3.7. Аудит оподаткування банку

3 метою виявлення помилок і порушень у бухгалтерському обліку розрахунків з оподаткування, своєчасного їх виправлення і, таким чином, упередження штрафних санкцій та пені, що можуть бути нараховані податковими органами, здійснюється внутрішній аудит достовірності оподаткування комерційного банку.

Розглянемо основні принципи методичного спрямування аудиту провідних видів оподаткування:

– аудиту податку на прибуток;

– аудиту податку на додану вартість;

– аудиту податку з власників транспортних засобів і в дорожні фонди;

– аудиту податку на землю;

– аудиту місцевих податків.

Матеріали перевірки: регістри аналітичного і синтетичного обліку, податкові декларації та інша фінансова звітність, баланси та звіти про фінансові результати банку та їх розподіл тощо.

Для проведення аудиту різних видів податків пропонуємо скористатися оцінковою таблицею 3.7, яка є одночасно і програмою перевірки дотримання нормативів документів та правильності виконання провідних фінансово-господарських операцій.

Таблиця 3.7

Приблизна програма аудиту оподаткування банку

Аудитором перевіряється	Повинно бути встановлено
Оподаткування прибутку	1. Відповідність розрахунку податку чинній законодавчій базі
	2. Методична і технічна перевірка правильності визначення прибутку до оподаткування за даними обліку щодо достовірності складання звіту про прибутки і збитки
Податок на додану вартість	1. Правильність визначення об'єкта оподаткування
	2. Правильність нарахувань податку і складання декларації
	3. Дотримання банком строків перерахування податків у бюджет
	4. Неправильність відображення в обліку і недонарахування при реалізації основних засобів, малоцінних, господарських матеріалів
Податки з власників транспортних засобів і в дорожні фонди	1. Відповідність порядку і строків сплати податків чинному законодавству
	2. Заниження нарахувань через приховування окремих видів транспорту або заниження обсягів виручки від реалізації як розрахункової бази
	3. Відсутність аналітичного розділеного обліку даних обох видів податків
Податок на землю	1. Наявність юридичних документів щодо закріплення за банками земельних ділянок у користування, або як придбану власність, або взятих в оренду
	2. Правильність проведення нарахувань, складання звітності, дотримання строків і повноти сплати
Місцеві податки	1. Дотримання бази оподаткування і визначених ставок
	2. Правильність відображення в бухгалтерському обліку, оскільки частина місцевих податків відноситься на результати діяльності банку

3.8. Аудит власного та регулятивного капіталу банку

Згідно з визначенням, наведеним в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в установах комерційних банків України, затвердженій Постановою Правління Національного банку № 388 від 28 листопада 1997 р., капітал банку – це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов’язань. Виходячи з даного визначення до капіталу банку належать кошти, які обліковані за рахунками п’ятого класу.

Але, крім даного визначення капіталу банку, існує поняття регулятивного капіталу, який згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, що затверджена Постановою Правління Національного банку № 368 від 28 серпня 2001 р., є одним з найважливіших показників діяльності банків. Його основне призначення – покриття негативних наслідків різних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків. Складовими регулятивного капіталу банку є основний капітал (капітал 1-го рівня) та додатковий капітал (капітал 2-го рівня),

Основний капітал складається з таких елементів:

– фактично сплачений зареєстрований статутний капітал (який визначається як різниця між зареєстрованим статутним капіталом, несплаченим зареєстрованим статутним капіталом та акціями, що викуплені в акціонерів);

– розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності), а саме: дивіденди, направлені на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці; резервні фонди, що створюються згідно із законами України; загальні резерви, що створюються під невизначений ризик у процесі проведення банківських операцій;

– прибуток минулих років;

– прибуток минулих років, що очікує затвердження.

Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) не може перевищувати розмір основного капіталу. Він складається з таких елементів:

– резерви під стандартну заборгованість інших банків;

– резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

– результат переоцінки статутного капіталу з урахуванням індексу девальвації чи ревальвації гривні;

– результат переоцінки основних засобів;

– прибуток поточного року;

– субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал у межах 50 % від розміру основного капіталу).

Водночас при розрахунку розміру регулятивного капіталу основний капітал підлягає зменшенню на суму:

– недосформованих резервів під можливі збитки за: кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;

– нематеріальних активів за вирахуванням суми зносу;

– капітальних вкладень у нематеріальні активи;

– збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;

– збитків поточного року.

Загальна сума регулятивного капіталу додатково зменшується на:

– акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції, які випущені банками;

– інвестиції в капітал (що не консолідуються) установ у розмірі 10 % і більше їх статутного капіталу та в дочірні установи;

– кошти, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу.

Здійснюючи порівняльний аналіз джерел формування власного капіталу банку та регулятивного капіталу (в розрізі наведених елементів та з урахуванням складових даних елементів), не важко з’ясувати спільні та відмінні можливості збільшення обох видів капіталу банку.

Порівнюючи джерела формування обох видів капіталу один з одним видно, що існує теоретична можливість перевищення розміру регулятивного капіталу над розміром власного капіталу завдяки більшій кількості джерел створення регулятивного капіталу через використання пасивних операцій (залучення коштів на умовах субординованого боргу) та через досить високу якість кредитних вкладень на міжбанківському ринку та в позики юридичним і фізичним особам (стандартні бланкові кредити).

Аналогічно порівняємо відвернення (причини зменшення) власного та регулятивного капіталів. З порівняння бачимо, що невдалий підхід щодо політики інвестування, недосконала якість кредитного портфеля банку може призвести до істотного зменшення регулятивного капіталу банку (порівняно з розміром власного). Окрім прямого впливу на зменшення регулятивного капіталу через відвернення, існує також побічний вплив через зменшення поточного прибутку у зв’язку з необхідністю формування резервів під активні операції банківської установи, а відповідно, якість та розмір нестандартної заборгованості кредитного портфеля, розмір та розподіл дебіторської заборгованості за групами ризику, інвестиції банку в цінні папери за категоріями мають велике значення при визначенні поточного розміру регулятивного капіталу банку. Водночас наведені позиції не мають впливу на поточний розмір власного капіталу банку, але відіграють досить суттєву роль у майбутньому. Ураховуючи наведене, аналіз динаміки розміру регулятивного капіталу за певний проміжок часу звітного періоду дає можливість відносного прогнозування змін розміру власного капіталу на кінець даного звітного періоду.

Визначення елементів і, як наслідок, видів банківських операцій, що впливають на розмір власного та регулятивного капіталів, дає змогу скласти програми аудиторської перевірки капіталу банку. Розглянемо програми перевірки капіталів обох видів окремо (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Приблизна програма аудиту елементів та складових регулятивного капіталу банку

Аудитором перевіряється	Повинно бути встановлено
Статутний капітал банку	1. Установлення законності, відповідності, реальності
	2. Наявність статутних документів
	3. Правильність ведення реєстрів акціонерів
	4. Законність, відповідність джерел внесення коштів у статутний фонд та їх відображення в обліку
	5. Перевірка дотримання строків формування статутного фонду
	6. Перевірка максимальної частки акціонерів (учасників) банку у статутному фонді
	7. Перевірка збільшення статутного фонду
	8. Перевірка додаткових вимог щодо формування статутного капіталу з участю іноземних інвестицій
	9. Перевірка правильності розподілу прибутку
	10. Перевірка нарахування та відображення в обліку дивідендів
	11. Перевірка відповідності дивідендів, які направлені на збільшення статутного капіталу
	12. Установлення законності, відповідності, відображення в обліку емісійної різниці
Резервні фонди	1. Перевірка відповідності резервних фондів, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій
	2. Перевірка відповідності резервних фондів, що створюються згідно із законами України
Формування прибутків (збитків)	1. Обґрунтованість формування та розміру прибутку (збитку) минулих років
	2. Обґрунтованість формування та розміру прибутку (збитку) минулого року, що очікує затвердження
	3. Обґрунтованість формування та розміру поточного прибутку
Додатковий капітал 2-го рівня	1. Обґрунтованість формування та розміру резервыв під стандартну заборгованість інших банків
	2. Обґрунтованість формування та розміру резервів під нестандартну заборгованість інших банків
	3. Обґрунтованість формування та розміру резервів за кредитними операціями банку
	4. Обґрунтованість проведення та розміру переоцінки основних засобів
Субордино­ваний борг	1. Установлення законності, відповідності та відображення в обліку субординованого боргу
Виконання програми капіталізації банку	1. Дотримання економічних нормативів та плану капіталізації банку
Оцінка систем внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту щодо перевірки капіталу банку	1. Дослідження планів роботи внутрішніх аудиторів та їх фактичного виконання

Законодавчі та нормативні акти

Література [].

Питання для обговорення

1. У чому полягає суть аудиту банку?

2. Доведіть необхідність аудиту касових операцій.

3. Схарактеризуйте обгрунтованість і законність розрахункових операцій.

4. Розкрийте методику аудиту кредитних ризиків.

5. Доведіть необхідність аудиту інвестиційних операцій банку

6. У чому полягають мета і методика аудиту акцій власної емісії?

7. У чому полягають мета і важливість аудиту витрат і доходів банку?

8. Розкрийте методику аудиту валютних операцій.

9. У чому полягає мета аудиту оподаткування прибутку банку?

10. Доведіть необхідність аудиту депозитних операцій банку.