3. Професійна орієнтація учнів 8–9 класів у процесі їхньої трудової підготовки.

Прочитайте, виділите завдання й особливості профорієнтаційної роботи учнів 8-9 класів, законспектуйте їх.

У міських школах у 8–9 класах трудове навчання ведеться по профілях – деревообробка, металообробка, основи будівельно-монтажного виробництва, машинобудівне креслення, основи прикладної хімії та ін.; у сільських школах – основи агротехніки і механізації рослинництва, основи тваринництва і механізації тваринницьких ферм і комплексів та ін.

У програмах відзначається, що мета трудового навчання старшокласників – підведення випускників неповної середньої школи до свідомого вибору однієї з професій досліджуваного виробництва і подальшому шляху одержання освіти. Учні повинні вивчити матеріал, опанувати уміннями і навичками, загальними для групи родинних професій.

У процесі трудової підготовки учнів старших класів перед учителем трудового навчання стоїть ряд завдань з профорієнтації школярів:

• формування загальнопрофесійних знань, умінь і навичок по групі родинних професій;

• виявлення й оцінка рівня професійних інтересів, їхній розвиток у навчально-виховному процесі;

• розвиток професійних здібностей;

• виховання професійно важливих якостей особистості: професійної відповідальності і обов'язку, професійної честі й етики.

Проводячи профорієнтаційну роботу з учнями в процесі вивчення основ агротехніки і механізації рослинництва, учителю треба враховувати, що його головне завдання полягає у формуванні інтересу до професій агропромислового комплексу, виявленні і розвитку технічних здібностей, виховання загальнопрофесійних якостей особистості. Варто також враховувати, що учні вже самі будуть виконувати роботи на тракторах і сільськогосподарських машинах, а тому їм необхідно допомогти краще адаптуватися до роботи в умовах механізованого сільськогосподарського виробництва. Більш успішної адаптації учнів сприяє чуйне, уважне ставлення до школярів вчителя і майстра, навчання на технічно справній техніці, поетапність у вивченні техніки і виконанні посильних завдань.

Формуванню інтересу до техніки, виявленню і розвитку цього інтересу сприяє застосування поряд з репродуктивними методами навчання творчих методів (елементів проблемного викладу матеріалу, евристичних бесід, рішення творчих задач, розбору алгоритмів тощо).

Методи трудового навчання повинні бути спрямовані на розвиток технічного мислення учнів, уміння здійснювати політехнічний аналіз технічних об'єктів і технологічних процесів, сприяти виробленню технічної спостережливості, просторовій уяві, умінню здійснювати перенос знань з однієї галузі в іншу.

Таким чином, профорієнтаційна робота в діяльності вчителя в процесі трудового навчання учнів 8-9 класів – це насамперед формування професійних знань і умінь, що викликають інтерес до професійної праці в обраній сфері діяльності, виявлення до неї інтересів, схильностей і здібностей.

4. Професійна орієнтація школярів у процесі професійного навчання в старших класах.

Прочитайте, зверніть увагу на фактори, які необхідно враховувати при проведенні профорієнтаційної роботи серед старшокласників.

Професійне навчання – завершальний етап трудової підготовки учнів. Воно розширює і поглиблює знання, уміння і навички школярів, їхній політехнічний кругозір, знайомить з масовими професіями. Основним видом занять тут є заняття по профілях професійного навчання, що спочатку проводяться в шкільних майстернях і кабінетах, а потім у міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, навчальних цехах базових підприємств.

Розглянемо специфіку профорієнтації старшокласників на декількох прикладах професійного навчання учнів 10-11 класів. Профіль – автосправа. Метою професійного навчання з даного профілю є вироблення в учнів умінь по водінню і устрою автомобіля. Отримані учнями знання в області конструкції автомобілів стануть елементом загальної культури молодого фахівця, послужать основою для подальшого вивчення питань, пов'язаних з автомобілем.

Зміст програми передбачає свідомий вибір учнями по закінченні неповної середньої школи однієї з професій, пов'язаних із устроєм і експлуатацією автомобіля, який вони будуть опановувати в 10-11 класах загальноосвітньої школи чи в СПТУ і середніх спеціальних навчальних закладах.

Важливим елементом профорієнтаційної роботи при навчанні автосправі є екскурсії в авторемонтні майстерні, автомобільні парки, що передбачені програмою у всіх класах. Екскурсії проводять з метою закріплення політехнічних і спеціальних знань, а також для більш близького ознайомлення учнів із професіями даного профілю, з характером їхньої праці, перспективами росту, питаннями одержання професійної підготовки і працевлаштування.

У сільських школах у ході професійного навчання учнів забезпечується подальше розширення їхнього політехнічного кругозору, необхідного для ефективності профорієнтації.

Підготовку старшокласників до праці механізатора-рослинника, наприклад, проводять за наступним планом: вивчення трактора; ознайомлення з технологією механізованих робіт у рільництві (овочівництві), основами агротехніки польових (овочевих) культур. При цьому у відповідності зі спеціалізацією сільськогосподарського району і, зокрема, базового господарства є можливість ознайомити учнів з наступними професіями і спеціальностями: тракторист-машиніст широкого профілю з умінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника і водія автомобіля; тракторист 3 класу; бригадир (помічник бригадира) тракторної бригади; майстер-полевод; майстер-плодоовочівник; майстер-рисівник; майстер-садівник; майстер-виноградар; майстер-квіткар-декоратор; майстер-чаївник; майстер-хмеляр; майстер з технічної діагностики сільськогосподарської техніки; майстер-наладчик з технічного обслуговування машинно-тракторного парку; слюсар по контрольно-вимірювальних приладах і автоматиці тепличних комплексів; слюсар-ремонтник (по ремонті тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин); слюсар-ремонтник (по ремонті гідромеліоративних машин); слюсар-ремонтник (по ремонті і регулюванню паливної апаратури з умінням виконувати роботи з ремонту гідравлічних систем тракторів, автомобілів і комбайнів); слюсар-ремонтник (по ремонту автотракторного обладнання).

Вивчення професій по тваринництву дозволяє ознайомити школярів з такими професіями сучасного тваринництва, як майстер тваринництва по великій рогатій худобі; майстер тваринництва по свинарству; майстер тваринництва по вівчарству; майстер тваринництва по птахівництву; майстер тваринництва по звірівництву; майстер тваринництва по кролівництву; майстер машинного доїння; машиніст насосних установок, зайнятих на тваринницьких комплексах; механізатор тваринницьких ферм (з умінням виконувати роботу з ремонту електрообладнання); лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу; оператор по ветеринарній обробці тварин і дезінфекції приміщень; оператор по готуванню і роздачі кормів; оператор птахофабрик і птахоферм; оператор інкубатора; оператор молочного (м'ясного) тваринництва, зайнятий на вирощуванні і відгодівлі великої рогатої худоби; оператор по виробництву свинини; бджоляр; рибовод; слюсар-ремонтник, зайнятий на ремонті і налагодженні тваринницьких комплексів; чабан (з умінням виконувати роботи на тракторі); слюсар-сантехник (по водоочищенню й очисним спорудженням тваринницьких комплексів).

При вивченні трактора ознайомлення з професіями передбачається в темах: "Введення", "Класифікація і загальний пристрій тракторів", "Механізми двигуна", "Система харчування", "Ходова частина", "Гідравлічна начіпна система і робоче обладнання", "Електрообладнання".

При вивченні тим "Введення" і "Класифікація і загальний пристрій тракторів" учні одержують загальне уявлення про професії, пов'язані з експлуатацією і ремонтом тракторів. До цих професій і спеціальностей відносяться: тракторист-машиніст, тракторист-машиніст широкого профілю, акумуляторник, майстер-наладчик по технічному догляду за машинно-тракторним парком, слюсар по ремонту тракторів, електромонтер по ремонту й експлуатації електротехнічного обладнання та ін.

Під час екскурсії в майстерні підприємств учні ближче знайомляться зі змістом праці ряду механізаторських професій. Ефект цього заходу значно збільшується, якщо в його проведенні візьме участь і фахівець даного господарства. Перед проведенням екскурсії необхідно обговорити з екскурсоводом її план, указати, на які відомості про професії треба звернути особливу увагу. Варто також показати, як працюють передові працівники, хоча б коротко вказати на знання й уміння, необхідні працівникам даної професії.

У процесі проведення профорієнтаційної роботи учителю важливо зуміти по'єднати освоєння учнями елементів трудової діяльності з одержанням ними знань, необхідних фахівцю. Так, при вивченні теми "Основи керування трактором" учителю слід, знайомлячи учнів з елементами трудової діяльності тракториста-машиніста (підготовкою трактора до роботи, пуском двигуна, троганням з місця, технікою переключення передач, виконанням поворотів, гальмування), указати на ті знання, що необхідні майбутньому фахівцю (устрій і робота двигунів внутрішнього згоряння; основи молекулярно-кінетичної теорії; закони руху Ньютона; горіння простих і складних речовин тощо). При вивченні теми "Механізми двигуна" учні знайомляться з професією слюсаря-ремонтника, розширюється їхнє ознайомлення з практичною стороною професії тракториста-машиніста. При проведенні екскурсії в ремонтну майстерню підприємств школярі ближче довідаються про умови праці, передові форми її організації і роботи, що виконують трактористи-машиністи і слюсаря-ремонтники.

У процесі професійного навчання слід, таким чином, поглиблювати професійну орієнтацію учнів. При цьому доцільно враховувати такі фактори:

1. Наявність органічного зв'язку між матеріалом уроку (теми) і змістом праці в даній професії. Учителю завжди варто пам'ятати, що урок професійного навчання – це не заняття по профорієнтації. Відомості про професії повинні органічно вплітатися в основний матеріал, а не виступати як щось самостійне, ізольоване.

2. Потреби даного району в певних професіях. На уроках трудового і професійного навчання учням необхідно давати відомості насамперед про ті професії, у яких гостро відчуває нестачу базове господарство, район, область, країна.

Усвідомлений вибір професії учнями можливий лише тоді, коли в них є певний обсяг знань про їх і учні можуть порівнювати свої бажання, можливості, а також вимоги професії до особистості з потребами суспільства у фахівцях даної професії.

З усього різноманіття робочих професій учню необхідно вибрати лише одну, але саме ту, котра більше за все відповідає його схильностям і інтересам.

Питання для контролю.

1. Охарактеризуйте зміст професійної орієнтації молодших школярів і методику проведення даної роботи.

2. У чому особливості профорієнтаційної роботи в 5-7 класах?

3. Охарактеризуйте специфіку профорієнтаційної роботи в 8–9 класах.

4. У чому особливості професійної орієнтації школярів у процесі професійного навчання в старших класах.