41. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошового обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків кожної з них.

Заходи кон’юнктурної що спираються на регулювання гр. обороту можна поділити на -заходи фіскальної п-ки, -грошово-кредитної (монетарної), - заходи прямого впливу.

Фіскальна п-ка зводиться до ек. регулювання через механізми оподаткування, інших вилучень до централізованих фондів фін. ресурсів, фін. витрат д-ви. Ця п-ка забезпечує можливість безпосередньо впливати як на TD, так і на TS. Якщо рівень фіскальних вилучень доходів ек. суб’єктів зростає, це зменшує їхні можливості і послаблює стимули до нарощування інвестицій, розширення в-ва, що пригнічує TS та ек. активність. Якщо ж зростають витрати на фінансування д-вного споживання, то це веде до збільшення номінального нац. доходу та сукупного платоспроможного D на р-ках, що активізує їх кон’юнктуру і певною мірою сприяє розвитку в-ва. Проте, якщо д-вне споживання зростає високими темпами і тривалий час, то виробники не встигають відреагувати збільшенням т-рної S, що провокує зростання цін та інфляцію. Заходи фіскальної п-ки базуються на прямих, без еквівалентних вилученнях фін. коштів у ек. суб’єктів чи таких же без еквівалентних вливаннях їм фін. коштів. Тому стимулюючий вплив цих заходів на поведінку ек. суб’єктів низький.

Гр.-кредитна п-ка - здійснює д-ва через свій ЦБ, зводиться до ек. регулювання через механізми зміни S грошей та їх ціни на гр. р-ку. Збільшення S грошей, за інших рівних умов, зумовлює пожвавлення % та зростання інвестицій, а також зростання платоспроможного D на р-ках. Усе це на коротких часових інтервалах пожвавлює кон’юнктуру р-ків і посилює стимули до розширення в-ва. Види грошово-кредитної п-ки: експансійна (допускається неконтрольоване, довільне зростання S грошей, наслідок - інфляція, тобто, це "п-ка інфляції", ), рестрикційна (допускавється різке, не досить зважене, обвальне скорочення S грошей, наслідок - гроші "дорожчають", TD скорочується, - зниження цін і різке падіння ек. активності). Зважаючи на негативні наслідки цих політик, уряди, намагаючись уникнути їх, застосовують дещо альтернативні до них п-ки : дезінфляції і політику рефляції.

Фіскальні та монетарні заходи як складові кон’юнктурної п-ки мають свої переваги і недоліки. Кейнс і його послідовники, абсолютизуючи роль д-ви в регулюванні економіки, визначили такі переваги фіскальної п-ки: Чинять більш відчутний вплив на активність економічних суб’єктів, реакція ринкової кон’юнктури на заходи фіскальної п-ки більш передбачувана, ніж на заходи монетарної п-ки, вплив фіскальних заходів виявляється швидше, ніж вплив монетарних заходів. Монетаристи абсолютизуючи здатність ринкової економіки до саморегулювання, довели, що , зокрема, діям фіскальних заходів властивий такий самий, а то й більший часовий лаг, як і заходам монетарної п-ки, недосконалість системи оподаткування, здатність економічних суб’єктів уникати сплати податків та інші обставини зводять нанівець переваги фіскальної п-ки. У результаті кейнсіансько-монетаристських дискусій у світовій економічній теорії та в регулятивній практиці набули широкого визнання монетарний фактор розвитку економіки та активне застосування монетарних заходів в економічний політиці. Хоча, зараз, фіскальні і монетарні заходи розглядаються не як альтернативні, а як взаємодоповнюючі в єдиній системі кон’юнктурної п-ки, зі своїми особливими цілями та механізмами впливу на TS. 42. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.

Гр.-кредитна п-ка - це комплекс заходів д-ви направлених на регулювання гр. р-ку, досягнення рівноваги на ньому, забезпечення сталості гр. одиниці. Заходи щодо регулювання гр. обороту здійснює д-ва через свій ЦБ.

Осн. завданням НБУ є забезпечення сталості нац. гр. одиниці.

Цілі гр.-кредитної п-ки поділяються на три групи: стратегічні, проміжні i тактичні.

Основними стратегічними цілями гр.-кредитної п-ки є загальноек. цілі д-ви: ек. зростання, забезпечення високої зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу.

Проміжні цілі гр.-кредитної п-ки полягають у таких змінах певних ек. процесів, які сприяють досягнення стратегічних цілей.

Тактичні цілі - це оперативні завдання банківської с-ми щодо регулювання ключових ек. змін, передусім гр. маси, % ставки та валютного курсу, для досягнення проміжних цілей.

Інструменти гр.-кр. п-ки: 1)інструменти опосередкованого впливу на гр. ринок та ек. процеси - операції на відкритому ринку, регулювання норми обов’язкового % процентна п-ка, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти, валютна інтервенція; 2)інструменти прямого (адм) впливу - установлення прямих обмежень на здійснення емісійно-касових операцій, уведення прямих обмежень на кредитування ЦБ комерційних банків, встановлення маржі (позічковий% - депозитний%). установлення обмежень чи заборони на пряме кредитування ЦБ потреб бюджету, прямий розподіл кредитних ресурсів, що надаються комерційним банкам у порядку рефінансування, між пріоритетними галузями, в-вами, регіонами