- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Стан безпеки праці в світі та в Україні
- •Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •Безпека праці в Україні
- •Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •7. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах
- •8. Ефективність функціональної структури суоп
- •9. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •10. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •11. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •12. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •13.Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •14.Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •15. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •16.Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •17. Контроль стану умов праці
- •18.Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт
- •19.Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються
- •20.Запобігання дій електричного струму на людину
- •21. Це 24 и 22 питання разом
- •22. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •23. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці
- •24. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •25. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •26. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •27. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •28. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду
- •29. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.
- •30. Страхування від нещасного випадку
- •31.Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •32. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •33. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •34. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •35. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •36. Аналіз виробничого травматизму
- •37. Гарантії прав на охорону праці (тут – описово. Детальніше дууже багато інфи – краще її почитайте – реферат додаю в листі)
- •38. Система управління охороною праці
- •39. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •40. Організація безпечної роботи електроустановок
- •41. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві
- •Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •Оздоровлення повітряного середовища
- •Захист від шуму у виробничому середовищі
- •Захист від вібрації
- •54. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •55. Захист від випромінювання оптичного діапазону
- •56. Захист від іонізуючих випромінювань
- •57. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях
- •58. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та звукопоглинаючих конструкцій, засобів індивідуального захисту
- •59. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..
- •60. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального захисту.
- •61. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць
- •62. Запобігання впливу на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання
- •63. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці
- •64. Евакуація людей з будівлі
- •65. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння
- •Установки автоматичного пожежегасіння (класифікація, будова, принцип дії). Спринклерні та дренчерні установки.
- •66. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •67. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •68. Протипожежні перешкоди
- •4.3. Протипожежні перешкоди
- •69. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні
- •70. Утримання евакуаційних шляхів і виводів
- •4.2. Утримання приміщень та евакуаційних шляхів і виходів
- •71. (83) Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •72. (84) Державний пожежний нагляд
- •73. (86) Пожежна техніка
- •74.Пожежогасіння
- •74. (87) Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •75. (89) Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •76.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •77.Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій
- •Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення
- •88. Противопожарне водопостачання
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
62. Запобігання впливу на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання
Захист від іонізуючих випромінювань може здійснюватись шляхом використання таких принципів:
використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхом переходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопу;
скорочення часу роботи з джерелом іонізуючого випромінювання;
віддалення робочого місця від джерела-іонізуючого випромінювання;
екранування джерела іонізуючого випромінювання. Екрани можуть бути пересувні або стаціонарні, призначені для поглинання або послаблення іонізуючого випромінювання.
Екранами можуть бути стінки контейнерів для перевезення радіоактивних ізотопів, стінки сейфів для їх зберігання.
Альфа-частинки екрануються шаром повітря товщиною декілька сантиметрів, шаром скла товщиною декілька міліметрів. Однак, працюючи з альфа-активними ізотопами, необхідно також захищатись і від бета-або гамма-випромінювання.
З метою захисту від бета-випромінювання використовуються матеріали з малою атомною масою. Для цього використовують комбіновані екрани, у яких з боку джерела розташовується матеріал з малою атомною масою товщиною, що дорівнює довжині пробігу бета-частинок, а за ним — з великою масою.
З метою захисту від рентгенівського та гамма-випромінювання застосовуються матеріали з великою атомною масою та з високою щільністю (свинець, вольфрам).
Для захисту від нейтронного випромінювання використовують матеріали, які містять водень (вода, парафін), а також бор, берилій, кадмій, графіт. Враховуючи те, що нейтронні потоки супроводжуються гамма-випромінюванням1, слід використовувати комбінований захист у вигляді шаруватих екранів з важких та легких матеріалів (свинець-поліетилен).
Дієвим захисним засобом є використання дистанційного керування, маніпуляторів, роботизованих комплексів.
У залежності від характеру виконуваних робіт вибирають засоби індивідуального захисту: халати та шапочки з бавовняної тканини, захисні фартухи, гумові рукавиці щитки, засоби захисту органів дихання (респіратор «Лепесток»), комбінезони, пневмокостюми. гумові чоботи.
Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі.
Оцінка радіаційного стану здійснюється за допомогою приладів, принцип дії яких базується на таких методах:
іонізаційний (вимірювання ступеня іонізації середовища);
сцинтиляційний (вимірювання інтенсивності світлових спалахів, які виникають у речовинах, що люмінесціюють при проходженні через них іонізуючих випромінювань);
фотографічний (вимірювання оптичної щільності почорніння фотопластинки під дією випромінювання);
калориметричні методи (вимірювання кількості тепла, що виділяється у поминальній речовині).
63. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві.
Вивчаючи економічні аспекти охорони праці, слід ознайомитися з методами оцінки соціальної й економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.
Для оцінки ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:
1. Скорочення кількості робочих місць (ДК), що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництв, розраховується за формулою:
,
де К1, К2 — кількість робочих місць, що
не відповідають вимогам санітарних
норм до і після проведення заходів; К3
— загальна кількість робочих місць.
2. Скорочення чисельності працівників (ДЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:
,
де Ч1, Ч2 — чисельність працівників, які
працюють в умовах, що не відповідають
санітарним нормам до і після здійснення
заходу, чол.; К3 — річна середньооблікова
чисельність працівників, чол.
3. Збільшення кількості машин, механізмів (ДМ) та виробничих приміщень (ДБ), приведених до вимог норм охорони праці, визначається за формулами:
,
,
де М1, М2 — кількість машин, механізмів,
що не відповідають нормативним вимогам
до і після проведення заходу, шт.; М —
загальна кількість машин і механізмів,
шт.; Б1, Б2 — кількість виробничих
приміщень, які не відповідають нормативним
вимогам до і після здійснення заходу,
шт.; Б — загальна кількість виробничих
приміщень, шт.
4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму (ДКч) визначається за формулою:
,
де N1, N2 — кількість випадків травматизму
відповідно до і після проведення заходу;
Ч3 — річна середньооблікова чисельність
працівників, чол.
5. Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму (ДКт) розраховується за формулою:
,
де Д1, Д2 — кількість днів непрацездатності
через травматизм відповідно до і після
здійснення заходу.
6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови:
,
де З1, З2 — кількість випадків професійних
захворювань відповідно до і після
проведення заходу.
7. Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання:
,
де Дз1, Дз2 — кількість днів тимчасової
непрацездатності через хвороби відповідно
до проведення заходу і після проведення;
Nз1, Nз2 — кількість випадків захворювання
відповідно до і після заходу.
8. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність внаслідок травматизму чи професійної захворюваності:
,
де Чі1, Чі2 — чисельність працівників,
що стали інвалідами до і після заходу,
чол.
9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці:
,
де Чп1, Чп2 — кількість працівників, що
звільнилися за власним бажанням через
незадовільні умови праці відповідно
до і після здійснення заходу, чол.
Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці складається з:
економії від зменшення професійної захворюваності;
економії від зменшення випадків травматизму;
економії від зниження плинності кадрів;
економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.
Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:
1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час визначається за формулою:
,
де Д1, Д2 — кількість днів непрацездатності
через хвороби чи травми на 100 працюючих
відповідно до і після проведення заходів;
Ч3 — річна середньооблікова чисельність
працівників, чол.
2. Зростання продуктивності праці:
,
де Зв — вартість виробленої продукції
за зміну на одного працівника
промислово-виробничого персоналу; Рп
— вартість річної товарної продукції
підприємства.
3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму:
,
де Чср — середньорічна чисельність
промислово-виробничого персоналу; Зр
— середньорічна заробітна плата одного
працівника з відрахуваннями на
соцстрахування.
4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат:
,
де У — умовно-постійні витрати у
виробничій собівартості річного обсягу
товарної продукції.
5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності:
,
де Пд — середньоденна сума допомоги по
тимчасовій непрацездатності.
6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності:
Ерз = Ез + Ес + Есс .
