56. Захист від іонізуючих випромінювань

Іонізуюче випромінювання – випромінювання, що прямо чи побічно викликає іонізацію середовища.

Види іонізуючого випромінювання:

- корпускулярне (потоки альфа-, бета-частинок, протонів) – велика іонізуюча і мала проникна властивість;

- електромагнітне (гамма-випромінювання, рентгенівське) – мала іонізуюча і велика проникна здатність.

Ураження органів людини унаслідок дії різних видів іонізуючого випромінювання називається променевою хворобою. Існує гостра і хронічна форма променевої хвороби.

Надходження радіоактивних речовин в організм можливе при:

- вдиханні забрудненого повітря;

- через шлунково-кишковий тракт;

- шкіряні покриви.

Рівень випромінювання на робочих місцях та ефективність радіаційного захисту контролює служба радіаційної безпеки. Для дозиметричного контролю застосовують комплекти індивідуальних дозиметрів «КИД-1», «КИД-2», дозиметри типу ДРГ, рентгенометри ДП та ін.

Захист від іонізуючого випромінювання забезпечується такими методами і засобами:

- ізоляцією або огородженням його джерела за допомогою спеціальних камер, екранів;

- «захистом часом»;

- «захистом відстанню»;

- застосуванням дистанційного управління, сигналізації і засобів контролю;

- використанням засобів індивідуального захисту (халати, комбінезони, шапочки, шоломи, гумові рукавиці, окуляри, респіратори, спеціальні пневмокостюми з подачею повітря).

57. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях

Мікроклімат – це особливості клімату, властиві закритим приміщенням, незначним ділянкам земної поверхні (ліс, долина, галявина і т. ін.).

Чинниками мікроклімату є поєднання температури, вологості, швидкості руху повітря.

Мікроклімат виробничих приміщень залежить від характеру технологічного процесу, пори року, часу доби, кліматопогодних умов та ефективності засобів щодо його нормалізації.

В умовах виробництва переважають окремі елементи мікроклімату: висока або низька температура чи вологість повітря, швидкий або повільний його рух, інтенсивна інфрачервона радіація, або різноманітне їх поєднання .

Оптимальними мікрокліматичними умовами є такі, які при тривалому впливові на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги терморегуляції. Відносна волога згідно з ДСН 3.3.3.042-99 становить 40-60%.

Допустимими мікрокліматичними умовами є такі параметри мікроклімату, які при тривалій дії призводять до зміни теплового стану організму шляхом напруги терморегуляції. Відносна волога – 75%.

Оптимальні і допустимі метеорологічні умови у робочій зоні нормуються залежно від категорії робіт, пори року і виду приміщень з незначними або значними надлишками тепла.

Основними заходами і засобами нормалізації параметрів мікроклімату на виробництві є:

- удосконалення технологічних процесів та устаткування (впровадження в гарячих цехах нових технологій та устаткування);

- раціональний режим праці та відпочинку (скорочення тривалості робочої зміни, введення додаткових перерв, створення реабілітаційних кімнат або зон відпочинку в гарячих цехах (охолоджувальні альтанки);

- застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів;

- раціональна вентиляція, кондиціонування повітря та опалення приміщення – є найбільш поширеними способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях (повітряне та водоповітряне душування, променисте нагрівання).