5/ Отримання розеолокультури.

Виділення збудника з матеріалу розеол використовують у випадках невиразного перебігу хвороби, коли дослідження гемокультури та білікультури не дали позитивних результатів, а на шкірі хворого є типова висипка. Шкіру в місці локалізації розеоли протерти спиртом, розеолу скарифікувати скальпелем до появи крапельок лімфи, стерильною піпеткою нанести кілька крапель жовчного бульйону, змішати і суміш швидко втягнути у пастерівську піпетку. Матеріал посіяти біля ліжка хворого у 50мл селенітового середовища.

6/ Посів секційного матеріалу.

Секційний матеріал (кров із серця, шматочки паренхіматозних органів, вміст тонкої кишки) розтерти у ступках зі стерильним піском, перевести у рідку фазу і посіяти одночасно на вісмут-сульфітний агар, середовища Плоскирєва, (Ендо, Левіна) та у селенітове середовище.

Матеріал, посіяний у середовище Рапопорт, селенітове середовище та на диференціально-діагностичні середовища інкубувати у термостаті при t=37°С 18-24 години.

ІІ етап ─ виділення чистої культури:

1/ Виділення збудника з гемокультури та мієлокультури.

Після інкубації посівів вивчити характер росту збудника у середовищі Рапопорт: при рості сальмонел черевного тифу спостерігається почервоніння та помутніння середовища (внаслідок ферментації глюкози), а при рості збудників паратифів А і В одночасно відбувається утворення газу, який накопичується у поплавках. Для прискорення відповіді з середовища Рапопорт приготувати тимчасовий препарат, пофарбувати його за методом Грама та приготувати препарат "висяча крапля". При виявленні грамнегативних рухливих паличок, зміні кольору середовища або наявності газу можна дати першу попередню відповідь.

Культуру, яка виросла у середовищі Рапопорт, пересіяти на вісмут-сульфітний агар, середовище Плоскирєва, (Ендо, Левіна), для вивчення культуральних властивостей збудника та відразу у середовище Олькеницького (вважаючи, що з крові та кісткового мозку виділено чисту культуру і можна приступити до її ідентифікації). Посіви поставити на інкубацію у термостат (t=37°С) на добу.

При відсутності росту у середовищі Рапопорт флакони залишити у термостаті до 10 днів, а при підозрі на утворення L-форм – до 3-4 тижнів. Наступні висіви культури на диференціально-діагностичні середовища зробити через 48 годин, 72 години, на 5 добу та на 10 добу.

Після добової інкубації посівів вивчити культуральні властивості збудника, характер ферментації глюкози, утворення сірководню на середовищі Олькеницького та поставити орієнтовну реакцію аглютинації на склі збудника з аглютинуючою полівалентною О-сироваткою до сальмонел груп А,В,С,D,Е.

Колонії збудників черевного тифу та паратифу А на середовищі Плоскирєва безбарвні, на середовищі Ендо безбарвні або блідо-рожеві ніжні круглі гладенькі прозорі. У S. schottmuelleri колонії на цих середовищах грубіші та навколо колоній утворюється слизовий валик. На вісмут-сульфітному агарі бактерії черевного тифу та паратифу В утворюють чорні блискучі колонії і зафарбовують середовище під колонією у чорний колір, а колонії бактерій паратифу А – світлі, ніжні, зеленуваті.

Збудник черевного тифу глюкозу середовища Олькеницького ферментує до кислоти, не ферментує лактозу та сахарозу, а збудники паратифів А і В ферментують глюкозу до кислоти та газу. Збудник черевного тифу та паратифу В утворюють сірководень, а збудник паратифу А – сірководень не утворює.

На підставі вивчення культуральних властивостей збудника, змін на середовищі Олькеницького та позитивної реакції аглютинації на склі з аглютинуючою полівалентною О-сироваткою до сальмонел груп А,В,С,D,Е дати другу попередню відповідь.