю, уведення карткової системи і т.п.).