- •Практичне заняття № 23 тема: Мікробіологія черевного тифу, паратифу а та паратифу в
- •Доаудиторна самостійна робота
- •Серологічна ідентифікація
- •Попередня відповідь
- •Пересів типових колоній на середовище Олькеницького
- •Кінцева відповідь аудиторна самостійна робота
- •План аудиторної самостійної роботи
- •Аудиторна самостійна робота та рекомендації по виконанню практичної роботи
- •3/ Отримання білікультури.
- •4/ Отримання мієлокультури.
- •1/ Отримання гемокультури.
- •5/ Отримання розеолокультури.
- •6/ Посів секційного матеріалу.
- •1/ Виділення збудника з гемокультури та мієлокультури.
- •2/ Виділення чистої культури з копрокультури, уринокультури, білікультури, розеолокультури та секційного матеріалу.
- •Біохімічні властивості тифо-паратифозних бактерій
- •Бактеріологічний метод
- •Серологічний метод (реакція Відаля)
- •Серологічний метод (рнга)
- •Охарактеризувати діагностичні препарати:
- •6.2. Охарактеризувати лікувально-профілактичні препарати:
- •Анотації до діагностичних та лікувально-профілактичних препаратів до теми ”Мікробіологія черевного тифу, паратифів а і в”
- •Контрольні питання та відповіді до теми мікробіологія черевного тифу, паратифів а і в для самостійної роботи у доаудиторний час
- •Післяаудиторна навчально-дослідна робота
Серологічний метод (реакція Відаля)
Діагностикум |
Титр сироватки крові хворого |
Контроль |
|||||
1:100 |
1:200 |
1:400 |
1:800 |
1:1600 |
сироватки |
діагностикума |
|
Номери пробірок |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Черевнотифозний О9 |
|
|
|
|
|
|
|
Черевнотифозний Нd |
|
|
|
|
|
|
|
Паратифозний О2 |
|
|
|
|
|
|
|
Паратифозний На |
|
|
|
|
|
|
|
Паратифозний О4 |
|
|
|
|
|
|
|
Паратифозний Нb |
|
|
|
|
|
|
|
Висновок (Дайте відповіді на питання задачі 2).
Задача 3. Лікар обстежив двох пацієнтів. Один пацієнт хворий на черевний тиф, другий – перехворів на черевний тиф. Лікар направив матеріал від хворих на серологічне дослідження. Який матеріал лікар направив на дослідження? Починаючи з якого розведення сироватки титр антитіл має діагностичне значення? За результатами демонстрації поясніть отримані результати та дайте відповідь лікарю про результати досліджень. Оформіть протокол дослідження.
Методика.
Серологічний метод
РНГА з еритроцитарним Vi-діагностикумом
При серологічній діагностиці черевного тифу, паратифів А і В та бактеріоносіїв останнім часом переважно використовують РНГА, особливо для виявлення антитіл до Vi-антигену.
Реакцію спочатку ставлять з сальмонельозним полівалентним еритроцитарним О-діагностикумом серогруп А,В,С,D,Е, а потім з черевнотифозним еритроцитарним моновалентним О9-діагностикумом, або, відповідно до захворювання, з паратифозним еритроцитарним моновалентним О2-діагностикумом чи паратифозним еритроцитарним моновалентним О4-діагностикумом, і, насамкінець, з Vi-еритроцитарним діагностикумом.
Антитіла до Vi-антигену при черевному тифі не мають значного діагностичного чи прогностичного значення. Виявлення антитіл до Vi-антигену є важливими для виявлення осіб, підозрілих на бактеріоносійство.
Для контролю за реконвалесцентами РНГА поставити у динаміці, а для виявлення бактеріоносіїв S. typhi поставити РНГА з еритроцитарним Vi-діагностикумом і оцінити за чотириплюсовою системою.
У хворого на черевний тиф (паратиф А, паратиф В) першу порцію крові взяти на 7-9 добу захворювання, а другу – через 10-12 днів (кров взяти за методикою, наведеною до реакції Відаля). Сироватку крові (І та ІІ порції) розтитрувати у планшетці від 1:10 до 1:1280 (реакцію поставити за загальною методикою). Реакцію оцінити як позитивну при зростанні титру антитіл у сироватці у 3-4 і > разів.
Для виявлення бактеріоносія реакцію непрямої Vi-гемаглютинації поставити у планшеті з лунками (за загальною методикою). Компонентами реакції є сироватка крові, яку обробили цистеїном11, черевнотифозний еритроцитарний Vi-діагностикум, фізрозчин. Сироватку крові розтитрувати від 1:10 до 1:160.
Діагностичним титром IgG для підтвердження бактеріоносійства S. typhi є титр 1:40 і вище, але для остаточного діагнозу "бактеріоносійство" потрібно обов‘язково виділити збудника з копро-, білі- чи уринокультури.
5.3. Засвоїти мету та сутність серологічного дослідження сироватки крові пацієнта за допомогою РНГА.
Результат дослідження сироватки крові хворого
Результат дослідження сироватки крові бактеріоносія
Результати вивчення демонстрацій занести у протокол досліджень.
|
Вивчаючи демонстрацію, пояснити, що у пацієнта взяли дві порції крові: першу порцію – на 7-му добу захворювання, а другу – через 10 діб. Одночасно з двома сироватка крові бактеріолог поставив реакцію (за загальною методикою). Запам‘ятати, що через добу бактеріолог зробив облік реакції. Звернути увагу, що для обліку реакції необхідно враховувати титри сироватки 1:20, 1:40 та 1:80, з якими відбулось утворення аглютинату, у порівнянні з першою порцією сироватки. Констатувати, що титр антитіл у сироватці крові пацієнта зріс у 3 рази і дати відповідь на питання задачі. Пояснити, чи відбулось зростання титру антитіл при дослідженні матеріалу у динаміці.
Вивчаючи демонстрацію, звернути увагу на те, який вигляд має результат з утворенням аглютинату та його відсутністю. Акцентувати увагу на той факт, що сироватка крові пацієнта попередньо була оброблена цистеїном, який пригнічує IgM і тому у пацієнта виявляють тільки наявність IgG. Підсумувати отриманий результат: аглютинат утворився у лунках планшету з титрами IgG 1:10, 1:20, 1:40, 1:80. Оскільки діагностичне значення має титр реакції непрямої Vi-гемаглютинації 1:40 і більше – це свідчить про те, що пацієнт є бактеріоносієм черевного тифу.
|
ПРОТОКОЛ ДОСЛІДЖЕННЯ
Мета …….
