- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Стан безпеки праці в світі та в Україні
- •Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •Безпека праці в Україні
- •Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •7. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах
- •8. Ефективність функціональної структури суоп
- •9. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •10. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •11. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •12. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •13.Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •14.Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •15. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •16.Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •17. Контроль стану умов праці
- •18.Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт
- •19.Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються
- •20.Запобігання дій електричного струму на людину
- •21. Це 24 и 22 питання разом
- •22. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •23. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці
- •24. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •25. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •26. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •27. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •28. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду
- •29. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.
- •30. Страхування від нещасного випадку
- •31.Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •32. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •33. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •34. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •35. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •36. Аналіз виробничого травматизму
- •37. Гарантії прав на охорону праці (тут – описово. Детальніше дууже багато інфи – краще її почитайте – реферат додаю в листі)
- •38. Система управління охороною праці
- •39. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •40. Організація безпечної роботи електроустановок
- •41. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві
- •Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •Оздоровлення повітряного середовища
- •Захист від шуму у виробничому середовищі
- •Захист від вібрації
- •54. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •55. Захист від випромінювання оптичного діапазону
- •56. Захист від іонізуючих випромінювань
- •57. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях
- •58. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та звукопоглинаючих конструкцій, засобів індивідуального захисту
- •59. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..
- •60. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального захисту.
- •61. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць
- •62. Запобігання впливу на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання
- •63. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці
- •64. Евакуація людей з будівлі
- •65. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння
- •Установки автоматичного пожежегасіння (класифікація, будова, принцип дії). Спринклерні та дренчерні установки.
- •66. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •67. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •68. Протипожежні перешкоди
- •4.3. Протипожежні перешкоди
- •69. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні
- •70. Утримання евакуаційних шляхів і виводів
- •4.2. Утримання приміщень та евакуаційних шляхів і виходів
- •71. (83) Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •72. (84) Державний пожежний нагляд
- •73. (86) Пожежна техніка
- •74.Пожежогасіння
- •74. (87) Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •75. (89) Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •76.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •77.Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій
- •Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення
- •88. Противопожарне водопостачання
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
61. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць
Правильна освітленість робочих місць підвищує продуктивність праці на 15%.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:
природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу;
штучним, що створюється електричними джерелами світла;
суміщеним, за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучний.
Природне освітлення поділяється на:
бокове (одно- або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах;
верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях;
комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.
Природне освітдлення поступає в приміщення через віконний отвір і оцінюється світловим коефіцієнтом:
,
де: Sc – площа заскленої світлової поверхні (м2), Sn – площа підлоги, м2.
Кількість освітлення – нормована величина, залежно від призначення приміщення вона змінюється від 0,1 до 0,2.
Коефіцієнт природної освітленості використовується для оцінки природної освітленості:
,
де Е1 – освітленість в заданій точці приміщення, лк; Е2 – освітленість зовнішньої крапки, лк. Зовнішня крапка винна знаходиться на горизонтальній площині і освітлювати відкритим небозводом.
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим.
Загальним називають освітлення, за якого світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з урахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).
Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, у процесі роботи, напрямок світла.
Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов’язковим для всіх виробничих приміщень.
Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення та пов’язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу.
Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5 % від нормованої освітленості.робочого освітлення, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення, його необхідно влаштовувати у місцях, небезпечних для проходу людей; у приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно перебувати більше 100 чоловік; у проходах; на сходових клітках, у виробничих приміщеннях, у яких працює більше 50 чоловік.
Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках — не менше 0,2 лк.
Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна буги 0,5 лк на рівні землі.
Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.
Освітленість визначається люксметром, при його відсутності керуються нормами електричного освітлення, Вт/м2.
Світильники по характеру розподіли світлового потоку діляться на три типи: прямого світла, відображеного і розсіяного.
У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення, додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).
Зазначення освітлення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення.
Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінісцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.
