Тема 9 Соціологія сім’ї і шлюбу

Основні питання теми

1 Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження

2Сім’я як соціальний інститут та мала група. Функції сім’ї в суспільстві

3Соціальні фактори кризи сучасної сім’ї та проблеми оптимізації шлюбно – сімейних відносин

1 Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження

Сім’я відіграє велику роль в сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь – якої країни. Життя більшості людей так чи інакше пов’язане з сім’єю. Будучи залежним від економічного становища країни, від політики, рівня культури, сімейне життя впливає на стан національної економіки, політичні події тощо. Вивчення сім’ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються в суспільстві.

Взаємовідносини сім’ї як соціального утворення із суспільством, іншими соціальними інститутами, взаємозв’язки сім’ї та особистості вивчає спеціальна соціологічна теорія – соціологія сім’ї.

Соціологія сім’ї – галузь соціології, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку сімейно – шлюбних відносин в конкретних культурних і соціально – економічних умовах.

В цій галузі можна виділити два основних напрями:

– дослідження історії сім’ї і шлюбу

– аналіз сучасної сім’ї.

Перший напрям зосереджує увагу на походженні сім’ї, її розвитку в різних економічних, соціокультурних умовах.

Другий – вивчає взаємини у сім’ї, взаємодію сім’ї та суспільства.

Предметом соціології сім’ї є специфічні соціальні відносини між сім’єю і суспільством, а також усередині сім’ї.

Головними об’єктами соціології сім’ї є шлюб і сім’я.

Шлюб – це історично мінлива соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство упорядковує і санкціонує їхнє життя, встановлює подружні і батьківські права і обов’язки.

Інститут шлюбу є сукупністю норм і санкцій, які регулюють відносини членів подружжя. Шлюб є свого роду контрактом між чоловіком, жінкою і державою. На відміну від всіх інших формальних контрактів у ньому зафіксована тільки дата його встановлення і не визначена дата його закінчення.

У багатьох країнах держава бере на себе тільки оформлення шлюбу, освячує його церква.

Шлюбні відносини регулюються юридичними (володіння майном; взаємні матеріальні обов’язки членів подружжя, а також обов’язки стосовно дітей; мінімальний вік вступу в шлюб; розірвання шлюбу та ін.) і культурними (залицяння, шлюбний вибір, дошлюбна і післяшлюбна поведінка) нормами.

Шлюб є історично змінне соціальне явище.

Залежно від форми шлюбу виділяють:

а) моногамію – шлюб між одним чоловіком і однією жінкою (може бути довічною, або такою, що припускає розлучення);

б) полігамію – шлюб між кількома партнерами.

Полігамія існує у формі полігінії (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками) і поліандрії (шлюб між однією жінкою і кількома чоловіками).

У сучасному світі поліандрія майже зникла, полігінія поширена в мусульманському світі. Розширилася сфера моногамії, але не довічної, а тієї, що визнає розлучення.

Шлюб як соціальний інститут і систему відносин класифікують:

• за вибором шлюбного партнера: ендогамний (шлюб між представниками однієї соціальної групи) та екзогамний (шлюб між представниками різних соціальних груп);

• за економічним критерієм: рівний, нерівний і куплений шлюб (іноді він набуває форми подарунка або обміну). Різновидами купленого шлюбу є калимний шлюб, шлюб із викраденням;

• за мотивацією партнерів: з любові, з розрахунку, за рекомендацією посередників, за умовою та ін.;

• за статусом і особливостями взаємодії партнерів: гостьовий (чоловік і дружина проживають окремо, відвідуючи один одного 2-3 рази на тиждень);

• свінгерство зберігаються соціальні та емоційні узи між подружжям, але за домовленістю вони мають сексуальні контакти поза шлюбом.

За юридичним оформленням розрізняють громадянські (вільні, юридично не засвідчені) і офіційні (оформлені відповідними документами) шлюби.

За проживанням подружжя: патрилокальні (молоді мешкають у домі батьків чоловіка) і матрилокальні (проживання молодих у домі батьків дружини).

Також розрізняється дитячий шлюб (укладається з волі батьків між неповнолітніми дітьми); кузенний шлюб (між двоюрідними братом і сестрою), ранній шлюб (між особами, які не досягли 16-18 років); повторний шлюб (шлюб після розлучення або вдівства).

Сім’я представляє собою більш складну систему відносин, ніж шлюб, оскільки вона об’єднує не тільки подружжя, але і їхніх дітей, а також інших родичів і близьких.

Сім’я – це суспільний інститут і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю буту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.

Основні ознаки сім’ї: шлюбні зв’язки, зв’язки спорідненості; спільний побут, спільний сімейний бюджет.

Соціологія класифікує сім’ї за такими критеріями:

• за походженням: батьківські (проживання одружених дітей з батьками) і прокреаційних (створені дорослими дітьми, які відокремилися від батьків);

• за кількістю поколінь у родині: розширені (троє і більше поколінь) і нуклеарні (два покоління);

• за наявністю батьків: повні (двоє батьків) і неповні (один з батьків);

• за кількістю дітей: бездітні, однодітні, багатодітні (троє і більше дітей);

• за ієрархією влади: патріархальні (влада чоловіків), матріархальні (влада жінок), егалітарні (розподіл влади між чоловіком і жінкою).

Історичні типи сім’ї, її структура змінюється залежно від загальних тенденцій розвитку суспільства.