- •Основи демократичного управління.
- •4. Поняття, сутність та критерії соціальної держави.
- •6. Гуманітарна сфера життєдіяльності суспільства: поняття, структурні елементи, вплив на суспільні процеси.
- •7. Основні теорії (концепції) походження держави
- •8. Основні функції та методи управління.
- •9. Державна влада в Україні: основна характеристика
- •11. Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •12. Держава як основний інститут політичної системи.
- •13. Місце та роль груп інтересів в політичній системі.
- •14. Основні принципи взаємодії держави та громадянського суспільства.
- •16. Система представницьких органів публічної влади та загальна характеристика її елементів.
- •17. Сутність та принципи державної політики. Основні напрями державної політики
- •18. Управлінське та політичне консультування в системі державного управління.
- •19. Сутність та поняття місцевого самоврядування.
- •20. Система місцевого самоврядування та загальна характеристика її елементів.
- •21. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування.
- •Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •Напрями державної регіональної політики в Україні.
- •24. Поняття адміністративно-територіального устрою в Україні.
- •Ознаки та принципи правової держави.
- •Форма держави та її основні елементи.
- •Верховна Рада України як представницький і законодавчий орган.
- •Принципи організації та функціонування державної влади в Україні.
- •Конституційно-правові засади організації та функціонування судової влади в Україні
- •Конституційний Суд України: порядок формування та основні завдання.
- •Поняття та сутність громадянського суспільства.
- •Порівняльна характеристика "відкритого" та "закритого" суспільства.
- •Соціальна структура сучасної України.
- •Державне управління в умовах глобалізації.
- •Особливості міжконфесіональних відносин в сучасній Україні.
- •Авторитет державного службовця: професійно-етичні складові.
- •Основні етичні вимоги до представників державної влади.
- •Система розподілу повноважень між гілками влади.
- •Взаємодія з виконавчою гілкою влади як функція парламенту.
- •Робота із запитами виборців як функція парламенту.
- •41. Взаємодія законодавчої та виконавчої гілок влади в Україні.
- •42. Роль держави у контексті завдань економічної політики
- •43.Економічна ефективність і результативність.
- •44.Засоби регулювання економіки: влада і ринки.
- •45. Інвестиційна політика в контексті ефективності і результативності.
- •46.Державне регулювання ціноутворення в Україні.
- •47. Поняття національного інтересу. Національні інтереси України.
- •49.Сутність та складові національної безпеки.
- •50. Внутрішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •51.Зовнішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •52.Рада національної безпеки і оборони України та її основні функції.
- •53.Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері забезпечення національної безпеки.
- •Економічні функції держави та їх особливості в умовах України.
- •Форми і методи державного регулювання економіки.
- •Умови і фактори забезпечення конкурентоспроможності економіки України на внутрішньому та світовому ринку.
- •58. Нормативно-правові засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин в Україні.
- •59. Проблема корупції у системі державного управління.
- •60. Комунікативні стратегії в державному управлінні: історія і сучасність.
- •61 .Загальні засади конституційного ладу в Україні.
- •62. Правовий статус Президента України.
- •63.Правові засади формування та функціонування Верховної Ради України.
- •64.Конституційний статус Кабінету Міністрів України.
- •Сутність та основні ознаки демократичної держави.
- •66. Конституційні засади державної влади в Україні.
- •68.Адміністративно-територіальний устрій України: сучасний стан та потреба у реформуванні.
- •69. Проблеми сучасної української демократії.
- •70.Політична еліта та її роль у реформуванні українського суспільства.
Сутність та основні ознаки демократичної держави.
Демократичним державою називається така держава, устрій і діяльність якої відповідають волі народу, загальновизнаним правам і свободам людини і громадянина. Демократична держава - найважливіший елемент демократії громадянського суспільства, заснованого на правах свободи людей. Джерелом влади і легітимації всіх органів цієї держави є суверенітет народу.
Поняття демократичної держави нерозривно пов'язане з поняттями конституційного та правової держави, у певному сенсі можна говорити про синонімічно всіх трьох термінів. Демократична держава не може не бути одночасно конституційним і правовим.
Держава може відповідати характеристиці демократичного тільки в умовах сформованого громадянського суспільства. Це держава має суворо дотримуватися встановлених меж втручання в економічне і духовне життя, які забезпечують свободу підприємництва та культури. У функції демократичної держави входить забезпечення спільних інтересів народу, але при безумовному дотриманні та захисті прав і свобод людини і громадянина.
Найважливіші ознаки демократичної держави: а) реальна представницька демократія; б) забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
Представницька демократія-здійснення народом влади через виборні установи, які представляють громадян і наділені виключним правом приймати закони. Представницькі органи (парламенти, виборні органи місцевого самоврядування) наділяються правом вирішення найбільш важливих питань життя народу (оголошення війни, прийняття бюджету, введення надзвичайного та воєнного стану та ін.) Конституції у різних країнах наділяють представницькі органи різними повноваженнями, але обов'язковими і найважливішими серед них є функції законодавчої влади є прийняття бюджету. Інша не менш важлива умова - незалежність представницької установи в межах своїх повноважень, відсутність конкуруючої законодавчої влади, невтручання виконавчої влади в прерогативи представницьких установ.
Забезпечення прав і свобод людини і громадянина - інший найважливіший ознака демократичної держави. Саме тут з'являється тісний зв'язок формально демократичних інститутів з політичним режимом. Тільки в умовах демократичного режиму права і свободи стають реальними, встановлюється законність і виключається свавілля силових структур держави. Ніякі високі цілі і демократичні декларації не здатні надати державі справді демократичний характер, якщо не забезпечуються загальновизнані права і свободи людини і громадянина. Конституція
Демократична держава не заперечує примусу, а передбачає його організацію в певних формах. До цього спонукає сутнісна обов'язок держави захищати права і свободи громадян, усуваючи злочинність та інші правопорушення. Примус повинен мати чіткі межі і здійснюються тільки відповідно до закону. Правозахисні органи не тільки має право, але й зобов'язані застосовувати силу в певних випадках, однак при цьому завжди діючи тільки законними засобами та на підставі закону.
Демократичність держави виражається в тому, що його організація відкриває громадянам та їх об'єднанням можливості впливати на зміст управлінських державних рішень, домагатися реалізації в цих рішеннях закономірних соціальних інтересів. Але для того, щоб ця можливість була запроваджена в дійсність, необхідні істотні додаткові умови. Це перш за все демократичний політичний режим і політико-правова культура.
Демократичний політичний режим характеризується високим ступенем політичної свободи людини, реальним існуванням політичних і правових інститутів, що дозволяють йому впливати на державне управління суспільством. Демократичний політичний режим знаходить відображення в конституціях і законах, що регулюють розвинені форми участі в політичному життя: інститути представницької і безпосередньої демократії, гарантовані громадянські (особисті) і політичні права і свободи, незалежні засоби масової інформації, партійний плюралізм, що включає різноманітну опозицію влади, поділ влади, широке самоврядування місць і професій, гарантії для меншин тощо.