- •Конспект лекцій з дисципліни «Соціологія»
- •Тема 1 Соціологія як наука
- •2 Структура соціологічного знання
- •3 Функції соціології та її зв'язок з іншими суспільними науками
- •Тема 2 Історія розвитку соціології
- •2Класичний період в розвитку соціології
- •3 Основні школи сучасної західної соціології
- •4Соціологічна думка і соціологія в Україні
- •2 Соціальна стратифікація і соціальна мобільність
- •Тема 3 Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •3Особливості розвитку соціальної структури українського суспільства
- •Тема 4 Соціальні інститути суспільства і соціальні організації
- •2 Види і функції соціальних інститутів
- •Стан соціальних інститутів.
- •3 Соціальні організації суспільства
- •Тема 5 Особистість у системі соціальних зв’язків
- •2Соціалізація особистості
- •3 Сутність соціальних відхилень (девіантної поведінки)
- •Теорії девіації.
- •Тема 6 Етносоціологія
- •2 Категорії і поняття етносоціології
- •3 Національно – етнічні процеси, їх сутність
- •Тема 7 Соціологія конфлікту
- •2Типи конфліктів. Стадії розвитку конфлікту
- •3 Управління конфліктом та методи його вирішення
- •Тема 8 Соціологія молоді
- •1Предмет, об’єкт, функції соціології молоді
- •2Розробка молодіжних проблем вітчизняною соціологією
- •1Предмет, об’єкт, функції соціології молоді
- •2 Розробка молодіжних проблем вітчизняною соціологією
- •Тема 9 Соціологія сім’ї і шлюбу
- •2Сім’я як соціальний інститут та мала група. Функції сім’ї в суспільстві
- •Основні функції сучасної сім’ї
- •3Соціальні фактори кризи сучасної сім’ї та проблеми оптимізації шлюбно – сімейних відносин
- •Тема 10 Соціологія праці і управління
- •2 Категорії поняття соціології праці і управління
- •3 Роль соціології праці і управління у вирішенні соціально – економічних проблем
- •Тема 11 Методика і техніка соціологічних досліджень
- •2 Програма конкретно – соціологічного дослідження
- •3 Методи збору соціологічної інформації
- •Термінологічний словник
- •Література основна
- •Література додаткова
Тема 9 Соціологія сім’ї і шлюбу
Основні питання теми
1 Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження
2Сім’я як соціальний інститут та мала група. Функції сім’ї в суспільстві
3Соціальні фактори кризи сучасної сім’ї та проблеми оптимізації шлюбно – сімейних відносин
1 Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження
Сім’я відіграє велику роль в сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь – якої країни. Життя більшості людей так чи інакше пов’язане з сім’єю. Будучи залежним від економічного становища країни, від політики, рівня культури, сімейне життя впливає на стан національної економіки, політичні події тощо. Вивчення сім’ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються в суспільстві.
Взаємовідносини сім’ї як соціального утворення із суспільством, іншими соціальними інститутами, взаємозв’язки сім’ї та особистості вивчає спеціальна соціологічна теорія – соціологія сім’ї.
Соціологія сім’ї – галузь соціології, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку сімейно – шлюбних відносин в конкретних культурних і соціально – економічних умовах.
В цій галузі можна виділити два основних напрями:
– дослідження історії сім’ї і шлюбу
– аналіз сучасної сім’ї.
Перший напрям зосереджує увагу на походженні сім’ї, її розвитку в різних економічних, соціокультурних умовах.
Другий – вивчає взаємини у сім’ї, взаємодію сім’ї та суспільства.
Предметом соціології сім’ї є специфічні соціальні відносини між сім’єю і суспільством, а також усередині сім’ї.
Головними об’єктами соціології сім’ї є шлюб і сім’я.
Шлюб – це історично мінлива соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство упорядковує і санкціонує їхнє життя, встановлює подружні і батьківські права і обов’язки.
Інститут шлюбу є сукупністю норм і санкцій, які регулюють відносини членів подружжя. Шлюб є свого роду контрактом між чоловіком, жінкою і державою. На відміну від всіх інших формальних контрактів у ньому зафіксована тільки дата його встановлення і не визначена дата його закінчення.
У багатьох країнах держава бере на себе тільки оформлення шлюбу, освячує його церква.
Шлюбні відносини регулюються юридичними (володіння майном; взаємні матеріальні обов’язки членів подружжя, а також обов’язки стосовно дітей; мінімальний вік вступу в шлюб; розірвання шлюбу та ін.) і культурними (залицяння, шлюбний вибір, дошлюбна і післяшлюбна поведінка) нормами.
Шлюб є історично змінне соціальне явище.
Залежно від форми шлюбу виділяють:
а) моногамію – шлюб між одним чоловіком і однією жінкою (може бути довічною, або такою, що припускає розлучення);
б) полігамію – шлюб між кількома партнерами.
Полігамія існує у формі полігінії (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками) і поліандрії (шлюб між однією жінкою і кількома чоловіками).
У сучасному світі поліандрія майже зникла, полігінія поширена в мусульманському світі. Розширилася сфера моногамії, але не довічної, а тієї, що визнає розлучення.
Шлюб як соціальний інститут і систему відносин класифікують:
за вибором шлюбного партнера: ендогамний (шлюб між представниками однієї соціальної групи) та екзогамний (шлюб між представниками різних соціальних груп);
за економічним критерієм: рівний, нерівний і куплений шлюб (іноді він набуває форми подарунка або обміну). Різновидами купленого шлюбу є калимний шлюб, шлюб із викраденням;
за мотивацією партнерів: з любові, з розрахунку, за рекомендацією посередників, за умовою та ін.;
за статусом і особливостями взаємодії партнерів: гостьовий (чоловік і дружина проживають окремо, відвідуючи один одного 2-3 рази на тиждень);
свінгерство зберігаються соціальні та емоційні узи між подружжям, але за домовленістю вони мають сексуальні контакти поза шлюбом.
За юридичним оформленням розрізняють громадянські (вільні, юридично не засвідчені) і офіційні (оформлені відповідними документами) шлюби.
За проживанням подружжя: патрилокальні (молоді мешкають у домі батьків чоловіка) і матрилокальні (проживання молодих у домі батьків дружини).
Також розрізняється дитячий шлюб (укладається з волі батьків між неповнолітніми дітьми); кузенний шлюб (між двоюрідними братом і сестрою), ранній шлюб (між особами, які не досягли 16-18 років); повторний шлюб (шлюб після розлучення або вдівства).
Сім’я представляє собою більш складну систему відносин, ніж шлюб, оскільки вона об’єднує не тільки подружжя, але і їхніх дітей, а також інших родичів і близьких.
Сім’я – це суспільний інститут і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю буту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.
Основні ознаки сім’ї: шлюбні зв’язки, зв’язки спорідненості; спільний побут, спільний сімейний бюджет.
Соціологія класифікує сім’ї за такими критеріями:
за походженням: батьківські (проживання одружених дітей з батьками) і прокреаційних (створені дорослими дітьми, які відокремилися від батьків);
за кількістю поколінь у родині: розширені (троє і більше поколінь) і нуклеарні (два покоління);
за наявністю батьків: повні (двоє батьків) і неповні (один з батьків);
за кількістю дітей: бездітні, однодітні, багатодітні (троє і більше дітей);
за ієрархією влади: патріархальні (влада чоловіків), матріархальні (влада жінок), егалітарні (розподіл влади між чоловіком і жінкою).
Історичні типи сім’ї, її структура змінюється залежно від загальних тенденцій розвитку суспільства.
