- •Практичне заняття № 23 тема: Мікробіологія черевного тифу, паратифу а та паратифу в
- •Доаудиторна самостійна робота
- •Серологічна ідентифікація
- •Попередня відповідь
- •Пересів типових колоній на середовище Олькеницького
- •Кінцева відповідь аудиторна самостійна робота
- •План аудиторної самостійної роботи
- •Аудиторна самостійна робота та рекомендації по виконанню практичної роботи
- •3/ Отримання білікультури.
- •4/ Отримання мієлокультури.
- •1/ Отримання гемокультури.
- •5/ Отримання розеолокультури.
- •6/ Посів секційного матеріалу.
- •1/ Виділення збудника з гемокультури та мієлокультури.
- •2/ Виділення чистої культури з копрокультури, уринокультури, білікультури, розеолокультури та секційного матеріалу.
- •Біохімічні властивості тифо-паратифозних бактерій
- •Бактеріологічний метод
- •Серологічний метод (реакція Відаля)
- •Серологічний метод (рнга)
- •Охарактеризувати діагностичні препарати:
- •6.2. Охарактеризувати лікувально-профілактичні препарати:
- •Анотації до діагностичних та лікувально-профілактичних препаратів до теми ”Мікробіологія черевного тифу, паратифів а і в”
- •Контрольні питання та відповіді до теми мікробіологія черевного тифу, паратифів а і в для самостійної роботи у доаудиторний час
- •Післяаудиторна навчально-дослідна робота
Післяаудиторна навчально-дослідна робота
Завдання. Написати реферат на тему:
1. Особливості мікробіоценозу кишечнику у хворих на черевний тиф.
2. Особливості мікробіоценозу кишечнику у бактеріоносія збудника черевного тифу.
Мета заняття (загальна) – вивчити біологічні особливості збудників черевного тифу, паратифів А і В, уміти проводити мікробіологічну діагностику черевного тифу, паратифів А і В та оцінювати її результати.
Конкретні цілі Вихідний рівень
Уміти:
Інтерпретувати біологічні властивості збудників черевного тифу, паратифів А і В. |
Застосувати знання про анатомічну та гістологічну будову тонкої кишки людини (кафедри анатомії людини та гістології). |
Пояснювати патогенетичні закономірності інфекційних процесів, викликаних збудниками черевного тифу, паратифів А і В. |
Використати знання про механізми синтезу та транспорту речовин на клітинному рівні (кафедра біохімії). |
Провести мікробіологічну діагностику черевного тифу, паратифів А і В. |
Застосувати знання про живильні середовища та культуральні властивості бактерій (попередні заняття з курсу мікробіології). |
Визначати методи етіотропної терапії та профілактики інфекцій, викликаних збудниками черевного тифу, паратифів А і В. |
Приготувати тимчасовий препарат, пофарбувати його за методом Грама і охарактеризувати морфологічні та тинкториальні особливості бактерій (попередні заняття з курсу мікробіології). |
1 Збудники інфікують тільки людину і передаються від людини до людини прямо або опосередковано – через воду їжу.
2 Для зручності викладення матеріалу використана не зовсім коректна історична таксономія, яка розглядає серовари, як види: S. typhi замість Salmonella enterica серовар typhi.
3 Указані співвідношення крові та середовища (1:10) необхідні для пригнічення бактерицидної дії білків крові.
4 Збудники знаходяться у крові протягом всього періоду з гарячкою, але їх кількість поступово зменшується, тому на 2-му тижні захворювання необхідно взяти 15-20мл крові і посіяти відповідно у 150-200мл середовища Рапопорт.
5 Селективне середовище для росту сальмонел. Флакон з середовищем Рапопорт містить поплавок для захоплення газу.
6 З 2-3 тижня захворювання збудники черевного тифу та паратифів надходять з жовчю до кишечнику. Негативні результати при дослідженні копрокультури можуть бути пов‘язані з нерівномірним виділенням збудника з кишечнику.
7 Пригнічує ріст грампозитивної мікрофлори та багатьох видів ентеробактерій, у тому числі й шигел, а ростуть виключно сальмонели.
8 Дослідження мієлокультури розширило можливості бактеріологічної діагностики черевного тифу та паратифів А і В.
9 Реакцію Відаля запропонували ще у 1896 році Gruber та Vidal.
10 Останнім часом реакцію Відаля не вважають специфічною, бо вона може бути позитивною при інших захворюваннях, які характеризуються гарячкою, та при раніше перенесеній хворобі. Крім того, при ранньому застосуванні антибіотиків для лікування хворого титр антитіл є низьким і не може вважатися діагностичним.
11 Цистеїн у сироватці крові пацієнта пригнічує IgM і не впливає на IgG; РНГА з еритроцитарним Vi-діагностикумом (проба с цистеїном) дає більш достовірний результат при виявленні бактеріоносіїв S. typhi.
