77.Сутність, принципи побудови та ф-ції банківської сис-ми

Банківська система - законодавчо визначена, чітко структурова-на та су­бординована сукупність фін. посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній професійній основі і функціонально взаємоув’язані в самостійну економічну структуру.

Банк. система спроможна виконувати три такі функції:

• трансформаційну;

• створення платіжних засобів та регулювання грош. обороту (емісійну);

• забезпечення стабільності банківської діяльності та грош. ринку (стабілізаційна).

Трансформаційна функція базується на аналогічній функції окремих банків. Проте вона не є сумою механічного складання подібної функції всіх банків, що входять у сис-му. Виникає нова функція — більш масштабна, більш глибока, більш завершена й ефективна.

Емісійна функція полягає в тому, що банк. сис-ма оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи чи зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. Іншими словами, банк. сис-ма управляє пропозицією грошей. Кожний окремий банк спроможний брати участь у формуванні пропозиції грошей і заінтересований розширювати цю свою діяльність, оскільки вона дає йому додаткові доходи. І тільки сис-ма може визначити межі цієї діяльності.

Стабілізаційна функція пов’язана з високою ризикованістю банківської діяльності. Як посередники на грош. ринку, банки функціонують переважно за рахунок чужих капіталів. Тому вони перебувають під постійним контролем і тиском. Тому банки змушені вкладати капітали у високодохідні, але низьколіквідні активи, ризикуючи втратити довіру вкладників і викликати паніку. Забезпечити довіру — завдання не тільки окремих банків, а й усієї банк. сис-ми.

Виконання банк.системою стабілізаційної функції проявляється:

• у прийнятті низки законів та інших нормативних актів, що регламентують діяльність усіх її ланок — від центр. банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків;

• у створенні дійового механізму держ. контролю і нагляду за дотриманням цих законів та за діяльністю банків узагалі.

Дворівнева побудова — ключовий принцип побудови банківських систем у ринкових економіках, їх вирішальна якісна ознака, що безумовно відрізняє їх від інших систем. На першому рівні перебуває один банк (або кілька банків, об’єднаних спільними цілями і завданнями). Такій установі надається статус центрального банку. На нього покладається відповідальність за вирішення макроекономічних завдань у грошово-кредитній сфері, підтримання сталості нац. грошей та забезпечення сталості функціонування всієї банк. сис-ми. На другому рівні перебуває решта банків, які в Укр. прийнято називати комерційними банками. Комерційні банки покликані обслуговувати ек. суб’єктів — учасників грош. обороту: фірми, сімейні госп-ва, держ. структури. Саме через ці банки банк. сис-ма обслуговує народне госп-во. Тому комерційні банки можна розглядати як фундамент усієї банк. сис-ми, вершиною якої є центр. банк. Банки другого рівня є ек. самостійними, рівноправними, такими, що конкурують між собою на грош. ринку. Вони юридично й економічно відокремлені і будують свою діяльність на комерційних засадах з метою одержання прибутку

78. Особливості розвитку та побудови банківської системи в Україні. Формування банківської сис-ми Укр. розпочалося з проголошенням незалежності і виходом зі складу СРСР у 91 р. Початок формуванню в Укр. власної банківської сис-ми ринк. типу був ухвалений ВР 20 бер.1991 р. В основу розбудови банківської системи Укр. були покладені принципи:

• дворівнева побудова;

• чітке функціональне розмежування між банками 1го,2го рівнів;

• функціонування банків другого рівня на комерційних засадах та на договірних відносинах з клієнтурою;

• організація держ. контролю і нагляду за банківською діяльністю і покладення цього завдання на центр. банк;

• незалежність центр.банку від держ.органів виконавчої влади;

• формування загальносистемної інфраструктури забезпечення банківської діяльності та ін.

Помітних успіхів досягнуто у формуванні механізму міжбанківських розрахунків, міжбанківського валютного ринку, ринку міжбанківського кредитування та рефінансування комерційних банків, у створенні системи банківського регулювання і контролю. Певні успіхи досягнуті і в функціональному розвиткові банківської системи. Позитивний досвід НБУ у регулюванні валютних відносин, обслуговуванні держ. боргу, організації банківського обліку відповідно до світових стандартів, у нормативно-правовому та методичному забезпеченні діяльності комерційних банків тощо. Значно розширилася сфера функціонування комерційних банків, і вони накопичили цінний досвід роботи не тільки на традиційних напрямах, а й у нових для них сферах діяльності — на фондовому та валютному ринках, у сфері міжнародних відносин, на ринку міжбанківських кредитів, у взаємовідносинах з центр. банком, у банківському менеджменті тощо.

Проте формування банківської системи України постійно натикалося на серйозні перешкоди. Мова йде насамперед про глибоку системну кризу, яку переживає ек-ка Укр. протягом всього перехідного періоду. За таких обставин в Укр. вкрай повільно розвивався попит на посередницькі послуги банків, а відтак не було ек. передумов для належного розвитку банківської сис-ми. Низька кредитоспроможність переважної частини підприємств-позичальників, низька капіталізація банків, недостатній рівень їх менеджменту спричинюють надзвичайно високу ризикованість банківської діяльності, підвищену недовіру до банків, особливо з боку сімейного сектора ек-ки, ускладнюють підтримку їх ліквідності. У таких умовах на банки здійснюється могутній тиск з боку органів банківського регулювання, передусім НБУ, з тим щоб утримати їх ліквідність, підвищити довіру до них, реанімувати їх потужну посередницьку роль. Для цього використовуються найбільш «жорсткі» заходи — надзвичайно висока норма обов’язко­вого резервування і часті її зміни, пряме обмеження рефінансування банків та окремих видів їх діяльності, установлення над­звичайно великої кількості економічних нормативів та жорсткого контролю за їх дотриманням тощо. Усі ці обставини можуть настільки ослабити банківську систему Укр., що коли процес ринк. трансформації завершиться і розпочнеться етап ек-го зростання, укр. банки не зможуть адекватно виконувати свою посередницьку місію в нових умовах. Тоді неминучим буде проникнення в Укр.іноземних банків, витіснення нац.капіталу з цієї сфери іноземним.