- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Стан безпеки праці в світі та в Україні
- •Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •Безпека праці в Україні
- •Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •7. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах
- •8. Ефективність функціональної структури суоп
- •9. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •10. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •11. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •12. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •13.Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •14.Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •15. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •16.Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •17. Контроль стану умов праці
- •18.Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт
- •19.Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються
- •20.Запобігання дій електричного струму на людину
- •21. Це 24 и 22 питання разом
- •22. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •23. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці
- •24. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •25. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •26. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •27. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •28. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду
- •29. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.
- •30. Страхування від нещасного випадку
- •31.Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •32. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •33. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •34. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •35. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •36. Аналіз виробничого травматизму
- •37. Гарантії прав на охорону праці (тут – описово. Детальніше дууже багато інфи – краще її почитайте – реферат додаю в листі)
- •38. Система управління охороною праці
- •39. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •40. Організація безпечної роботи електроустановок
- •41. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві
- •Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •Оздоровлення повітряного середовища
- •Захист від шуму у виробничому середовищі
- •Захист від вібрації
- •54. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •55. Захист від випромінювання оптичного діапазону
- •56. Захист від іонізуючих випромінювань
- •57. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях
- •58. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та звукопоглинаючих конструкцій, засобів індивідуального захисту
- •59. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..
- •60. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального захисту.
- •61. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць
- •62. Запобігання впливу на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання
- •63. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці
- •64. Евакуація людей з будівлі
- •65. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння
- •Установки автоматичного пожежегасіння (класифікація, будова, принцип дії). Спринклерні та дренчерні установки.
- •66. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •67. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •68. Протипожежні перешкоди
- •4.3. Протипожежні перешкоди
- •69. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні
- •70. Утримання евакуаційних шляхів і виводів
- •4.2. Утримання приміщень та евакуаційних шляхів і виходів
- •71. (83) Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •72. (84) Державний пожежний нагляд
- •73. (86) Пожежна техніка
- •74.Пожежогасіння
- •74. (87) Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •75. (89) Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •76.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •77.Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій
- •Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення
- •88. Противопожарне водопостачання
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт
Експлуатація транспорту, як правило, супроводжується вантажно-розвантажувальними роботами (ВРР). На ВРР типовими ситуаціями, при яких відбуваються нещасні випадки, є перевищення допустимої вантажопідйомності пристрою, застосування саморобних, без випробування на вантажопідйомність механізмів і машин, порушення правил при роботі механізмів в охоронній зоні повітряних ліній (ПЛ), правил стропування, укладання труб, лісу, проведення робіт вручну, робіт з тарою.
Для організації безпечних ВРР передбачена класифікація вантажів не тільки за ступенем їх небезпеки, а й за масою. За ступенем небезпеки розрізняють дев'ять класів вантажів (ДСТ 19433-81); за масою - три категорії:
І - вантажі (одне місце) масою менше 80 кг, включаючи дрібно-штучні й сипкі;
П - вантажі масою від 80 до 500 кг,
Ш - вантажі масою понад 500 кг.
Чоловіку дозволяється виконувати ВРР при масі вантажу до 50 кг, жінці - до 7 кг, підліткам чоловічої статі - до 16 кг. Піднімання і переміщення вантажу масою понад 50 кг проводять за допомогою механізмів і приладів. Роботи з небезпечними й особливо небезпечними вантажами виконують особи, що пройшли спеціальне навчання; інструктаж цих осіб повторюється через кожні 3 місяці.
Для безпечної експлуатації виробничої тари необхідно:утримувати тару в справному стані;переміщати її вантажопідіймальними кранами відповідно до вимог "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" і ПУЕ; переміщати тару за допомогою інших засобів механізації відповідно до вимог ДСТу 12.3.010-82 і ПУЕ;організовувати і проводити технічний огляд тари з веденням відповідного журналу;вести контроль стану площадок для штабелювання тари;призначати осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію тари і забезпечення пожежної безпеки.
Часто при ВРР використовують покаті. У цьому випадку необхідно дотримуватися ряду умов. Так, кут нахилу покатів не має перевищувати 30°, відстань між покатами приймається такою, щоб труби чи колоди виступали за похилі не більш ніж на 1 м. Варто також передбачати пристрій, що запобігає зворотному скочуванню вантажу.
При ВРР до управління вантажопідйомними механізмами (лебідками, домкратами, підйомниками і кранами) допускаються особи, старші 18 років, що мають відповідні документи та обов'язково виконують "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" та "Інструкцію по безпечному проведенню робіт з переміщення вантажів стріловими і пересувними кранами й автонавантажувачами". Для створення безпечних умов роботи вантажопідйомних пристроїв і механізмів необхідно, насамперед, забезпечити міцне захоплення вантажу, що виключає його зісковзування і падіння. Для цього застосовують спеціальні гаки з запобіжними пристроями (замки, засувки, карабіни тощо). Для підйому і переміщення великогабаритних і довгомірних вантажів застосовують стропи і траверси.
Виготовлені зі сталевих канатів стропи та інші такелажні пристрої випробують вантажем, що перевищує розрахунковий на 25%. Результати випробувань записують до журналу. Після перевірки кожен такелажний пристрій забезпечують біркою, на якій зазначають вантажопідйомність і дату випробування. Усі види знімних вантажозахоплювальних пристроїв періодично оглядають у терміни, встановлені підприємством-виготовлювачем.
Для забезпечення безпечних умов при ВРР використовують єдину систему знакової сигналізації..
